РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Матеріал та методи клініко – рентгенологічного дослідження
Клінічний матеріал оснований на вивченні історій хвороб та рентгенограм
оперованих хворих у динаміці. Проаналізовано результати хірургічного лікування
124 хворих з захворюваннями та пошкодженнями хребта грудної та поперекової
локалізації у яких виконано відновлення передніх відділів з використанням
різних замісних матеріалів.
Розподіл хворих за статтю і віком представлено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю і віком
Стать
Вік
Усього
До 25 років
25-30 років
35-45
років
45-60 років
Кількість
Кол-во
Кол-во
Кол-во
Кол-во
Мужчини
12
63,2
31
63,2
21
58,3
14
70,0
78
62,9
Жінки
36,8
18
36,8
15
41,7
30,0
46
37,1
Усього
19
100
49
100
36
100
20
100
124
100
Більшість паціентив знаходилися у віковому періоді 25-30 років, тобто молодий і
найбільш працездатний прошарок населення.
Більшість оперативних втручань на хребті в тій чи іншій мірі пов'язана зі
станом нестабільності ХРС і необхідності його фіксації. Більшу групу становлять
вихідні патологічні стани, що приводять до нестабільності ХРС, що і є одним з
показань до оперативного втручання. Сюди відносяться, насамперед, неускладнені
і ускладнені травми хребта з порушенням цілості складових елементів ХРС. Серед
ушкоджень, підлягаючих оперативному лікуванню, можна виділити свіжі нестабільні
й проникаючі ушкодження, застарілі ушкодження з вираженою кіфотичною
деформацією. Одним із проявів так званої "хронічної нестабільності" [198] є
випадки з уламковими переломами тіл хребців. До станів з вихідною
нестабільністю в ХРС також відносяться нестабільні форми остеохондрозу,
спондилолістези. Відновлення цілості ХРС при уламкових і проникаючих переломах
має ще й профілактичний аспект. Кісткове зрощення ушкоджених і суміжних хребців
і стабілізація сегмента запобігають розвитку вторинного остеохондрозу.
До іншої групи відносяться стани з так званою артифіціальною нестабільністю,
яка виникає в результаті проведеного оперативного втручання і потребує
стабілізації ХРС під час операції. Сюди відносяться втручання з приводу пухлин
хребців, специфічного й неспецифічного запалення, грижі або протрузії диска,
застаріла травма хребта. Радикальне лікування пухлин полягає в тотальній або
суототальній резекції тіла хребця або спондилектомії, що приводить до повного
порушення стабільності й вимагає відновлення втрачених структур. Резекція диска
при протрузії або грижі диска приводь до порушення цілості переднього відділу
ХРС, порушується цілість передньої опори, що вимагає відновлення. Те ж, але
більшою мірою, відноситься до резекції тіла хребця, проведеної з того чи іншого
приводу.
Беручи до уваги причину, яка спричинила розвиток тих чи інших патологічних змін
у ХРС, які потребують відновлення опірності його переднх відділів клінічний
матеріал був розподілений на дві групи. Першу групу склали хворі з різного
ступеню пошкодженням грудного та поперекового відділів хребта – 82 пацієнти
(66,1 % від усіх хворих). У другу групу увійшли 42 хворі (33,9 %) із
захворюваннями хребта, серед яких сприводу гриж та протрузій дисків
прооперовано 22 пацієнти, новоутворень хребців 5, специфічних та неспецифічних
спондилітів 6 та спондилолістезів різного ступеню - 9 хворих.
З метою порівняльного аналізу ефективності використання тих чи інших замісних
матеріалів для відновлення міжтілової опори при реконструкції передніх відділів
хребта усі оперативні втручання були розподілені на три групи. У першу групу
увійшли 28 (22,5%) хворих у яких була використана кісткова ауто- чи
алотрансплантація. Другу групу склали 82 (66,1%) хворих яким було імплантовано
конструкції з алюмоксидної або гідроксилапатитної кераміки. 14 пацієнтам
(11,3%) відновлення міжтілової опори здійснювалася за допомогою циліндричних
титанових ендопротезів, заповнених кістковими аутотрансплантатами (див.
табл.2.2)
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за нозологічною формою та видом замісного матеріалу
Матеріал
Нозологічна форма
Усього
Кільлість
Пошкодження хребта
Спондилолістези
Протрузії та грижі дисків
Новоутворення хребців
Спондиліти
Кісткові ауто- аллотрансплантати
21
28
22,5
Керамічні імплантати
49
19
82
66,1
Титанові ендопротези
12
14
11,3
При клінічному обстеженні приділяли увагу особливостям больового синдрому -
локалізації основного осередку, іррадіації болю, що супроводжують їхні інші
відчуття, фактори, що впливають на інтенсивність болю.
Досліджували характер і важкість неврологічних розладів і встановлювали
топічний неврологічний діагноз за загальноприйнятою класичною схемою
обстеження.
Усі пацієнти були обстежені рентгенологічно. Вивчали рентгенограми, виконані в
стандартних переднньо-задній і бічній проекціях. Деяким пацієнтам виконували
рентгенографію в косих проекціях для виявлення особливостей ушкодження дуг
хребців і суглобних відростків.
Рентгенограми виконували завжди при однаковій відстані касети від
рентгенівської трубки (100 см), а відстань від касети до серединної площини
тіла хворого вимірювали циркулем - гоніометром Гамбурцева.
Всі рентгенограми піддавали ретельному рентгенометричному дослідженню. Схеми
розрахунків кутової деформації в сагітальній і фронтальної площинах
представлені на мал. 2.1 й 2.2.
Особливу увагу звертали на величини, які є основними при виборі методу
лікування: кут кіфозу, бічна або сколіотична деформації; сагітальний діаметр
хребетного каналу. При компресійних ушкодженнях тіл хребців ви
- Київ+380960830922