РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови та місце проведення досліджень
2.1.1. Багаторічні агрокліматичні умови в місцях проведення досліджень.
Стійкість до фузаріозу колосу перспективних і рекомендованих для виробництва
сортів та збір інфекційного матеріалу збудників фузаріозу і альтернаріозу
проводили на природному інфекційному фоні в трьох агрокліматичних зонах
України: Полісся – Житомирська (Андрушівська державна сортовипробувальна
станція) і Київська (Бородянська ДСВС) області; Лісостеп – Тернопільська
область (Тернопільська ДСВС); Степ – Херсонська область (дослідні поля
Інституту землеробства південного регіону, м. Херсон). На штучному інфекційному
фоні фузаріозу колосу вивчення стійкості сортозразків озимої пшениці з метою
пошуку ефективних джерел стійкості і особливостей заспорення поверхні зернівки
проводили в умовах Київської області (на дослідному полі ІЗР в с. Глеваха).
Лабораторні дослідження з вивчення енергії проростання, схожості, внутрішнього
зараження хворобами, заспорення поверхні зерна озимої пшениці, а також
електронно-мікроскопічні дослідження проводили на базі ІЗР у лабораторії
імунітету сільськогосподарських культур до хвороб. Визначення видового складу
збудників фузаріозу і альтернаріозу, дослідження конкурентних відносин між
збудниками хвороб зерна, а також дослідження ферментативної активності грибів
проводили на базі Інституту мікробіології і вірусології НАН України у відділі
фізіології та систематики мікроміцетів.
Андрушівська ДСВС розташована на Придніпровській височині. Клімат помірно
континентальний з вологим літом і м’якою зимою. Належить до вологої, помірно
теплої агрокліматичної зони. Поверхня – пологохвиляста рівнина, розчленована
річковими долинами, ярами та балками. Лежить у межах Дністровсько-Дніпровської
лісостепової фізико-географічної провінції. Пересічна температура січня -5,60С,
липня +18,70С. Період з температурою понад +100С становить 156 днів. Опадів 527
мм на рік, з них 60% випадає в вологий період року. У ґрунтовому покриві
переважають чорноземи глибокі малогумусні [36].
Бородянська ДСВС розташована у межах Київського Полісся. Поверхня –
моренно-зандрова і алювіальна слабохвиляста та горбиста рівнина. Пересічна
температура січня -6,30С, липня +18,80С. Період з температурою понад +100С
становить 154 дні. Опадів 570-610 мм на рік, з них 73% випадає у теплий період
року. Належить до недостатньо вологої, теплої агрокліматичної зони. Ґрунти –
дернові, слабо- та середньопідзолисті, піщані і глинисто-піщані [36].
Поля Тернопільської ДСВС вкривають глибокі малогумусні вилугувані чорноземи. Це
центральний агрокліматичний район Тернопільської області, який по праву
називають "холодне Поділля". Суми активних температур за період з
середньодобовою температурою понад 10°С тут коливається в межах 2400–2500°С, а
в окремих найвищих місцях навіть менше 2400°С. Тривалість без морозного періоду
155–160 днів. Протягом цього періоду випадає 370–410 мм опадів, а за рік
600–690 мм [36].
Поля Інституту землеробства південного регіону (м. Херсон) лежать в межах
Причорноморської низовини, в нижній течії р. Дніпра. Поверхня – слабохвиляста
рівнина. Клімат помірно континентальний з м’якою зимою та жарким посушливим
літом. Пересічна температура січня -30С, липня +23,50С. Період з температурою
понад +100С становить 215-230 днів. Сума активних температур за рік 3200-3400.
Річна кількість опадів незначна – 300-410 мм, переважна їх кількість випадає
влітку у вигляді злив. Серед несприятливих кліматичних явищ, що завдають шкоди
господарству – суховії (25-30 днів на рік, в окремі роки – 50-60), пилові бурі
(3-8 днів, у районі Херсона – до 9-12 днів). Поля Інституту землеробства
південного регіону вкривають чорноземи південні малогумусні і слабогумусовані
[36].
Дослідне поле ІЗР (с. Глеваха) лежать в межах Придніпровської височини, на
Київському плато. Поверхня – підвищена лесова рівнина, розташоване у
Дністровсько-Дніпровській лісостеповій фізико-географічній провінції. Пересічна
температура січня -6,20С, липня +190С. Період з температурою вище +100С
становить 155днів. Опадів 502 мм на рік, з них 75% випадає у теплий період
року. Належить до недостатньо волого, теплої агрокліматичної зони. Грунти –
чорноземи малогумусні глибокі [36].
2.1.2. Кліматичні умови в роки досліджень. Табличний матеріал метеорологічних
показників за 2003–2005 рр. в усіх зонах проведення досліджень представлений в
додатку А.
Відомо, що фактор, який визначає розвиток фузаріозу колосу пшениці, - кількість
опадів в період її цвітіння: саме вони сприяють первинній появі хвороби на
посівах і поступовому накопиченню фузаріозної інфекції. Епіфітотійна ситуація
може виникнути при випаданні не менше 40 мм опадів в період цвітіння (за
декаду) і не менше 140 мм – в наступний період вегетації до збирання врожаю
[75]. Як видно з показників додатку А за 2003-2005 рр. для епіфітотійного
розвитку збудників фузаріозу колосу умови не були сприятливими, що і було нами
підтверджено протягом досліджень. Наприклад, найбільш сприятлива ситуація для
розвитку епіфітотії склалася в умовах Полісся в 2005 р. (додаток А, табл.
А.7.), коли в період цвітіння випало більше 60 мм опадів за декаду. Але за
період до збирання врожаю випало лише 73 мм, що вдвічі менше за потрібну
прогнозовану норму.
Зерно колосових культур уражується альтернаріозним „чорним зародком” найбільше
в роки, коли цвітіння і налив зерна відбувається при високій температурі і
відносній вологості повітря. Кліматичні умови за роки досліджень сприяли
зараженню зерна озимої пшениці даними збудниками.
2.2. Методики пров
- Київ+380960830922