РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
В дослідженнях було використано аналітично-синтетичний та експериментальний методи. Проаналізовано літературні джерела, дані щодо поширення й чисельності шкідників, наведених в щорічних оглядах відділу фітосанітарної діагностики і прогнозів Головної державної інспекції захисту рослин, бази даних Держкомстату та Гідрометеоцентру України, а також результати польових дослідів.
Види комах та популяції, що були проаналізовані за роки досліджень наведено в таблиці 2.1. Кожна виборка включала в себе від декількох десятків до декількох сотень особин шкідливих видів комах.
Досліди на посівах озимої пшениці були проведені на базі господарства "Пуща-Водиця" відділення "Совки" Києво-Святошинського району Київської області, яке розміщене в лісостеповій зоні, має помірно континентальний клімат, темно-сірі опідзолені ґрунти, частково з чорноземами.
Господарство має овочево-молочний напрямок з розвинутим садівництвом. Структура посівних площ: 300 га озимої пшениці, 300 га кукурудзи, 300 га багаторічних злакових трав, 200 га багаторічних бобових трав, 150 га однорічних трав, 130 га садів, 120 га овочів. Сівозміни: озима пшениця - кукурудза - озима пшениця; однорічні (багаторічні) трави - озима пшениця - кукурудза; кукурудза на зелений корм - озима пшениця - кукурудза. Сорти озимої пшениці, які вирощуються в господарстві: Мерлебен, Поліська - 90, Олеся, Селянка, Циганка.
Шкідливість комах - фітофагів вивчалася за допомогою хімічного методу захисту озимої пшениці від шкідників, хвороб і бур`янів на трьох варіантах у чотирьохкратній повторюваності [108]. Площа одного варіанту досліду становила 25 м2 (5х5), а всі варіанти досліду займали 300 м2.
Таблиця 2.1
Види комах та популяції, проаналізовані за роки досліджень
Об'єкт дослідженьАспекти дослідженьТермін досліджень, рокиКількість виборокШкідливі клопиАналіз результатів моніторингу агроценозів України, що проводять 190 ПСП Головдержзахисту
Моніторинг посівів озимини в господарстві "Пуща-Водиця"
1981 - 1990
1996 - 2004
2003-2005
287
158
66Злакові попелиці____"____
1981 - 1990
1996 - 2004
2003 - 2005330
162
272Хлібна жужелиця____"____1981 - 1990
1996 - 2004274
138Злакові п`явиці____"____1981 - 1990
1996 - 2004
2003 - 2005216
160
16Пшеничний трипс____"____1981 - 1990
1996 - 2004
2003 - 2005159
156
253Хлібні жуки____"____1981 - 1990
1996 - 2004
2003 - 2005139
68
15Дротяники та несправжні дротяники____"____1981 - 1990
1996 - 2004165
80Озима совка____"____1981 - 1990
1996 - 2004123
78Злакові мухи____"____1981 - 1990
1996 - 2004
2003 - 2005347
252
43
Використовувались наступні варіанти:
1. Захист від бур'янів та збудників хвороб (у фазу весняного кущіння застосовували Гранстар 75, в.г., з нормою витрати 25 г/га, у фазу виходу в трубку - Тилт 250, к.е. - 0,5 л/га).
2. Захист від бур'янів, збудників хвороб і шкідників (на вищезгаданому фоні додатково у фазу виколошування - початку формування зерна застосовували інсектицид - Актара 25, в.г., 0,1-0,14кг/га).
3. Контроль (пестициди не застосовували).
Розміщення ділянок в досліді було однорядним за методом рендомізації.
У фазу весняного кущіння (26.04.2004 та 14.05.2005 рр.) ділянки І та ІІ-го варіантів обробляли гербіцидом Гранстар, у фазу виходу в трубку (10.05.2004 та 17.05.2005 рр.) застосовували фунгіцид Тилт, а у фазу молочної стиглості (17.06.2004 та 24.06.2005 рр.) - інсектицид Актара.
Обприскування проводили ранцевим обприскувачем Matabi, mod. Merk 5. Обробки дослідних ділянок здійснювали за один день вранці з 6 до 8 години (обробка Гранстаром) та ввечері з 19.30 до 21 години (Тилтом та Актарою).
Перед збиранням озимої пшениці визначався врожай за варіантами. На кожній обліковій ділянці зжинали рослини на 4-х майданчиках розміром 0,25 м2 (50?50 см) обмолочували й зважували зерно, після чого робився перерахунок на показник врожайності.
Протягом вегетаційного періоду було проведено вивчення видового складу ентомофауни та обліки чисельності популяцій виявлених шкідників. Чисельність шкідників на посівах озимої пшениці визначалася рекомендованими методами [63, 64, 133].
* імаго шкідливої черепашки, личинок п'явиці червоногрудої (фаза виходу в трубку), жука красуна (фаза колосіння - цвітіння), імаго клопа шкідливої черепашки і його личинок (фаза воскової стиглості зерна) визначали методом підрахунку на облікових майданчиках розміром 0,25 м2 (50х50 см), розміщених в 6-ти місцях;
* злакові мухи (фаза виходу в трубку) методом відбору проби по 10 рослин у 10 місцях, на кожній обліковій ділянці;
* трипса пшеничного (імаго, личинки) - методом аналізу 100 колосків (фаза колосіння - цвітіння), вирваних на кожній обліковій ділянці (по 10 колосків в 10 місцях);
* попелиць - методом підрахунку їх чисельності на рослинах в 6-ти рядках, розміщених в шаховому порядку.
Загальну шкоду від комах визначали за допомогою розрахунку інтегрального індексу шкідливості [31, 32] - сумою економічних індексів кожного виду з поправочним коефіцієнтом, що відображає особливості реакції рослин на пошкодження різними видами.
З врахуванням даних літературних джерел та результатів експериментальних досліджень метод розрахунку КЕПШ полягав у слідуючому:
1. Обчислювали економічний індекс (Іе) для кожного окремого виду шкідників, який вимірюється відношенням фактичної чисельності комах до показника ЕПШ [33]:
Ie = Ч : ЕПШ
Для обчислення Ie використовували таблиці показників економічних порогів шкодочинності.
2. Обчислювали інтегральний економічний індекс (Іеін) для комплексу видів шкідливої ентомофауни:
Іеін = Іе1 ? К + Іе2 ? К + ... + Іеш ? К,
де К - коефіцієнт пропорційності, що відповідає типу реакції культури на пошкодження даним видом - для компенсаційного К = 1,3; для лінійного К = 1,0; для десенсибілізаційного К = 0,8.
3