РОЗДІЛ 2
СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертаційну роботу виконано на протязі 2004-2006 рр. на кафедрі дитячих
інфекційних хвороб Харківського державного медичного університету (ХГМУ)
(завідувач - д. мед. н., професор С.В. Кузнєцов) на клінічній базі Харківській
обласній дитячій інфекційній клінічній лікарні (ОДІКЛ) (гол. лікар - Л.Я.
Манжела, потім - Д.І. Кухар). Лабораторно-інструментальні дослідження проведені
у лабораторії кафедри та клінічній, бактеріологічній, вірусологічній,
біохімічній лабораторіях ОДІКЛ, а також - відділенні функціональної діагностики
клініки.
Всього досліджено 253 дитини в віці одного місяця - трьох років, з яких 189
хворих на бактеріальні КІ та 64 практично здорові діти, аналогічні за віком та
статтю, які склали контрольну групу. Розподіл хворих за віком та статтю подано
у табл. 2.1
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком та статтю
Вік
(міс)
Хлопчики
Дівчатка
Всього
абс. число
%
абс. число
абс. число
%
1-3
4,8
4,2
17
9,0
4-6
14
7,4
11
5,8
25
13,2
7-9
14
7,4
15
7,9
29
15,3
10-12
12
6,3
13
6,9
25
13,2
13-24
22
11,6
20
10,6
42
22,2
25-36
27
14,3
24
12,8
51
27,1
Всього
98
51,8
91
48,2
189
100,0
З таблиці 5.1 видно, що більшу частку хворих склали діти у віці до 1 року - 96
(51,1%), за статтю - хлопчики (98; 51,9%).
Обстеження дітей включало аналіз їх скарг (скарг батьків), епідеміологічного
анамнезу, анамнезу захворювання та життя, оцінку даних об’єктивного статусу в
динаміці захворювання та результатів лабораторно-інструментальних досліджень.
При необхідності залучались консультанти інших медичних спеціальностей.
Верифікація діагнозу здійснювалась на підставі клініко-епідеміологічних даних,
виділення відповідних збудників з біологічного матеріалу (блювотні маси,
промивні води шлунка, кал, сеча та ін.) хворих або підвищення в їх крові титру
антитіл до відповідних антигенів патогенних мікроорганізмів кишкової групи в
динаміці захворювання.
Форму, ступінь тяжкості та варіант перебігу бактеріальних гастроентероколітів
визначали згідно з загальноприйнятими у клінічній практиці класифікаціями
[1,13,18,182].
Розподіл хворих за етіологією та тяжкістю КІ подано у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за етіологією та тяжкістю захворювання
Тяжкість
Легка
Середньотяжка
Тяжка
Всього
абс. число
%
абс. число
%
абс. число
%
абс. число
%
Сальмонельоз
27
14,3
30
15,9
57
30,2
Шигельоз
44
23,3
34
18,0
78
41,3
Ешеріхіоз
1,5
33
17,5
18
9,5
54
28,5
Всього
1,5
104
55,1
82
43,4
189
100,0
У загальній структурі спостережень 57 дітей (30,2%) склали хворі на
сальмонельоз, 78 дітей (41,3%) - на шигельоз та 54 дитини (28,5%) - на
ешеріхіоз. Захворювання реєструвалось переважно у середньотяжкій (55,1%) та
тяжкій (43,4%) формах.
У всіх хворих на сальмонельоз збудниками хвороби були сальмонели тіфімуріум
(100%), на шигельоз - шигели Зонне (79,5%) та Флекснера (20,5%), на ешеріхіоз -
ентеропатогенні ешеріхії (100%).
Поряд із загальноприйнятими дослідженнями хворих проводились спеціальні по
визначенню функціонального стану їх печінки, її структурної організації та
виявленню особливостей портальної гемодинаміки при надходженні до стаціонару та
на 5 добу перебування.
Функціональний стан печінки досліджувався за показниками її функціональних
проб, протеїнограми, деяких показників коагулограми, які визначались
загальноприйнятими методами [203].
З метою порівняння біохімічних показників хворих за норму (контроль) були взяті
літературні дані [203,221,222].
Структурна організація печінки оцінювалась методом ультразвукового сканування у
В-режимі за допомогою ультразвукового сканера «Сономед 400» датчиками 3,5 та
5,0 мГц. за загальноприйнятими методиками [85,217]. Проводилось вимірювання
краніо-каудального (ККР), передньо-заднього (ПЗР) та медіо-латерального (МЛР)
розмірів правої (ПД) та лівої (ЛД) долей печінки, товщини хвостатої долі,
дослідження її ехоструктури, ехогенності та візуалізації стінок ворітної вени.
Портальна гемодинаміка визначалась за допомогою імпульсно-хвильового допплеру
з вимірюванням максимальної (Vmax), мінімальної (Vmin), середньої (Vmean)
швидкості кровотоку, об'ємного кровотоку (Q) та об'ємного кровотоку по
відношенню до маси тіла (Q/m), пульсативного індексу (індекс Пурселло) (РІ),
індексу резистентності (індекс Гослінга) (ІR) у загально печінковій артерії
(ЗПА), селезінковій артерії (СА), ворітній вені (ВВ), селезінковій вені (СВ).
Всі ці дослідження та їх опрацювання проводилися в автоматичному режимі
ультразвуковим сканером «Сономед 400» датчиками 3,5 та 5,0 мГц. за
загальноприйнятими методиками [85,209,210]. На підставі отриманих даних
проводився розрахунок індексу загального печінкового об’ємного кровотоку
(ІЗПОК) за формулою ІЗПОК=QВВ+QЗПА [209] (де QВВ - об’ємний кровотік ворітної
вени, QЗПА - об’ємний кровотік загальної печінкової артерії), індексу
печінково-портального співвідношення (ІППС) за формулою ІППС=QЗПА/QВВ [209] (де
QЗПА - об’ємний кровотік загальної печінкової артерії, QВВ - об’ємний кровотік
ворітної вени) та спленопортального індексу (СПІ) за формулою СПІ=QСВ/QВВ*100
[209] (де QСВ - об’ємний кровотік селезінкової артерії, QВВ - об’ємний кровотік
ворітної вени).
З метою порівняння отриманих результатів інструментальних даних хворих
досліджено 64 здорових дітей аналогічного віку та статі (група контролю) табл.
2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл дітей групи контролю за віком та статтю
Вік
(міс)
Хлопчики
Дівчатка
Всього
абс. число
%
абс. число
абс. число
%
1-3
7,8
7,8
10
15,6
4-6
9,4
7,8
1
- Київ+380960830922