РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ УМОВИ РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Положення регіону дослідження у фізико-географічному і геоботанічному районуванні
Регіон дослідження - заплава р. Псел у межах Сумської області. Він охоплює середню течію цієї річки впродовж приблизно 150 км (рис. 2.1) від межі з Курською областю (Росія) до межі з Полтавською областю.
Сумська адміністративна область знаходиться на крайньому північному сході Лівобережної України, її територія розташована між 50°8' і 52°22' північної широти, 33° і 35°20' східної довготи у північній частині, 32°8' і 35°40' у південній частині. Найбільша протяжність з півночі на південь - 210 км із заходу на схід - 160 км, площа - 24,4 тис. км2.
У нинішній час 71,59 % площі області займають сільськогосподарські угіддя, у тому числі 56,83 % - орної землі, 14,54 % - ліси, 10,52 % - сіножаті та пасовища (лучні та лучностепові ділянки), 2,5 % - болота, 1,3 % - водойми. Отже, природна рослинність на переважній більшості території області повністю знищена, а та, що збереглася, значною мірою змінена господарською діяльністю і продовжує зазнавати високого антропогенного тиску [102].
За фізико-географічним районуванням України [269, 33, 195, 264] територія Сумської області знаходиться в межах п'яти фізико - географічних областей, які відносяться до трьох провінцій і двох фізико-географічних зон. У зоні змішаних лісів розміщена Поліська провінція з однією областю - Новгородськосіверського Полісся. У лісостеповій зоні чотири фізико-географічні області: південна полтавська лісостепова, північна полтавська лісостепова, сумська висока лісостепова і харківська висока лісостепова. Район дослідження - заплави р. Псел - знаходиться в межах Сумської лісостепової області Середньоруської височини провінції лісостепової зони.
У рослинному покриві Сумської області представлено такі типи рослинності: лісова, чагарникова, степова, лучна, болотна та водяна рослинність
Згідно до геоботанічного районування України [174, 39] територія Сумської області відноситься до двох геоботанічних областей, у межах яких виділяють десять геоботанічних районів, котрі відносяться до п'яти округів і чотирьох підпровінцій. Р.І. Біликом, Є.М. Брадісом та ін. розроблено карту рослинності України, на основі якої виготовлено карту рослинності Сумської області, де показано основні масиви різних лісів, боліт, заплавних лук у комплексі з іншою рослинністю заплав, а також сільськогосподарські землі, які нині знаходяться на місці лісів, лучних степів та осушених боліт тощо [39].
2.2. Геоморфологія і гідрологія
Сумська область, у межах якої вивчалися популяції бобових рослин на заплавних луках р. Псел, розташована в північно-східній частині України на південно-західних відрогах Середньоросійської височини. Річка Псел протікає в межах лісостепової зони. У тектонічному відношенні район розташований на південно-західному схилі Воронезького кристалічного масиву з ухилом в 0,276 м на 1 км. Плато розсічено долиною р. Псел.
Річка Псел протікає по території слабо хвилястої рівнини, пересіченої течіями річки та її приток. Характерна наявність великої кількості балок і ярів. Долина р. Псел асиметрична: лівий берег крутий і високий, найчастіше зайнятий лісами і чагарниками, правий - лучний, низький і широкий. Алювіальні відкладення приурочені до заплави р. Псел на її правому березі. Ширина заплави складає 2-3 км, а на окремих ділянки ближче до нижньої течії - 4-5 км. Рельєф центральної частини заплави р. Псел злегка хвилястий, з невеликими пониженнями, стариць і озер мало. Притерасна частина заплави різко понижена, перезволожена та зайнята або осоковими болотами, або вільшаниками. Тривалість весняного стояння весняних вод 10-15 днів. Після споруди Курської АЕС розливи р. Псел стали не щорічними і багато в чому визначаються режимом скидання весняних вод на Курській АЕС.
При протіканні по території Сумської області р. Псел істотно забруднюється. На межі з Курською областю за основними забруднювачами вода не перевищує ГДК. Нижче за течією в річку поступають різні забруднювачі. За рахунок Міськводоканалу м. Суми зростає забруднення органічними речовинами в 1,5 рази, скидання Сумихімпрому досягають 3-6 млн. м3 в рік і привносять у води річки фтор, сульфати, амонійний азот, що веде до перевищення ГДК за цими речовинами аж до межі Сумської області з Полтавою [276]. В.А.Тюленєва [261] спеціально досліджувала стан р. Псел і його приток поблизу м. Суми і встановила, що стік річки значно знижений, у р. Псел поступає велика кількість біогенних забруднень, різко збільшився твердий стік, так що на окремих ділянках придонні відкладення сягають 1 м.
2.3. Ґрунти
Ґрунтовий покрив області характеризується значною строкатістю: на обласній ґрунтовій карті виділено 68 видів ґрунтів. Але незважаючи на таку різноманітність видів ґрунтів у межах території області, у ній простежується ряд чітких закономірностей їх географічного розподілу у топографічного розміщення [193].
У межах області у зв'язку з наявністю великої кількості рік широкого розвитку набули заплавні ґрунти. У залежності від режимів рік і розмірів їхніх заплав у межах області в найбільш загальному плані виділяють заплави розчленовані, у яких чітко простежується диференціація на основні частини, і нерозчленовані, у яких така диференціація або відсутня, або виражена вкрай слабо. До перших відносяться заплави таких досить крупних рік, як Сейм, Псел, Ворскла, до інших - заплави малих річок, наприклад, Сумки, Терну, Клевені та ін. [193].
Лучні заплавні ґрунти р. Псел утворились на алювіальних відкладах глинистого та суглинного механічного складу. Вони характеризуються значною потужністю (до 70-80 см), високим вмістом перегною (6-7 %), високою ємкістю поглинання (48-50 мг/екв. на 100 г ґрунту), слабо лужною реакцією (pH 7,5 - 7,6). Характерним для цих ґрунтів є також оглеєння, яке розпочинається з глибини 40 - 60 см. Їх будова така: зверху знаходиться темно-сірий грудочкувато-зернистий перегнійний горизонт, ве