РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
2.1. Загальноклінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження хворих
При поступленні в стаціонар, в до? і післяопераційний період та в процесі лікування хворих на гострий панкреатит (ГП) проводили моніторинг лабораторних показників. Досліджували загальний аналіз крові і сечі, визначали рівень кон'югованого і некон'югованого білірубіну в сироватці крові; аспартат- та аланінамінотрансферази (АсАТ, АлАТ) колориметричним методом за Reitman і Frankel (1957), ??амілази крові і сечі за методикою Каравея, загального білка - за біуретовою реакцією, сечовини ? уреазним методом за Weller (1962), креатиніну ? колориметричним методом, глюкози крові ? глюкозооксидазним методом за окисленням о-толуідину, лужної фосфатази (ЛФ) - n-нітрофенілфосфатним методом за Bessey i Lowry (1946); калію, натрію, кальцію в сироватці крові методом полум'яної фотометрії, загального фібриногену у плазмі крові - колориметричним методом, фібриногену В у плазмі крові ? за Commine i Lyons (1948); протромбінового часу за Quik (1943); протромбінового індексу, часу рекальцифікації плазми ? за Bergehof i Roka (1954).
Для динамічної оцінки стану хворих використовували ряд показників: лейкоцитарний індекс інтоксикації за Я.Я. Кальф-Каліфом [257]; рівень ПСММ за методикою Н.І. Габріеляна і співавторів [258]; концентрацію продуктів ПОЛ - дієнових кон'югатів (ДК) за методикою В.Б. Гаврилова і співавторів [259] та малонового діальдегіду (МДА) за методикою Е.Н. Коробейникової [260].
Проводили бактеріологічне дослідження крові та дослідження матеріалу (ексудату чи тканини), отриманого під час відкритого втручання та черезшкірної пункції сальникової сумки, з ідентифікацією мікрофлори та визначенням її чутливості до антибіотиків.
При встановленні у хворого діагнозу синдрому системної запальної відповіді і сепсису використовували класифікацію прийняту на узгоджувальній Конференції (Consensus Conference) американської колегії лікарів та товариства критичної медицини США [261].
Ознаки дисфункції хоча б однієї системи (дихальної, серцево - судинної, ниркової, печінкової чи центральної нервової) на час госпіталізації діагностовано у 194 (100 %) хворих на ГП, ускладнений синдромом жовтяниці. Визначення дисфункції проводили за шкалою Marshall J.C. і співавт. [262] (табл. 2.1, 2,2, 2,3).
Таблиця 2.1
Критерії синдрому поліорганної дисфункції (MODS)
СистемаБали (підрахунок)01234Дихальна (РО2/FіО2)>300226 - 300151 - 22576 - 150<75Ниркова (креатинін,мкмоль/л)<100101 - 200201 - 350351 - 500>500Печінкова (білірубін, мкмоль/л)<2021 ? 6061 ? 120121 ? 240>240Серцево-судинна (ЧССхЦВТ/САТ)<1010,1 - 1515,1-2020,1 - 30>30Гематологічна (тромбоцити, Г/л)>12081 - 12051 - 8021 - 50<20Неврологічна (Glasgow Coma Skore)1513 - 1410 - 127 - 9<6 Ознаки дисфункції центральної нервової системи визначали за шкалою Glasgow
Таблиця 2.2
Оцінка тяжкості порушення ЦНС за шкалою Glasgow
Відкривання очей Довільне4 На звернення3 На больовий подразник2 Відсутнє1Рухова реакція Виконує команди6 Цілеспрямована на больовий подразник5 Нецілеспрямована на больовий подразник4 Тонічне згинання на больовий подразник3 Тонічне розгинання на больовий подразник2 Відсутнє1 Мова Повне орієнтування5 Плутана мова4 Незрозумілі слова3 Невиразні звуки2 Відсутня1Сприятливий прогноз
Несприятливий прогноз15
Оцінюючи тяжкість стану хворих при підрахунку балів згідно вищевказаних таблиць, прогнозувалася відповідна летальність (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Прогнозована летальність у хворих з синдромом поліорганної дисфункції згідно з шкалою Marshall J.C. (1995р)
БалиЛетальність (%)001?475?8169?125013?167017?208221?24100
При інструментальному обстеженні хворих на ГП застосовували неінвазивні та інвазивні методи. Згідно стандартів якості, вже при госпіталізації хворих обов'язково проводили оглядову рентгеноскопію органів грудної клітки та черевної порожнини за допомогою апарата EDR ? 750 В (Угорщина). За показаннями, зокрема, для визначення розмірів залишкової порожнини сальникової сумки та заочеревинного простору у хворих після відкритих оперативних втручань чи ізольованої люмботомії проводили черездренажну фістулографію. Так само, за певними показами, проводили рентгеноскопічне обстеження шлунка і дванадцятипалої кишки.
Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини вважали методом вибору з огляду на доступність, високу роздільну здатність, інформативність, нескладність підготовки та можливість виконання повторних обстежень. Для дослідження використовували ультразвукові апарати: Aloka AU-530, Японія (конвексний датчик з частотою 3,5-5 МГц, секторальний механічний датчик з частотою 2,5-5 МГц, лінійний електронний датчик з частотою 7,5-10 МГц); "Sono SiteTM 180", США (переносний, конвексний датчик з частотою 2-5 МГц, лінійний датчик з частотою 4-7 МГц з кольоровою енергетичною доплер-системою); Siеmens-Sonolinе?"Elegra", Німеччина (конвексний датчик з частотою 2,7-5,5 МГц, лінійні датчики з частотою 5,5-9 МГц з доплер-системою в імпульсному, кольоровому, енергетичному режимах). В день госпіталізації хворим з діагнозом гострого панкреатиту УЗД органів черевної порожнини проводили без підготовки. З метою підготовки до ультразвукового обстеження напередодні ввечері виконували очисну клізму, призначали за схемою еспумізан.
Під час дослідження оцінювали стан самої ПЗ, біліарного дерева, заочеревинного простору та вільної черевної порожнини. Для інтерстиціального ГП характерними ознаками було незначне збільшення розмірів ПЗ та рівномірне зниження щільності ехо-сигналу. Контур ПЗ прослідковувався чітко, структура її була гомогенною. Для некротичного ГП було характерним значне збільшення розмірів усієї ПЗ або її частини, візуалізація в її паренхімі ехо-негативних ділянок різної форми і розмірів, зниження інтенсивності ехо-сигналу з парапанкреатичної клітковини
- Київ+380960830922