РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Для вирішення поставлених задач нами обстежено 140 хворих на ІХС, із яких у 100 хворих визначалась ІХС у поєднанні з ЦД типу 2, у 40 хворих - ІХС без ЦД (контрольна група), ускладнених різними порушеннями ритму серця. Поряд з цим обстежено 25 практично здорових людей для встановлення нормативів показників системи кровообігу.
Обстежені хворі перебували на стаціонарному лікуванні в кардіоло-гічному відділенні міської клінічної лікарні №1 м. Вінниці, в кардіологічному відділенні Вінницької обласної лікарні ім. М.І. Пирогова, реабілітаційному серцево-судинному відділенні клінічного санаторію м. Хмільник з 2003 по 2006 роки.
Критерії включення хворих у дослідження приведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Критерії включення хворих у дисертаційне дослідження
№ п/пПоказання1.ІХС. Стабільна стенокардія напруги ІІ-ІІІ ФК у поєднанні з ЦД типу 2, ускладнені аритміями серця2.ІХС. Післяінфарктний кардіосклероз у поєднанні з ЦД типу 2, ускладнені аритміями серця3.ІХС. Дифузний кардіосклероз у поєднанні з ЦД типу 2, ускладнені аритміями серця4.ІХС. Прогресуюча стенокардія у поєднанні з ЦД типу 2, ускладнені аритміями серця5. ІХС у поєднанні з ЦД типу 2 і АГ6.Тахіаритмії: шлуночкові та суправентрикулярна екстрасистолія, короткочасна пароксизмальна форма фібриляції передсердь7.Хронічна серцева недостатність: 0ст, І-ІІА ст.8.Відсутність протипоказів9.Згода обстежених хворих
Як видно з приведених даних, у дослідження включені хворі на ІХС з стабільною стенокардією напруги ІІ-ІІІ ФК, прогресуючою стенокардією, післяінфарктним кардіосклерозом, ускладненими шлуночковою та суправентрикулярною екстрасистолією, короткотривалою пароксизмальною фібриляцією передсердь.
Нами були визначені чіткі протипоказання до включення хворих у дослідження (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Критерії виключення хворих з наукового дослідження
№ п/пПротипоказання1.Хворі старше 75 років2.Порушення атріовентрикулярної чи синоатріальної провідності3.Наявність синдромів передекзитації шлуночків та слабкості синусового вузла4.Персистуюча та постійна форма фібриляції передсердь5.Хронічна серцева недостатність ІІБ-ІІІ ст. (класифікація М.Д. Стражеска, В.Х. Василенко)6.Хронічні обструктивні захворювання легень, хронічні гепатити і цирози печінки, гострі та хронічні пієло- і гломерулонефрити7.Гостре порушення мозкового кровообігу8.Захворювання щитоподібної залози9.Новоутворення10.Погана візуалізація структур серця за даними ЕхоКГ11.Відмова пацієнта приймати участь у дослідженні та застосовувати призначене лікування
Як свідчать дані в табл. 2.2, у обстеження не включились хворі з важкими захворюваннями внутрішніх органів і систем, і важкими ускладненнями серцево-судинних захворювань, котрі могли негативно впливати на функцію серцево-судинної системи.
Критерії важкості захворювань у різних групах обстежених хворих наведений в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Критерії важкості ЦД типу 2, ІХС та гіпертонічної хвороби (ГХ) у обстежених хворих
Групи обстежених хворихСтупінь важкості захворювань
Критерії важкості ЦД типу 2 [12, 38, 50]Критерії важкості ІХС та ГХ при поєднанні з ЦД типу 2 за власними даними
1-а
Легкий
(1 ступінь)- ЦД компенсується дієтою (нормогліке-мія, глюкозурія)
- можливі слабовира-жені функціональні симптоми ретинопатії, нейропатії, ангіопатії нижніх кінцівок
- доклінічні стадії нефропатії- Тривалість ІХС, ГХ до 5 років
- стенокардія напруги ІІ ФК
- післяінфарктний кар-діосклероз без ускладнень
- ГХ ІІ-ІІІ ст., яка не супроводжувалась важким перебігом
- ХСН 0-І ст., тобто з помірними змінами в системі кровообігу та легким перебігом захворювань без ускладнень
2-а
Середньої важкості
(ІІ ступінь)- ЦД компенсується дієтою, пероральними цукрознижуючими засобами
- клінічні прояви нейропатії, ретинопа-тії, ангіопатії можуть бути виражені
- не виникає важких порушень органів і систем
- рідко виникає кето-ацидоз (глікемія вище 14 ммоль/л, добова глюкозурія не переви-щує 40 г/л)- Тривалість ІХС, ГХ 5-10 років
- стенокардія напруги ІІ-ІІІ ФК
- післяінфарктний кар-діосклероз
- ГХ ІІ-ІІІ ст., що ускладнювалась пере-важно ХСН І ст.; рідко ІІА ст., тобто визна-чались виражені зміни з боку системи кровообігу і помірний перебіг захворювань, що ускладнились ХСН І ст. і рідко ІІА ст.
3-я
Важкий
(ІІІ ступінь)- Стійка гіперглікемія (натще вище 14 ммоль/л, глюкозурія - 40-50 г/л)
- тенденція до розвитку кетоацидозу
- поєднуються орга-нічні ураження судин з порушенням зору, серця, нирок (нефро-патія ІІ-ІІІст), голов-ного мозку, нижніх кінцівок незалежно від рівня показників глікемії та глюкозурії- Тривалість ІХС, ГХ >10 років
- стенокардія напруги ІІІ-ІV ФК
- післяінфарктний кар-діосклероз і ГХ ІІІ ст., тобто визначались важкі зміни в системі кровообігу, важкий перебіг захворювань, які ускладнювались часто ХСН ІІА ст
Отже, в залежності від важкості ЦД типу 2, ІХС і гіпертонічної хвороби (табл. 2.3) нами виділено 3 групи хворих:
1-а - з легкою важкістю поєднаних захворювань, яким для нормалізації ритму серця, зниження артеріального тиску і попередження нападів стенокардії застосовували бета-адреноблокатор (БАБ) небіволол;
2-а - з середньою важкістю поєднаних захворювань (тривалість поєднаних захворювань 5-10 років, стенокардія напруги ІІ-ІІІ ФК, почала приєднуватись хронічна серцева недостатність (ХСН) 2А ст., спостерігались ГХ ІІІ стадії та післяінфарктний кардіосклероз, яким для нормалізації ритму серця, зниження артеріального тиску, попередження нападів стенокардії і лікування хронічної серцевої недостатності застосовували БАБ небіволол та інгібітор АПФ еналаприл;
3-я - з важким перебігом захворювань (частіше зустрічався післяінфарктний кардіосклероз, ГХ ІІІ стадії, ХСН 2А стадії), яким поряд з БАБ небівололом, інгі