Хромосомна нестабільність в учасників Українських антарктичних експедицій

<p>РОЗДІЛ 2 <br />МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ<br />2.1. Досліджувані групи<br />При плануванні роботи було вибрано три досліджуваних групи. До першої увійшли<br />зимівники VI, VII та VIII Українських антарктичних експедицій 2001-2005 років<br />(три дослідні підгрупи), які перебували на антарктичній станції “Академік<br />Вернадський” протягом року. Групу склали 41 клінічно здоровий чоловік, віком<br />від 25 до 54 років. <br />Другу досліджувану групу сформували 12 чоловіків – учасники морської частини<br />VII УАЕ (трансатлантичний перехід місто Севастополь – Українська антарктична<br />станція “Академік Вернадський” – місто Севастополь), віком від 33 до 66 років,<br />які не входили до складу зимівників. Загальна тривалість рейсу – 140 днів, з<br />грудня 2001 року по початок травня 2002 року. <br />Збір клітин букального епітелію проводили також в контрольній групі (третя<br />досліджувана група), яку склали 12 осіб чоловічої статі віком від 26 до 52<br />років, які постійно перебували в Україні. При формуванні контрольної групи<br />враховували стан здоров’я обстежуваних, соціальний стан та наявність чи<br />відсутність тривалого контакту з мутагенними чинниками. У контрольну групу<br />увійшли особи без хронічних чи вроджених захворювань, однакового соціального<br />стану з відсутністю довготривалого контакту з мутагенами. <br />2.1.1. Клімато-географічні особливості району Української антарктичної станції<br />“Академік Вернадський”. Українська антарктична станція “Академік Вернадський”<br />розташована на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови біля<br />Антарктичного півострова з географічними координатами 65015’ пн. ш. та<br />64016’зх. д (рис. 2.1) [12, 152]. <br />Площа острова, на якому розміщена станція, досить обмежена (діаметр досягає<br />близько 1 км), найближчі прилеглі острови знаходяться на відстані 35 км від<br />станції. Більша частина поверхні острова вкрита льодовиком, решта території –<br />камінням вулканічного походження [152]. <br />У районі станції “Академік Вернадський” часовий пояс зсунутий на 5 годин на<br />захід в порівнянні з Україною, а сезони року змінені на протилежні. Кожного<br />року протягом трьох місяців (серпень, вересень, жовтень) в даному регіоні<br />відбувається зменшення товщини озонового шару в атмосфері, що призводить до<br />зростання сонячної радіації [153-155]. Погодні умови можуть різко коливатись<br />навіть протягом доби з великими перепадами атмосферного тиску (до 40 мм рт. ст.<br />за добу), циклонічна активність у районі станції є підвищеною на порядок в<br />порівнянні з Україною, бувають ураганні вітри. Мінусова температура взимку<br />рідко досягає позначки – 30-40 0С, а влітку короткочасно може підвищуватися<br />вище 0 0С [156, 157]. <br />Район острову Галіндез характеризується одноманітністю пейзажу,<br />монохроматичністю кольору (відтінки білого та чорного) та відсутністю основних<br />забруднюючих чинників техногенного походження. <br />2.1.2. Умови проживання зимівників на українській антарктичній станції<br />“Академік Вернадський”. Українська антарктична станція “Академік Вернадський” є<br />головним чином науковою лабораторією з постійним електрозабезпеченням, сучасною<br />електронною та побутовою технікою. Станція складається з 9-ти будівель та<br />споруд житлового та технічного призначення, які мають все необхідне для<br />існування людини; вміщує водоопріснювальне обладнання, систему опалювання,<br />дизель-генератори системи енергозабезпечення, паливні баки, систему<br />супутникового зв’язку та медико-санітарний блок із сучасною<br />діагностично-лікувальною базою [12, 157]. Санітарно-гігієнічні характеристики<br />житлових і робочих приміщень станції “Академік Вернадський” відповідають<br />існуючим в Україні нормативам. Проте шумові ефекти, які створюють постійно<br />працюючі дизель-генератори, значно перевищують допустимі як в приміщеннях<br />станції, так і на подвір’ї [157]. <br />Під час зимівлі на станції звичайно працюють 12 зимівників (рідше, 13-14 осіб),<br />літнього сезону станція вміщує до 24 зимівників та науковців, які виконують<br />сезонні дослідження. Зміна екіпажу станції відбувається раз на рік антарктичним<br />літом (лютий-березень), коли кліматичні умови дають можливість підходу кораблів<br />до острова Галіндез. Таким чином, учасники антарктичних експедицій протягом 13<br />місяців ізольовані від звичного для них оточення цивілізації, працюють на<br />обмеженій території в умовах невеликого колективу, сенсорної, емоційної та<br />сексуальної депрівації [158]. Роботи на відкритому повітрі та активний спосіб<br />життя зимівників триває лише протягом літнього сезону, взимку майже всі роботи<br />проводяться в приміщенні. Кількість годин, яку кожен учасник експедиції<br />проводить за межами станційних приміщень, в значній мірі залежить від типу<br />робіт зимівника. Харчування на станції організовано тричі на день, у розрахунки<br />добової калорійності продуктів покладені нормативи для категорії фахівців<br />екстремальних видів діяльності [157, 158]. <br />2.2. Збір проб крові та букального епітелію<br />Для дослідження хромосомної нестабільності використовували лімфоцити<br />периферійної крові та клітини букального епітелію. Проби крові та мазки<br />букального епітелію учасників VI-VIII Українських антарктичних експедицій брали<br />під час медичних обстежень на базі лікарні при Інституті медицини праці АМН<br />України у жовтні-листопаді до зимівель (контроль) та через рік у лютому після<br />зимівель (дослід). Обстеження учасників VI УАЕ проводили у листопаді 2000 року<br />(до експедиції) та у лютому 2002 року (після експедиції), учасників VII УАЕ – у<br />жовтні 2001 року та у лютому 2003 року до та після експедиції відповідно і<br />учасників VIII УАЕ – у листопаді 2003 року (до експедиції) та лютому 2005 року<br />(після експедиції). <br />Для дослідження місячної зміни частоти мікроядер протягом зимівлі проводили<br />збір клітин б</p>