Розділ 2
ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ КИЇВСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ РОСІЙСЬКОГО ТЕХНІЧНОГО ТОВАРИСТВА
2.1 Російське технічне товариство як осередок технічної
думки в Російській імперії
З моменту впровадження в 1861 р. реформи імператора Олександра ІІ про відміну
кріпосного права розпочався принципово новий період життя, розвитку та
функціонування Російської імперії. Ці зміни відчувались у всіх галузях
діяльності країни і, в першу чергу, відображалися на людському факторі. Тобто,
розпочався період класової переорієнтації. Царизм і до реформи, і після,
здійснював таку соціальну політику, в якій важливе місце займали тільки два
соціальних стани населення: дворянство та селянство. Але розвиток капіталізму
нав’язав урядові появу принципово нових прошарків населення, такі як буржуазія
та пролетаріат.
Російська імперія у другій половині ХІХ ст. була країною, яка мала величезні
природні ресурси і потенціали. За масштабами і перевагами це була країна, якій
не потрібно було витрачати ні часу, ні грошей на завоювання та подальше
утримання іноземних колоній, за що постійно сперечались між собою іноземні
держави. Теоретично Росія могла б зайняти на світовому ринку таке місце, яке у
свій час зайняла Англія. Промисловість цієї країни вже тоді працювала на весь
світовий ринок. І при такому стані справ Росія залишалась на світовому ринку
лише представником величезного сировинного матеріалу та споживачем іноземної
продукції [37, С.12].
В історії існує багато теорій і досліджень щодо питання про відсталий розвиток
Російської імперії. На нашу думку, основними причинами стала більш пізніша в
часі, на відміну від інших держав, відміна кріпосного права. Тобто перехід від
феодально-кріпосницького до капіталістичного ладу в країні відбувався значно
довше. Затримання процесу перетворення аграрної Росії на промислову поставило
її на шлях стрімкої індустріалізації навздогін провідним іноземним країнам. Ця
основна причина спричинили інші: малоосвітченість населення, державну політику
царизму по відношенню до свого народу, формування соціальних прошарків
населення.
Позиція держави з питань науки, на жаль, була невтішною. Вона не виділяла
належного фінансування вітчизняній науці. Тому промислово-науковий світ знайшов
шлях до реалізації власних інтересів через об’єднання представників науки і
промислово-землевласницького майна. Яскравим прикладом подібної організації,
поєднання науки і практики, стало створення в 1866 р. Російського технічного
товариства (РТТ) в Санкт-Петербурзі. РТТ стало організацією, яка була відкрита
широкому колу спеціалістів і значно вплинула на розвиток техніки і
промисловості у всіх регіонах Російської імперії [43].
За весь період існування РТТ зарекомендувало себе як найстабільніша
організація, яка об’єднувала представників вітчизняної технічної інтелігенції
та наукового світу. Головною метою РТТ було: сприяння розвиткові вітчизняної
промисловості та транспорту, а також поширення знань про досягнення науки і
техніки. РТТ було створене групою професорів та інженерів, і вже в перший рік
свого існування нараховувало 600 осіб.
Головним організатором РТТ став професор технології і декан Землеробського
інституту Євген Миколайович Андрєєв. Разом з ним створювали товариство ще вісім
членів-засновників: вчений гідротехнік, видатний російський інженер-будівельник
М.М.Герсєванов; великий спеціаліст корабельної справи М.М.Окунєв; член вченого
комітету Корпусу гірських інженерів П.П.Алєксєєв; архітектор П.П.Міжуєв;
інспектор класів інженерного училища А.А.Савурський; артилерист
В.М.Бестужев-Рюмін; офіцер флоту М.І.Казнаков; фотограф А.В.Фрібес; І.П.Балабін
та О.О.Корнілов.
Перший проект статуту Російського технічного товариства було розроблено ще в
1859 р., а кінцевий затверджено тільки в 1866 р., після чого 20 листопада
1866р. відбулося урочисте відкриття РТТ. Статут РТТ став основним документом,
на який опиралося в своїх діях не тільки саме товариство, а й усі його 38
периферійних відділень, які були відкриті згодом у різних промислових регіонах
Російської імперії [37, С.14].
Згідно статуту, основною метою створення Російського технічного товариства було
сприяння розвитку вітчизняної техніки і усіх видів промисловості. З цією метою
Товариство мало на меті проведення різноманітних читань, зборів, публічних
лекцій на теми технічних предметів; поширення теоретичних і практичних
відомостей; сприяння розвиткові технічної освіти; заохочення до вирішення
найважливіших технічних питань шляхом премій і медалей; влаштування виставок
промислових виробів; дослідження усіх способів і процесів на промислових
виробництвах; створення бібліотек, музеїв, а також впливу на уряд в разі
необхідності проведення особливих заходів, які б стали необхідними для розвитку
вітчизняної техніки і промисловості.
Серед основних технічних напрямків діяльності статут РТТ виокремлював такі:
хімічне виробництво і металургія;
механічні технології, механіка і машинобудування;
будування, гірська майстерність та архітектура;
суднобудування, морська техніка та виробництво зброї.
Вищезазначений перелік напрямків досліджень в майбутньому мав можливість
змінюватися і поновлюватися з поширенням і вдосконаленням технічних знань.
Стосовно організації, Товариство мало своїх комісіонерів за кордоном, власну
будівлю, печатку, а також книгу, в якій члени товариства могли занотовувати усі
питання, що їх цікавили. Стосовно складу Товариства, було визначено, що
членство організації поділяється між почесними членами, дійсними членами,
членами-змагателями та членами-коресподентами.
Почесними ставали ті особи, які мали значні заслуги перед вітчизняною технічною
наукою та Товариством. Дійсн
- Київ+380960830922