РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Для вирішення завдань дисертаційного дослідження було використано такі методи
наукового пошуку:
а) аналіз та узагальнення літературних джерел з теми дисертації;
б) педагогічні методи дослідження: експеримент, спостереження;
в) медико-біологічні методи дослідження: методи біохімічного аналізу,
термографія, міотонометрія;
г) PWC-170;
д) методи математичної статистики.
Аналіз та узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури
З метою ознайомлення зі станом досліджуваного питання було вивчено і
проаналізовано науково-методичну та спеціальну літературу за такими напрямками:
відновлення спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменів; відновний
масаж як засіб відновлення; вплив відновного масажу на біохімічні процеси в
організмі; стан нервово-м’язової системи під впливом відновного масажу.
Опрацьовано фонди Обласної медичної бібліотеки (м. Львів), бібліотек
Львівського державного інституту фізичної культури, Національного університету
фізичного виховання і спорту України (м. Київ), Київського університету імені
Тараса Шевченка, Волинського державного університету імені Лесі Українки,
Російської академії фізичної культури і спорту (м. Москва), Мінського
державного медичного інституту, Науково-дослідного інституту фізичної культури
(м. Москва), Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського (м.
Київ).
Аналіз літератури дозволив виявити ступінь вивченості питання впливу відновного
масажу на рівень показників спеціальної працездатності кваліфікованих
спортсменів, сформулювати робочу гіпотезу, мету, завдання дослідження,
узагальнити й обґрунтувати результати власних експериментальних досліджень.
Педагогічні спостереження
Спостереження дає змогу отримати інформацію у вигляді сукупності емпіричних
тверджень [4].
У наших дослідженнях педагогічні спостереження проводилися на спортивній базі
Львівського державного інституту фізичної культури.
Упродовж 5 місяців об’єктами педагогічних спостережень були кваліфіковані
важкоатлети та борці.
Педагогічний експеримент
Експеримент був основним методом у наших дослідженнях. Важливою умовою
здійснення експерименту була повна ідентичність методів дослідження на початку
та наприкінці педагогічного експерименту.
Сутність педагогічного експерименту полягала в одержанні інформації про зміни
фізіологічних показників як результат застосування різних методик відновного
масажу у кваліфікованих спортсменів. З цією метою у процесі експерименту
визначали показники функціонального стану нервово-м’язового апарату,
терморегуляторних процесів, зміни біохімічних показників сечі, оцінювали різні
методики відновного масажу та їх вплив на показники спеціальної працездатності.
Результати було використано для оцінки авторської методики відновного масажу.
Педагогічний експеримент складався з констатуючого та формуючого експериментів.
Медико-біологічні методи дослідження
Лабораторні методи дослідження
Біологічним матеріалом наших досліджень була сеча, яку збирали в
контрольній та експериментальній групах до навантаження, після навантаження і
після застосування різних прийомів відновного масажу.
Визначення кількості глюкози в сечі здійснювали поляриметричним методом [40,
100]. Піровиноградну кислоту визначали колометричним методом (модифікований
метод Умбрайта) [7, 26]. Концентрацію макроелементів (Na+, К+, Са2+) визначали
фотометричним методом на полум’яному фотометрі „FLAPHO-4” [7,137].
Метод термографії – це дослідження і використання в діагностиці динаміки
просторової структури термограми людини, що дозволяє визначити кількісну
характеристику процесів терморегуляції організму під час виконання різних
фізичних навантажень. Термографія – метод функціональної діагностики,
заснований на реєстрації інфрачервоного випромінювання тіла людини,
пропорційного до його температури [22, 83, 102]. Розподіл та інтенсивність
теплового випромінювання в нормі визначається особливістю фізіологічних
процесів, які відбуваються в організмі людини. Коливання температури шкіри
залежить від ряду чинників. До них належать: судинні реакції, швидкість
кровообігу, наявність локальних або загальних джерел тепла всередині тіла.
Методом термографії досліджувався вплив прийомів масажу на температуру шкіри
окремих ділянок тіла [35, 54]. Дослідження проводилося на кольоровому
комп’ютерному термографі „Райдуга” ТВЦ-0,1.
Метод міотонометрії
Функціональні біохімічні властивості скелетних м’язів, а саме їхній тонус,
досліджували до початку тренування, після тренування, після застосування
відновного масажу.
Для визначення тонусу м’язів використовували пружинний міотонометр, що
традиційно застосовується для вимірювання тонусу м’язів. Натискальна голівка –
щуп, яка виступає з приладу, передає показник твердості м’яза через пружинний
механізм на цифровий індикатор. Рівень тонусу м’яза вимірюється в умовних
одиницях – міотонах. Під час вимірювання щуп приладу прикладають
перпендикулярно до м’яза у місця найбільш вираженої його маси [3, 53, 126].
Оцінють тонус м’язів у трьох вимірах: ТС – тонус спокою, ТН – тонус напруженого
м’яза, ТР – тонус розслабленого м’яза. Потім визначають АТ (амплітуда тонусу)
за формулою:
АТ = АН + АР,
де: АН = ТН – ТР; АР = ТН- ТС.
Визначення працездатності
Тест PWC-170 застосовували для визначення спеціальної працездатності у
важкоатлетів за принципом Сьостранда [59, 71].
Важкоатлет виконував дві серії навантажень (підйом штанги), під час яких
визначали вплив специфічної м’язової роботи на адаптаційні можливості
вегетативн
- Київ+380960830922