Ви є тут

Психоемоційний стан хворих з травматичними пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки та методи його корекції

Автор: 
Поліщук Сергій Степанович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003821
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальне дослідження
Групування дослідів
Об'єктами дослідження служили білі щурі лінії Вістар стадного розведення
віварію Інституту стоматології АМН України.
Було проведено дві серії дослідів.
У першій серії вивчали нейротропні і стресс-протективні ефекти фітоседу в
порівнянні з дією стандартного анксіолітика – діазепама. Експеримент був
проведений на 30 білих щурах самцях. Тварини знаходилися на загальному раціоні
харчування, мали вільний доступ до води і їжі, єдиних умовах перебування в
клітках, певної температури, вологості та освітлення. Вік тварин – 5 місяців.
Маса щурів коливалася в межах 240-270 г.
Попередньо перед дослідами за результатами типування CAR-методом з дослідження
виключалися тварини з гальмівним (слабким) типом нервової системи, що протягом
часу тестування залишалися без руху.
Щурі були розділені на групи:
Інтактна – 7 голів.
Контрольна (з моделлю ЕБС) – 8 голів.
Група порівняння – 8 голів. Тварини три дні напередодні та в день експерименту
перорально отримували із розрахунку 10 мг на 1 кг маси тіла розчин діазепаму.
Викликалась модель емоційно-больового стресу. Моделювання емоційно-больового
стресу продовжувалося на протязі 4 годин.
Група фітоседу – 7 голів. Три дні напередодні та в день досліду, отримували per
os по 0,15 мл розчину фітоседу (в розведенні 1:1). Викликалась модель
емоційно-больового стресу. Моделювання емоційно-больового стресу продовжувалося
на протязі 4 годин.
У другій серії дослідів вивчали нейротропні і стресс-протективні ефекти
фітоседу та діазепаму на перебіг процесу загоювання ран слизової оболонки щоки
білих щурів. Експеримент був проведений на 18 білих щурах-самцях лінії Вістар.
Тварини знаходилися на загальному раціоні харчування, мали вільний доступ до
води і їжі та стандартних умовах перебування в клітках. Вік тварин – 5 місяців.
Маса пацюків коливалася в межах 240-270 г.
Рану на слизовій оболонці правої щоки, по лінії змикання зубів, утворювали з
допомогою нанесення дозованої травми гладким трепаном з діаметром 3 мм., шляхом
легкого натискання, пошкоджуючи при цьому слизову. Травму наносили під
тіопенталовим наркозом (20 мг/кг внутрішньоочеревенно). Площа отриманого
дефекту слизової оболонки (рани) дорівнює 7,07 мм2. Відокремлений шматочок
відсікали обережно ножицями, щоб пошкодити лише слизову оболонку щоки і не
травмувати м’язи і судини. Ця модель дослідження рекомендована Фармакологічним
комітетом МОЗ України, як базова для дослідження препаратів, призначених для
прискорення процесів загоєння ушкоджень слизової оболонки порожнини роту [33].
Данна модель нами була вибрана для дослідження, як найбільш адекватна,
інформативна, доступна та відповідаюча меті і задачам дослідження.
Щурі були поділені на 3 групи:
Контрольна група (6) – з травмою, без лікування.
Група діазепаму (6) – в день травмування та три дні напередодні, отримували per
os по 0,05 мл 0,5 % розчину діазепаму.
Група фітоседу (6) – в день травмування та три дні напередодні, вводили per os
по 0,15 мл розчину фітоседу (1:1).
В Інституті стоматології АМН України при вивченні дії препаратів, які сприяють
регенерації слизової оболонки порожнини роту, найбільш часто використовують
наведену модель травматичного стоматиту [33].
Клінічну оцінку стану раневої поверхні щоки необхідно проводити щоденно,
починаючи з 4 доби досліду. Звичайно використовують таку шкалу оцінки:
“виразка” – ранева поверхня являє собою типову виразку з травматичним набряком,
раневим запаленням і лейкоцитарною інфільтрацією; “епітелізація” – відновлення
епітеліального пласта сполучної тканини слизової оболонки; “ загоювання” –
повне відновлення дефекту слизової оболонки щоки.
Вивчалась дія препарату фітосед на фоні гострого емоціонально-больового стресу.
За 3 доби до стрессування (в першій серії дослідів) або нанесення рани (в
другій серії дослідів) щоденно перорально вводили фітосед в розведенні 1:1, з
розрахунку 0,75 мл/кг маси тіла. Останній раз препарат уводили за 1 годину до
початку стрессування. При нанесенні ран, препарат вводили на протязі подальших
7-ми діб.
По завершенню експериментів тварин забивали тотальним кровопусканням із серця
під наркозом (тіопентал натрію 40 мг/кг), згідно правил Європейської
конференції захисту хребетних тварин, які використовуються для
експериментальних та наукових досліджень. Відокремлювали слизову оболонку
порожнини рота (СОПР), виділяли шлунок, розкривали його по малій кривизні,
промивали в проточній воді, висушували серветкою і робили їх обстеження.
Модель стресу та методи оцінювання поведінки
Стрес (емоційно-болючий стрес) відтворювався перебуванням тварин у клітках
конструкції Дезодерато [170]. Випадкова подача постійного струму силою 5-6 mА
на підлогу, або на розташовану на ньому платформу, відтворювала стан тривожного
очікування болючого впливу. Така ситуація відтворювалася протягом 4-х годин.
Поведінкові реакції пацюків вивчені в тестах «відкрите поле» і по реакціях
умовного уникання небезпеки (CAR-метод) [168].
Тест відкритого поля. Відкрите поле являє собою камеру 100 x 100 см із
прозорими стінками висотою 40 см. Підлога камери розкреслена на 25 квадратів,
на стику яких мається 16 отворів діаметром 4 см. Поле освітлює лампа (50 Вт),
що знаходиться на відстані 1,5 м від центру поля. У процесі п'ятихвилинного
перебування пацюка у відкритому полі (його випускали в один з кутів)
реєстрували число переходів пацюка з квадрата на квадрат (горизонтальна рухова
активність). При цьому, реєструвалося відвідування тваринами зовнішніх і
внутрішніх квадратів.
Вертикальну рухову активність реєстрували по числу вставань пацюків на задні
лап