РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Дослідження проводилися на базі кафедри спортивної медицини та санології Національної медичної академії післядипломної освіти, а також в кабінеті функціональної діагностики Українського центру спортивної медицини протягом 2003-2005 рр.
Дослідження проводилися у три етапи.
На першому етапі досліджень основна увага приділялася вивченню й аналізу даних спеціальної літератури за темою дисертаційної роботи, вибору й обґрунтуванню методики дослідження для вирішення поставлених завдань.
На другому етапі визначався функціональний стан ССС спортсменів, виявлялися особливості ЕКГ й ЕхоКГ спортсменів, віднесених до різних груп залежно від спортивної спеціалізації, рівня спортивної кваліфікації й успішності їхньої змагальної діяльності.
На третьому етапі аналізувалися закономірності зміни фрактальної структури серцевого ритму у спортсменів із нормальною й аномальною електрокардіограмами. Були розроблені практичні рекомендації з використання методу фрактального аналізу серцевого ритму в діагностиці функціонального стану ССС спортсменів і короткострокового прогнозування динаміки спортивного результату в процесі лікарського контролю.
В ролі випробуваних в нашій роботі брали участь чоловіки - спортсмени високої кваліфікації (n = 145). Циклічними видами спорту (академічне веслування та легка атлетика) займалися 46 спортсменів: з них 11 членів збірної команди України з академічного веслування, 24 членів збірної команди України з легкої атлетики (біг на середні дистанції) та 11 членів збірної команди із легкої атлетики НУФВСУ. Ациклічними видами спорту (ігрові види та одноборства) займалися 99 спортсменів: із них 16 членів збірної команди України з футзалу та 11 членів збірної команди НУФВСУ з футзалу; вільна боротьба - 10 членів збірної команди України з вільної боротьби та 33 члени збірної команди НУФВСУ з вільної боротьби; баскетбол - 6 членів БК "Будівельник", волейбол і гандбол - 23 члени збірних команд НУФВСУ з волейболу та гандболу.
За рівнем спортивної кваліфікації спортсмени розподілились наступним чином:
1. 27 спортсмени першого (І) розряду (n=27);
2. 45 кандидати в майстри спорту (КМС) (n=45);
3. майстри спорту (МС) (n=27);
4. майстри спорту міжнародного класу (МСМК) (n=40) ;
5. Заслужені майстри спорту (ЗМС) (n=6).
За статтю, віком і антропометричними даними групи були порівнювані: вік обстежуваних від 18 до 27 років, маса - від 72 до 100 кг, зріст - від 173 до 201 см.
Порівняльний аналіз показників електрокардіографічного дослідження залежно від успішності змагальної діяльності дозволив умовно розподілити випробуваних спортсменів таким чином:
1) спортсмени з нормальною ЕКГ і позитивною динамікою успішності змагальної діяльності (n = 31);
2) спортсмени з нормальною ЕКГ і негативною динамікою успішності змагальної діяльності (n = 9);
3) спортсмени з порушеннями реполяризаціі міокарда і позитивною динамікою успішності змагальної діяльності (n = 21);
4) спортсмени з порушеннями реполяризаціі міокарда і негативною динамікою успішності змагальної діяльності (n = 11).
Порівняльний аналіз показників фрактальної структури серцевого ритму залежно від електрокардіографічних даних проводився в таких групах:
1) спортсмени з нормальною ЕКГ (n = 40);
2) спортсмени з порушеннями реполяризаціі міокарда (n = 32);
3) спортсмени з амплітудними ознаками гіпертрофії ЛШ (n = 27);
4) спортсмени з порушеннями автоматизму на ЕКГ (n = 23);
5) спортсмени з ЕКГ-синдромом передчасної реполяризації шлуночків (СПРШ) (n = 23).
Ехокардіографічне дослідження проводилось у наступних групах:
1) спортсмени з нормальною ЕКГ і позитивною динамікою успішності змагальної діяльності (n = 31);
2) спортсмени з нормальною ЕКГ і негативною динамікою успішності змагальної діяльності (n = 9);
3) спортсмени з порушеннями реполяризаціі міокарда і позитивною динамікою успішності змагальної діяльності (n = 21);
4) спортсмени з порушеннями реполяризаціі міокарда і негативною динамікою успішності змагальної діяльності (n = 11);
5) спортсменами з ознаками гіпертрофії ЛШ (n = 27).
Таблиця 2.1
Розподіл спортсменів у дослідженні залежно від виду спорту і спортивної кваліфікації (n = 145).
Вид спорту
КваліфікаціяI розрядКМСМСМСМКЗМСУСЬОГОІ. ЦИКЛІЧНІ (n=45)легка атлетика (біг на 100, 200, 400 м) 83516335академічне веслування
424111ІІ. АЦИКЛІЧНІ (n=100)вільна і греко-римська боротьба219111143футзал
9925227волейбол
74213баскетбол
1146гандбол
51410
УСЬОГО274527406145
2.2. Методи дослідження
У даному дослідженні для вирішення поставлених завдань нами були використані наступні методи дослідження:
1. Клінічні методи обстеження (анамнез, огляд, перкусія, аускультація, пальпація).
2. Інструментальні дослідження: електрокардіографія, тредміл-тест, фрактальний аналіз серцевого ритму, ехокардіографія з доплерівським дослідженням.
3. Метод експертних оцінок спортивної роботоздатності та успішності змагальної діяльності.
4. Методи математичної статистики.
2.2.1. Клінічні методи обстеження
Клінічне обстеження проводилося по загальноприйнятому у спортивній медицині протоколу за формою 062. У даному дослідженні використовувалися методи клінічного обстеження: анамнез, огляд, перкусія, аускультація, пальпація.
2.2.2. Електрокардіографія.
Електрокардіографічне обстеження спортсменів проводилося у стані спокою (положення випробуваного - лежачи і стоячи). Запис ЕКГ проводився за загальноприйнятою методикою у дванадцяти стандартних відведеннях за допомогою портативного електрокардіографа ЕКІТ-03М2.
Результати ЕКГ-обстеження у стані спокою були основою для розподілу спортсменів, які брали участь в дослідженні, на дві групи: спортсмени з нормальною [99] й аномальною ЕКГ.
Оцінка ЕКГ-кривої відбувалося за стандартною методи