РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ГЕОЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ТЕРИТОРІЇ
Методика геоекологічної оцінки території базується на використанні методу
еталонних аналогів. Необхідною умовою при її розробці була можливість
використання результатів геоекологічної оцінки антропогенної зміни геосистем
для подальшої економічної оцінки впливу діяльності людини на стан навколишнього
природного середовища. Загальна схема геоекологічної оцінки території
представлена на рис. 2.1.
На першому етапі геоекологічної оцінки території обґрунтовується концепція
дослідження. Цей етап включає аналіз наукових розробок та базових підходів до
геоекологічної оцінки геосистем, визначення понятійно-термінологічного апарату,
інтегральних показників та розробку методики геоекологічної оцінки території.
Під час другого етапу шляхом аналізу фондових та літературних джерел, а також
проведення польових та лабораторних досліджень відбувається збір, первинна
обробка та систематизація інформації про територію дослідження.
На третьому етапі досліджується ландшафтна та ландшафтно-геохімічна структура
території, визначаються джерела впливу на навколишнє природне середовище, види
впливу, форми впливу в територіальному та часовому аспектах конкретного
техногенного об’єкту. Потім вибираються ті складові геосистем, які найбільш
чутливо та порівняно миттєво реагують на антропогенне навантаження. Для цих
складових на основі аналітичних досліджень визначаються еталонні значення,
порівняння яких з відповідними значеннями існуючих на даній території геосистем
дозволить оцінити рівень їх змін.
Четвертий етап включає побудову картографічних комп’ютерних моделей з
використанням ГІС-технологій. При цьому забезпечується повна
Рис. 2.1. Загальна схема геоекологічної оцінки території
територіальна зіставленість показників та критеріїв внаслідок побудови всіх
карт на єдиній ландшафтній основі.
Під час останнього етапу результати геоекологічної оцінки застосовуються в
системі екологічного контролю, управління та оптимізації природокористування, в
т.ч. за допомогою визначених формул на основі геоекологічної оцінки території
проводиться економічна оцінка антропогенного впливу на навколишнє середовище, а
також обґрунтовується система моніторингу території дослідження.
2.1. Ландшафтознавче методичне забезпечення геоекологічної оцінки
2.1.1. Дослідження ландшафтної структури
Для дослідження ландшафтної структури необхідно провести ландшафтний аналіз
території, що являє собою комплекс методів вивчення властивостей ландшафтів,
морфологічної структури та просторової диференціації процесів в ландшафті, його
сучасної динаміки розвитку [65]. Головною метою досліджень сучасних ландшафтів
є пізнання їх як явищ об’єктивної реальності, тобто вияв закономірностей їх
будови, сутності процесів, що в них відбуваються, динаміки та розвитку,
закономірностей виконання ними соціально-економічних функцій та управління цими
функціями [66]. Пізнання властивостей, взаємозв’язків, динаміки,
закономірностей розвитку ландшафтних одиниць тісно пов’язане з врахуванням
місцевих особливостей природного середовища, й тому в ландшафтних дослідженнях
велику роль відіграють польові (експедиційні та стаціонарні) методи [67].
Стаціонарні методи дослідження ландшафтів доцільно використовувати після
проведення геоекологічної оцінки території, оскільки лише ретельне вивчення
сучасного стану геосистем дозволяє провести вибір найбільш представницьких для
регіону дослідження ділянок, обґрунтувати мережу моніторингу. Таким чином, на
початковій стадії геоекологічної оцінки території на перший план виходять
експедиційні дослідження.
Ландшафтним експедиційним дослідженням передує передпольовий камеральний
період, під час якого збираються фондові, в т.ч. картографічні, матеріали, по
топографічним картам виявляються морфогенетичні елементи геосистем,
визначаються можливі місця закладання точок спостереження. На цьому етапі
збираються дані щодо рельєфу, літологічного складу та потужності поверхневих
відкладів, загальних рис зволоження та стоку, хімізму грунтових вод, набору
грунтових відмін та їх властивостей в межах території дослідження. Складаються
попередні карти четвертинних відкладів, грунтів, морфологічних елементів
рельєфу.
Під час польових експедиційних досліджень уточнюються межі геосистем,
визначаються морфологічні ознаки ґрунтів, ґрунтоутворюючі породи,
характеризуються існуючий рослинний покрив, сучасні природні процеси,
вивчається структура землекористування. Відбір зразків в місцях закладання
ґрунтових розрізів та прикопок є необхідною умовою для визначення
фізико-хімічних властивостей досліджуваних геосистем.
Камеральний етап включає в себе обробку та узагальнення результатів польового
ландшафтного картографування, а також зібраних фондових матеріалів. При
складанні ландшафтної карти використовуються:
опубліковані фондові матеріали, що містять інформацію про природні умови
території дослідження;
крупномасштабні топографічні карти;
дані експедиційних досліджень ландшафтів;
матеріали лісовпорядкування, що містять відомості про породний склад
лісонасаджень та ґрунтовий покрив залісених територій;
грунтові карти господарств, що розташовані в межах досліджуваної території.
Лабораторні дослідження відібраних зразків, які виконуються під час
камерального етапу, дозволяють проаналізувати ландшафтно-геохімічну структуру
території, що вивчається.
2.1.2. Дослідження ландшафтно-геохімічних систем
Відомо, що дослідження ландшафтно-геохімічних систем базується як на матеріалах
польової ландшафтної зйомки з систематичним відбором зразків грунту,
грунтоутворюючих
- Київ+380960830922