Ви є тут

Систематична структура родин Bithyniidae, Lithoglyphidae, Melanopsidae (Mollusca: Gastropoda: Pectinibranchia) за результатами конхіологічних, анатомічних та каріологічних досліджень.

Автор: 
Першко Ірина Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004183
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА
Матеріалом для даної роботи послужили збори автора з територій Вінницької,
Волинської, Житомирської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Херсонської та
Хмельницької областей України (рис. 2.1., 2.2., 2.3.), зроблені в період з 2001
по 2004 р. Також опрацьовано конхіологічну колекцію молюсків України В. І.
Здуна (1949–1962 рр.), котра зберігається у фондах зоологічного музею
Львівського національного університету ім. І. Франка (118 екз.), приватну
малакологічну колекцію В. М. Градовського (130 екз.), малакологічні колекції
Державного природничого музею НАН України (Львів – 130, Київ – 194 екз.).
Всього за період роботи для конхіологічних досліджень було використано 1179
екз. молюсків, з них 399 – Bithyniidaе, 387 – Lithoglyphidae, 393 –
Melanopsidae. Для анатомічних та каріологічних досліджень використано 866 екз.
молюсків, з них 328 – Bithyniidaе, 249 – Lithoglyphidae, 289 – Melanopsidae.
Для генетичних досліджень використано 60 екз. роду Microcolpia (Melanopsidae).
В таблиці 2.1 наводиться список досліджених видів із зазначенням місць збору та
кількості зібраних екземплярів.
Для визначення видової належності молюсків досліджуваних родин співставляли їх
зовнішні конхіологічні ознаки з описаними в літературі [4; 5; 7; 97]. Крім
того, застосовували компараторний метод Я. І. Старобогатова [92; 96-98]. При
визначенні молюсків вищезгаданим методом користувалися еталонами, виготовленими
з голотипів або лектотипів Lіthoglyphidae, Melanopsidae, Bithyniidae, котрі
зберігаються у фондах Зоологічного інституту РАН (Санкт-Петербург).
Вищенаведений матеріал став основою для проведення подальших конхіологічних,
анатомічних та каріологічних досліджень. У родині Lіthoglyphidae зареєстровано
було чотири види одного роду Lithoglyphus, у родині Melanopsidae – шість видів
двох родів – Fagotia та Microcolpia, а у межах родини Bithyniidae – десять
видів, що належать до чотирьох родів – Bithynia, Digyrcidum, Codiella,
Opistorchophorus. Слід зауважити, що з родини Bithyniidae нами досліджено
представників лише перших двох родів. Справа у тому, що види родів Codiella та
Opistorchophorus за чотири роки систематичних досліджень нами не були виявлені
у достатній для статистично вірогідного дослідження кількості.
Методика збирання, транспортування та утримання молюсків. Літогліфових,
чорнушкових та бітінієвих збирали, керуючись загальноприйнятими
гідробіологічними методами [39; 41; 42; 51; 158]. Ці тварини здебільшого
трапляються на невеликих глибинах (0,03–1,8 м), на щільних донних відкладеннях,
через що для їх добування були використані сачки, сачки-скребачки, а на м’яких
донних відкладеннях - системи гідробіологічних сит із різним діаметром отворів
у залежності від розміру тварин [7; 43]. На невеликих глибинах (до 0,7 м) у
річках та стоячих водоймах молюсків збирали вручну безпосередньо з дна водойми
та з водяної рослинності. Досить часто Lithoglyphidae, Melanopsidae,
Bithyniidae знаходили на бічних поверхнях каміння, піднятого з дна водойми.
У лабораторію дрібних бітінієвих та літогліфових перевозили, розклавши їх в
один шар між зволоженими листами поролону. Останні уміщали до фанерного ящика з
отворами у бічних стінках для забезпечення вентиляції та запобігання
перегріву.
Таблиця 2. 1
Матеріал, використаний для конхіологічних, анатомічних та каріологічних
досліджень бітиній, літогліфів та меланопсід
Вид молюска
Характеристика використаного матеріалу
Родина Bithyniidae Gray, 1857
B. (Bithynia) curta
11 екз. Р. Південний Буг, смт. Хмельник (В)
32 екз. Р. Горинь, смт. Тучин (Р)
Продовж. табл. 2.1
12 екз. Р. Горинь, смт. Ізяслав (Хм.)
18 екз. Р. Тетерів, с. Буки (Ж)
20 екз. Р. Случ, м. Новоград-Волинський (Ж)
B. (Milletelona) decipiens
32 екз. Р. Південний Буг, смт. Хмельник (В)
10 екз. Р. Дністер, смт. Маяки (О)
10 екз. Р. Случ, смт. Городниця (Ж)
12 екз. Р. Горинь, смт. Ізяслав (Хм.)
B. (Bithynia) produсta
37 екз. Р. Дністер, смт. Маяки (О)
20 екз. Р. Тетерів, с. Корчак (Ж)
11 екз. Р. Стир, смт. Рожище (Вол)
B. (Bithynia) tentaсulata
73 екз. Р. Тетерів, с. Тетерівка (Ж)
21 екз. Р. Дніпро, м. Херсон
20 екз. Р. Дунай, смт. Кілія (О)
11 екз. Р. Горинь, смт. Ізяслав (Хм.)
D. bourguignati
64 екз. О. Світязь, смт Світязь (Вол)
Родина Lithoglyphidae Hartmann, 1821
L. apertus
37 екз. Р. Південний Буг, смт. Казавчин (В)
40 екз. Р. Південний Буг, смт. Первомайськ (М)
L. n. berolinensis
46 екз. Р. Случ, смт. Городниця (Ж)
34 екз. Р. Горинь, смт. Гоща (Р)
L. n. naticoides
30 екз. Р. Тетерів, с. Перлявка (Ж)
24 екз. Р. Случ, смт. Городниця (Ж)
6 екз. Р. Горинь, смт. Ізяслав (Хм)
20 екз. Р. Дніпро, с. Антонівка (Х)
L. pyramidatus
22 екз. Р. Горинь, смт. Ізяслав (Хм)
20 екз. Р. Горинь, смт. Гоща (Р)
31 екз. Р. Горинь, смт. Гориньград (Р)
Продовж. табл. 2.1
Родина Melanopsidae H. Adams end A. Adams, 1854
F. berlani
30 екз. Р. Південний Буг, м. Миколаїв
27 екз. Р. Дністер, смт. Маяки (О)
20 екз. Р. Південний Буг, м. Мигія (М)
F. danubialis
23 екз. Р. Південний Буг, смт. Первомайськ (М)
39 екз. Р. Дунай, смт. Вилкове (О)
F. dneprensis
34 екз. Р. Дніпро, м. Херсон
49 екз. Р. Інгулець, с. Садове (Х)
M. ucrainica
41 екз. Р. Південний Буг, с. Мигія (М)
33 екз. Р. Горинь, смт. Гоща (Р)
20 екз. Р. Дунай, смт. Вилкове (О)
M. canaliculata
83 екз. Р. Случ, смт. Городниця (Ж)
29 екз. Р. Дніпр, м. Херсон
20 екз. Р. Дунай, смт. Вилкове (О)
M. potamoctebia
31 екз. Р. Південний Буг, смт. Костянтинівка (М)
60 екз. Р. Дунай, смт. Вилкове (О)
Примітка: В – Вінницька обл.; Вол – Волинська обл.;
Ж – Житомирська обл.; М – Миколаївська обл.; О – Одеська обл.;
Р – Рівненська обл.; Х – Херсонська обл.; Хм – Хмельниць