РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ОТРИМАННЯ ПЕРВИННИХ ФАКТИЧНИХ ДАНИХ
Увесь комплекс методів дослідження метасоматитів Сущано-Пержанської зони (СПЗ),
використаний в роботі, визначався завданнями, що сформульовані вище. Він
включає в себе: методи підготовки відібраних проб до аналітичного та
мінералогічного вивчення, визначення фазового мінерального складу опорних проб,
виділення і підготовку до аналізу мономінеральних фракцій найважливіших
акцесорних мінералів (НАМ) методи елементного аналізу порід і окремих зерен
акцесорних мінералів.
Фактичний матеріал і його первинна обробка
У відповідності до мети роботи [63] було створено репрезентативну колекцію, що
характеризує головні (найбільш розповсюджені) мінеральні типи метасоматитів,
для подальшого мінералогічного та аналітичного вивчення. Кожний виокремлений
мінеральний тип був репрезентований серією рядових геохімічних проб (n = 20-25,
маса кожної — 100-300 г) та однією опорною мінерало-геохімічною (моноліт
об’ємом до 1 дм3). Загальна кількість проб у створеній колекції складає більше
ніж 200 рядових та 8 опорних. Перші використовувались для дослідження
геохімічних особливостей мінеральних типів метасоматитів, а другі – для
дослідження мінерального складу та геохімічних особливостей найбільш
розповсюджених та інформативних акцесорних мінералів (циркону, монациту та
флюориту). Маса кожної рядової проби складала 100-300 г, що відповідає
стандартним вимогам до їх репрезентативності та визначалася
структурно-текстурними особливостями і зернистістю порід. Головним критерієм,
що визначав об’єм і масу опорних проб [114] була їх однорідність і очікуваний
вміст акцесорних мінералів, дослідження розподілу елементів-домішок в яких
заплановано у межах даної роботи. Репрезентативність кожного зразка
контролювалась як макроскопічно, так і петрографічним вивченням відповідних
прозорих шліфів.
Переданалітична підготовка до геохімічного вивчення породного рівня проводилась
за традиційною [63, 112, 114] схемою: подрібнення (0,5 мм) — стирання
(0,05 мм). У разі рядових проб у поршкову наважку перетворювався весь матеріал
проби, а у разі опорних — лише його репрезентативна порція (200 г), належним
чином відквартована після подрібнення і гомогенізації. Одержані в результаті
гомогенізовані порошкові наважки набули статусу, відповідно, рядових і опорних
геохімічних проб. Подрібнений матеріал, що залишився після відбору опорних
геохімічних проб, було скорочено (велика маса) і використано для мінералогічних
досліджень (опорні мінералогічні проби).
2.2. Мінералогічні дослідження
Вирішення поставлених завдань передбачало виконання великого обсягу
мінералогічних досліджень: 1) надійний мінералогічний аналіз з визначенням
повного фазового мінерального складу опорних мінералогічних проб; 2) повне і
чисте вилучення досліджуваних акцесорних мінералів (циркону, монациту,
флюориту) з кожної проби в мономінеральні фракції (N = n·200 ч n·8000);
3) проведення попередньої типізації індивідів за комплексом ознак, що
спосерігаються візуально з обов’язковою документацією зерен; 4) формування
репрезентативних статистичних вибірок з кожної мономінеральної фракції НАМ
(N = n·50 ч n·200); 5) препарування підготовлених вибірок індивідуальних зерен
для подальшого аналітичного вивчення.
Для зниження трудомісткості і підвищення якості всіх передбачених завданням
роботи процедур, було використано спеціально розроблений для подібних
досліджень комплекс заходів [112, 114, 131 тощо], що дещо відрізняється від
традиційного, а саме:
використання при виконанні мінералогічного аналізу фракцій, отриманих в
результаті гравітаційної та електромагнітної сепарації проб, сучасних
інструментальних засобів діагностики (електронно-зондовий мікроаналіз,
люмінесцентна мікроскопія, рентгено-флуоресцентний аналіз,
рентгенодифрактометричний фазовий аналіз), яке забезпечило надійну діагностику
всіх мінеральних фаз, а також оцінку концентрацій акцесорних мінералів у
фракціях з гарантованою фіксацією їх навіть у разі присутності одиничних
зерен;
застосування методу магнітогідростатичної сепарації, реалізованого на базі
модифікованого електромагнітного сепаратора СИМ-1 (додатково введений
магнітногідростатичний режим), для одержання мономінеральних концентратів НАМ
замість гравітаційного розділення в рідині Клеричі, що до того ж позбавило від
забруднення зерен техногенними домішками (Tl);
випадкового статистичного відбору великих вибірок зерен НАМ (N = n·50 ч n·200)
з мономінеральних фракцій для подальшого аналітичного вивчення, який забезпечив
одержання найбільш репрезентативної геохімічної характеристики попередньо
виділених генетичних типів.
2.3. Аналітичні дослідження
Для кількісного визначення в усіх рядових і опорних геохімічних пробах
концентрацій широкого переліку петрогенних і мікроелементів (SiO2, TiO2, Al2O3,
Fe2O3total (FeOtotal), MnO, MgO, CaO, Na2O, K2O, P2O5, S, Cl, Zr, Sr, Ba, Rb,
Y, La, Ce, Nd, Nb, Th, Ga, Pb, Zn, Cu) використовувався кількісний
рентгено-флуоресцентний аналіз (XRF або РФА). Особливу увагу було приділено
визначенню концентрацій Zr, P, LREE, Y — елементам з максимально негомогенним
розподілом в порошкових пробах, оскільки вони сконцентровані, переважно, у
власних мінеральних фазах (мінералоутворюючі елементи досліджуваних НАМ) і є
виключно важливими для виконання даної роботи. Процес визначення концентрацій
всіх перелічених елементів проводився у два етапи на єдиному комп’ютеризованому
комплексі обладнання для XRF (РФА) [112, 114, 121].
На першому етапі (методичне забезпечення і виконання
- Київ+380960830922