РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ВИКОРИСТАННЯ І ВІДНОВЛЕННЯ ЗАСОБІВ АГРАРНОГО
ВИРОБНИЦТВА
2.1. Рівень виробничо-технічного забезпечення і ефективність розвитку
сільськогосподарських підприємств
Важливою умовою ринкового розвитку сільського господарства є його зовнішня
забезпеченість засобами промислового і сільськогосподарського походження. Вони
доповнюють внутрішні ресурси виробництва - землю, працю, матеріальні засоби
власного виробництва (продуктивна худоба і птиця, насіння, корми тощо) що ідуть
на відтворення. Необхідність зовнішнього забезпечення витікає перш за все із
обмеженої кількості, асортименту і якості власних матеріальних ресурсів, що
використовують у виробництві. Не менш важливим є стійке матеріально-технічне
забезпечення сільгосптоваровироб-ників засобами виробництва промислового
походження. Відмічений взаємозв'язок є наслідком суспільного розподілу праці і
постійно повинен поглиблюватись під впливом науково-технічного прогресу. В
теперішніх умовах ці взаємозв'язки суттєво впливають на інтенсифікацію
сільського господарства і задовольняють суспільні потреби в харчуванні.
Предметами товарного обліку є засоби праці, що в основному мають характер
інвестиційних витрат (техніка, машини і сільськогосподарські знаряддя) і
предмети праці, що використовуються або переробляються, як правило, на протязі
одного виробничого циклу (мінеральні добрива, засоби захисту рослин,
комбікорми, паливо, інвентар).
Передача землі і інших засобів виробництва в приватну власність, створення
нових форм господарювання привели до погіршення економічного і фінансового
стану багатьох сільськогосподарських підприємств та супроводжувалось спадом
попиту на нову техніку. Почалось різке скорочення парку машин в
сільськогосподарських підприємствах (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Наявність техніки в сільськогосподарських
підприємствах (на кінець року)
1991
1996
2000
2001
2002
2003
2004
2004 в % до 1991
Трактори1):
тис. шт.
497,3
441,7
318,9
296,2
273,6
250,7
230,5
46,4
у розрахунку на 1000 га ріллі, шт.
14
14
11
11
10
11
11
78,6
Потужність двигунів тракторів, тис. кінських сил
42724
38175
28023
26348
24525
22566
21110
49,4
Середня потужність двигуна трактора, кінських сил
85,9
86,4
87,9
89,0
89,6
90,0
91,6
106,6
Зернозбиральні комбайни: тис. шт.
105,2
85,9
65,2
61,3
57,4
53,6
50,0
47,5
у розрахунку на 1000 га посівної площі зернових (без кукурудзи), шт.
62,5
кукурудзозбиральні комбайни: тис. шт.
15,3
12,0
7,9
7,0
6,3
5,6
5,2
34
у розрахунку на 1000 га посівної площі кукурудзи, шт.
12
33
25
Бурякозбиральні машини: тис. шт.
19,8
18,3
13,0
12,0
11,1
10,1
9,3
47
у розрахунку на 1000 га посівної площі буряків, шт.
12
14
16
14
15
16
16
133,3
Льонозбиральні комбайни: тис. шт.
4,8
3,2
1,7
1,5
1,4
1,2
1,2
25
у розрахунку на 1000 га посівної площі льону, шт.
30
50
72
56
48
37
30
100
Установки та агрегати для доїння корів, тис. шт.
79,2
58,7
33,5
29,3
25,7
21,8
18,7
23,6
Картоплезбиральні комбайни: тис. шт.
9,6
6,8
3,6
3,1
3,8
2,4
2,2
22,9
у розрахунку на 1000 га посівної площі картоплі, шт.
26
84
133
104
120
120
111
426,9
1) Включаючи трактори, на яких змонтовані землерийні, меліоративні та інші
машини.
У 2004 p. кількість тракторів що працює в сільськогосподарських підприємствах в
порівнянні з 1991 p. зменшилась на 266,8 тис. шт., зернозбиральних комбайнів на
55,2 тис. шт.
Аналогічний стан і з іншого технікою, сільськогосподарськими машинами і
обладнанням. В результаті навантаження землі на техніку зростає за виключенням
картоплезбиральних, бурякозбиральних та льонозбиральних комбайнів. Зниження
навантаження посівів на послідні обумовлено що тепер картопля висаджується і
має характер товарної продукції в особистих селянських господарствах. При цьому
картоплекомбайни на невеликих ділянках чи огородах не використовуються. У 2004
p. сільськогосподарські підприємства проти 1990 p. використали тільки 5,7 %
картоплі від загального валового збору. Під цукровими буряками площі посіву
зменшились майже в 2,2 рази, під посівами льону-довгунця більше чим у 4,5
рази.
Недостатність тракторів і зернозбиральних комбайнів в сільськогосподарських
підприємствах обумовлена зниженням виробництва техніки. Тривалий час
залишається складним фінансово-економічний стан підприємств, що виготовляють
складну техніку (трактори, комбайни та двигуни).
Наприклад, потужності харківських підприємств на кінець 80-х років І минулого
століття дозволяли випускати понад 70 тисяч енергонасичених ко-| лісних та
гусеничних тракторів, більше 250 тисяч двигунів для тракторів і комбайнів.
В зв'язку з відсутністю протягом значного часу коштів на фінансування
технічного переозброєння підприємств, різким падінням платоспроможності
споживачів сільгосптехніки, майже цілком зупинено виробництво двигунів. І За
останні 3 роки їх виробництво упало у 16 разів, тракторів - у 1,9 рази,
самохідних шасі - у 2,8 рази.
На роботу ВАТ "ХТЗ", при падінні обсягів реалізації техніки на внутрішньому
ринку, значно вплинуло скорочення поставок тракторів на експорт в Російську
Федерацію. Як наслідок, за 2004 рік у порівнянні з 2003 роком виробництво
тракторів "ХТЗ" зменшилося на 8,8% і склало 1550 шт.
Підприємствами галузі Харківського регіону та ВАТ Херсонські комбайни мають
значну дебіторську і кредиторську заборгованість і дисбаланс між кредиторською
і дебіторською заборгованістю досить значний (додаток А).
Продовжує залишатися до кінця не вирішеною ситуація на Харківських заводах з
виплатою заборгованості по заробітній платі. Усіх підприємств машинобудування
для