РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ
2.1. Характеристика основних етапів підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників
При вивченні підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності виникла об'єктивна необхідність підтвердження емпіричними даними правомірності висунутих нами теоретичних положень, для чого було спеціально проведено дослідно-експериментальну роботу. Відповідно до мети та застосованих при цьому методів науково-педагогічного дослідження вона була організована і здійснена у три етапи. Так, перший етап дослідно-експериментальної роботи охоплював 2001-2002 роки і носив пошуково-теоретичний характер, а саме: аналізувався стан розробки даної проблеми в її теоретичному і практичному аспектах, обґрунтовувалась актуальність теми; здійснювався вибір об'єкта і предмета дослідження, визначались мета, завдання, робоча гіпотеза, вибір методів, інструментарію, процедура дослідження й опрацювання здобутих результатів.
Вирішення зазначених вище завдань здійснювалось шляхом добору респондентів, серед яких студенти четвертих курсів соціально-гуманітарного, філологічного та фізико-математичного факультетів Бердянського державного педагогічного університету та Запорізького педагогічного коледжу (усього 703 особи).
Процедура збирання попередніх даних про респондентів здійснювалась за допомогою анкетування та бесід. Так, для виявлення загальних відмінностей, орієнтирів, професійних установок і позицій, професійних ускладнень, уявлень про позакласну дозвіллєву діяльність, професійних попитів і потреб майбутніх учителів у сфері вдосконалення готовності до організації позакласної дозвіллєвої діяльності запропоновано питальники для студентів (Додатки А, Б, В). Результати опрацювання зібраних даних представлено у тексті та таблицях (Табл.2.1, 2.2).
Перший з них дав нам змогу відстежити мотиви вибору майбутньої професії, бажання після закінчення університету працювати за фахом, здібності до майбутньої професійної діяльності, професійні ускладнення в організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників, задоволення різноманітними аспектами організації позакласної дозвіллєвої діяльності, інтерес до культурно-дозвіллєвої діяльності, ступінь задоволення власним рівнем інформаційної культури, потенційні можливості до організації позакласної дозвіллєвої діяльності. Другий тест давав можливість виявити оцінку майбутніми учителями професійних якостей спеціалістів з проблем організації дозвіллєвої діяльності. Для отримання вірогідних результатів було з'ясовано динаміку за деякими супутніми чинниками, а саме: наявністю комунікативних навичок, перцептивних умінь, інтерактивних компонентів, наявність навичок управління персоналом, наявність гностичних й методично-технологічних компонентів. Результати наведено у таблиці 2.1.
У питальнику було наведено 10 мотивів вибору професії, а також надавалась можливість визначити й власні мотиви. Встановлено, що мотиви розподілилися таким чином: 53% - бажання отримати спеціальність; 11% - бажання отримати спеціальність, яка буде корисна у вихованні власних дітей; 9% - легше було вступити до даного вищого навчального закладу; 7% - майбутня професія цікавить мене власне процесом діяльності; 5% - навчаюсь, наслідуючи батьків та їх поради; 4% - приклад та поради друзів, вчителів, знайомих; 1% - суспільна користь, бажання бути потрібним державі, самому щось зробити для людей; 1% - до навчання спонукають телепередачі, кіно, література тощо; 9% не змогли нічого сказати, крім того, що навчаються аби навчатися. З цього можливо зробити висновок, що лише близько 53% студентів вступили до педагогічного університету з бажання отримати професію саме вчителя.
На питання щодо вияву бажання працювати після закінчення факультету за фахом твердо відповіли "так" тільки 53%, вагається 32%, а не збирається йти до школи 15%. Упевнено почуваються і вважають, що вони здібні до майбутньої професійної діяльності 70%, вагається 20%, а вважають себе нездібними - 10%.
Бачимо, що близько 30% студентів не бачать себе вчителями. Тому одним з пріоритетних напрямків у професійній педагогічній підготовці майбутніх вчителів є вдосконалення їх готовності як до професійної діяльності в цілому, так і до організації дозвіллєвої діяльності.
Аналіз результатів першого етапу дослідження проблеми свідчить про те, що респонденти відчувають гостру потребу в теоретичних знаннях та практичних навичках організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників.
При цьому переважна більшість опитуваних (93%) однозначно констатувала, що система професійної підготовки слабко зорієнтована саме на підготовку майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності, через що кожному з них доводиться самостійно заповнювати значну інформаційно-програмну прогалину широкого кола проблем теорії та практики дозвіллєвої діяльності.
Нами було проведено векторний аналіз активної практики студентів (240) четвертих курсів фізико-математичного (63), філологічного (101), соціально-гуманітарного (76) факультетів Бердянського державного педагогічного університету з питань упровадження виховних заходів у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл (ЗОШ №№1, 2, 3, 5, 10, 11, 16).
Таблиця 2.1
Результати опитування респондентів (%)
Зміст запитаньКількість студентів у %12- бажання отримати дану спеціальність;53- приклад та поради друзів, вчителів, знайомих;4- наслідуючи батьків та за їх поради;5- легше вступити (низький прохідний бал на вступних іспитах);9- бажання отримати спеціальність, яка буде корисна у вихованні власних дітей;11- суспільна користь, бажання бути потрібним державі, самому щось зробити для людей та підростаючого поколі