розділ 22 "Злочини у сфері економічної діяльності".
Ст. 185 КК РФ "Зловживання при емісії цінних паперів" передбачає відповідальність за внесення в проспект емісії цінних паперів явно недостовірної інформації, затвердження проспекту емісії, що містить явно недостовірну інформацію або звіту про підсумки випуску цінних паперів, а також розміщення емісійних цінних паперів, випуск яких не пройшов державну реєстрацію, якщо ці діяння заподіяли велику матеріальну шкоду (ч.1 ст. 185 КК РФ). Кваліфікуючою ознакою даної статті є вчинення діяння неодноразово або групою осіб за попередньою змовою або організованою групою (ч. 2 ст. 185 КК РФ).
Ст. 185 КК РФ, також як і ст. 223 КК України, є бланкетною нормою, внаслідок чого для з'ясування положень норми необхідно звертатися до інших нормативно - правових документів. Відповідно до ст. 22 Закону РФ "Про ринок цінних паперів" під проспектом емісії слід розуміти сукупність даних: по-перше, даних про емітента, тобто юридичну особу або органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, що несуть від свого імені зобов'язання перед власниками цінних паперів за здійснення прав, закріплених ними; повне і скорочене найменування емітента або імена і найменування засновників; його юридичну адресу; номер і дату свідоцтва про державну реєстрацію як юридичної особи; інформацію про осіб, що володіють не менше ніж 5% статутного капіталу емітента; структуру керівних органів емітента, у тому числі список всіх членів ради директорів, правління або органів управління, з вказуванням прізвища, імені і по батькові, посад кожного члена в даний час і за останні п'ять років, а також часток в статутному капіталі емітента кожного з них, хто особисто є його учасником; список всіх юридичних осіб, в яких емітент володіє більше ніж 5% статутного капіталу, а також список всіх філіалів і представництв емітента; по-друге, даних про фінансове становище емітента, які не вказуються в проспекті емісії при створенні акціонерного товариства, за винятком випадків перетворення в нього юридичних осіб іншої організаційно-правової форми; по-третє, відомості про майбутній випуск емісійних цінних паперів [94].
Як видно з диспозиції ст. 185 КК РФ, російський законодавець йде від первинних дій, від складання проспекту емісії цінних паперів до кінцевих - до безпосереднього випуску цінних паперів. Слід також наголосити на тому факті, що російське кримінальне законодавство не розрізняє форми розміщення цінних паперів на відкриту і закриту [195].
Однією з новел російського кримінального закону є введення в КК РФ нової статті (ст. 185-1 КК РФ), яка передбачає відповідальність за злісне ухилення від надання інвестору або контролюючому органу інформації, визначеної законодавством Російської Федерації про цінні папери. Дана кримінально-правова норма направлена на захист законних прав і інтересів інвесторів, які є власниками цінних паперів.
Ст. 186 КК РФ передбачає відповідальність за виготовлення або збут підроблених грошей або цінних паперів. Російське законодавство не розмежовує цінні папери на державні і недержавні, на відміну від українського кримінального законодавства [195].
У кримінальному законодавстві Республіки Казахстан статті, які передбачають кримінальну відповідальність за незаконні дії з цінними паперами, розміщені в главі сьомій "Злочини у сфері економічної діяльності".
Ст. 202 КК Республіки Казахстан передбачає відповідальність за затвердження проспекту емісії, що містить явно недостовірну інформацію, а також затвердження явно недостовірного звіту щодо випуску цінних паперів [192 с. 229 - 230]. Ст. 202 КК Республіки Казахстан описує злочин з формальним складом, який вважатиметься закінченим з моменту затвердження явно неправомірного документа. Ця норма КК Республіки Казахстан передбачає відповідальність тільки тих осіб, на яких покладений обов'язок затвердження документів з випуску цінних паперів.
Ст. 203 КК Республіки Казахстан встановлює кримінальну відповідальність за внесення в реєстр утримувачів цінних паперів явно помилкових відомостей, що спричинило перехід прав на ці цінні папери іншій особі[192, с. 230 - 231]. Вказана норма КК Республіки Казахстан призначена для кримінально - правової охорони суспільних відносин у сфері володіння і розпорядження цінними паперами, предметом злочину, передбаченого ст. 203 КК Республіки Казахстан, є не цінні папери, а реєстр утримувачів цінних паперів. Слід також підкреслити, що дана норма властива тільки КК Республіки Казахстан.
Ст. 204 КК Республіки Казахстан визначає, що кримінальним є надання державним органам явно помилкових відомостей про операції з цінними паперами з метою одержання майнової вигоди, що заподіяло велику шкоду [192, с. 231 - 232].
Ст. 205 КК Республіки Казахстан передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил проведення операцій з цінними паперами, що спричинило велику шкоду [192, с. 232].
Диспозиції ст. ст. 202, 203, 204 і 205 КК Республіки Казахстан не містять вказівки на спеціального суб'єкта злочинів. Проте аналіз санкцій вищеназваних статей КК Республіки Казахстан свідчить про те, що суб'єктом вказаних складів злочинів можуть виступати службові особи, оскільки покарання всіх раніше перерахованих нами норм КК Республіки Казахстан містять вказівки на позбавлення права посідати певні посади або займатися певною діяльністю, (очевидно, що даний вид покарання розраховано передусім на службових осіб).
КК Республіки Казахстан не містить спеціальної норми, яка б встановлювала кримінальну відповідальність за виготовлення або збут підроблених недержавних цінних паперів, про що свідчить диспозиція ст. 206 КК Республіки Казахстан, яка встановлює кримінальну відповідальність за виготовлення або зберігання з метою збуту, а також збут підроблених банкнот і монет Національного Банку Республіки Казахстан, державних цінних паперів чи інших цінних паперів у валюті Республіки Казахстан, або іноземної валюти чи цінних паперів в іноземній валюті[192, с. 233].
- Київ+380960830922