РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Програма досліджень
Виходячи з поставленої мети досліджень і враховуючи сучасний стан розробки питання, на підставі огляду літературних та інших інформаційних джерел, була розроблена і затверджена така програма роботи :
* вивчити основні закономірності динаміки структури лісового фонду Західного Полісся України;
* вивчити закономірності природного поновлення сосни звичайної у стиглих деревостанах і свіжих зрубах в основних типах лісорослинних умов Західного Полісся;
* виявити динаміку структури деревно-чагарникового ярусу соснових ценозів;
* вивчити стан соснових насаджень, уражених кореневою губкою та в місцях поширення травневого хруща, і розробити заходи щодо вирощування стійких до патогенних факторів культур сосни звичайної;
* дослідити динаміку пошкоджень насаджень сосни звичайної личинками травневих хрущів по рокам;
* вивчити динаміку видового складу живого надгрунтового покриву після суцільних рубок головного користування в соснових насадженнях.
2.2 Методика досліджень
Польові дослідження і збір експериментальних матеріалів проводились переважно шляхом закладання пробних площ у найбільш характерних лісорослинних умовах. Вибір насаджень сосни, в яких закладалися пробні площі, грунтувався на підставі вивчення архівних, літературних і відомчих матеріалів, а потім - даних експедиційного обстеження попередньо підібраних деревостанів.
Основна частина ділянок для закладання пробних площ була підібрана у пристигаючих і стиглих насадженнях. Природне поновлення сосни вивчалось у насадженнях ширшого діапазону за віком, а також на свіжих та закультивованих зрубах.
Закладання пробних площ і визначення на них таксаційних показників деревостанів проводились відповідно до діючих нормативів і загальноприйнятих у лісовій таксації методик [5, 130]. У насадженнях штучного походження враховували особливості їх створення [49, 126]: пробні площі закладали прямокутної форми, для мішаних культур - із включенням усього циклу змішування. На пробних площах виконували суцільний облік дерев, вимірювали висоти для побудови кривої, визначали середні діаметр і висоту, вік, склад насадження, клас бонітету, повноту і запас деревини на одиниці площі.
Тип лісорослинних умов визначали за лісотипологічною класифікацією Алєксєєва-Погребняка [29, 139] і методикою Д.В.Воробйова [28].
Вивчення ярусу підліску та успішності природного поновлення сосни під наметом стиглого деревостану чи на зрубі виконували з використанням лінійного методу [167]. Облік, опис і виміри підросту проводили за трансектами, які проходили по діагоналі ділянки. На смузі шириною 2 м виконували суцільний облік сходів і підросту деревних порід, які розподіляли на групи за висотою і категоріями життєздатності.
Особливості природного поновлення на площах з кількістю підросту понад 1000 шт. на 1 га додатково вивчали на облікових площинках розміром 2х2 м, розташованих у шаховому порядку в кількості 25 шт. на ділянці [49]. Кількісну оцінка успішності природного поновлення проводили за шкалою УкрНДІЛГА (табл.2.1).
Структурне різноманіття соснових насаджень визначали за наявністю ярусів, вважаючи, що перший ярус для вкритих лісовою рослинністю земель завжди наявний, а площа інших ярусів становить лише частку від загальної площі об'єкта дослідження [140].
Проводячи облік дерев на пробних площах, для кожного з них визначали категорію стану за комплексом біоморфологічних ознак, до яких відносили: густоту і колір хвої, наявність і характер розподілу хвої (листків), пошкодженість
Таблиця 2.1
Оцінка успішності природного поновлення
Категорія успішності поновленняКількість життєздатного підросту, тис. шт. на 1 га1-річні2-3-річні4-8-річні9-15-річніДобре > 50> 12> 6>4Задовільне26-507-123-62-4Недостатнє15-253-61-30,5-1,9Погане< 15< 3< 1< 0,5Коефіцієнт переводу в 4-8-річні0,20,71,01,5
останньої шкідниками й патогенами, відносний приріст пагонів і деревини, вік хвої, яка зберігається на пагонах, наявність сухих гілок, стан кори й луба тощо [117]. За Санітарними правилами [156] виділялось шість категорій стану дерев - здорові, ослаблені, дуже ослаблені, всихаючі та сухостій (свіжий і минулих років). За їх співвідношенням розраховували загальний індекс стану дерев (інакше - індекс санітарного стану насаджень). Рекогносцирувальне обстеження штучних соснових насаджень проведене на площі близько 6,5 тис.га. Закладено 57 пробних площ (додаток А).
Процеси природного поновлення сосни вивчалися на 30 пробних площах, які закладені у соснових деревостанах природного і штучного походження і на 27 зрубах, де було закладено 112 трансект і 1850 облікових площинок.
Стан насаджень, уражених кореневою губкою, створених на староорних землях і пошкоджених різними патологічними чинниками, вивчали на основі натурних обстежень 2001-2002 років за участю спеціалістів лісового господарства, керуючись "Методичними вказівками по експедиційному лісопатологічному обстеженню лісів СРСР" [106]. Вибір об'єктів і маршрутних ходів визначали на основі вивчення матеріалів лісовпорядкування. Детальне вивчення лісорослинних умов уражених насаджень ДП "Сарненське лісове господарство" проводили на основі матеріалів "Грунтово-лісопатологічного очерку Сарненського держлісгоспу" [141]. Кліматичні зміни вивчали на основі даних Сарненської метеостанції. Всього в держлісгоспах Волинської області обстежено близько 1400 виділів лісових насаджень, створених на староорних землях загальною площею близько 16 тис.га, в Рівненській близько 900 виділів загальною площею близько 7 тис.га та Житомирській 1300 виділів на площі близько 8 тис га.
Таксаційні показники насаджень та їх стан визначались шляхом переліку дерев за діаметрами, класами Крафта та за категоріями стану відповідно до "Санітарних правил в лісах України" [156], на тимчасових пробних площах.
Особливості ґрунтових умов насаджень вивчали на основі матеріалів "Грунтово-лісопатологічного очерку Сарне