РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ЗАСТОСУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ МЕРЕЖНИХ КОМПЛЕКСІВ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ 87
2.1. Застосування навчальних мережних комплексів як засобу організації пізнавальної діяльності студентів 87
2.2. Методична система навчання мережних технологій у вищих педагогічних навчальних закладах 131
2.3. Зміст і методика навчання теми "Стек протоколів TCP/IP" 159
2.4. Підготовка студентів до розробки освітніх інформаційних ресурсів 171
2.5. Організація і аналіз результатів педагогічного експерименту 183
Висновки до розділу 2 195
ВИСНОВКИ 196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 198
ДОДАТКИ 220
ВСТУП
Інтенсивне впровадження інформаційних технологій у освітній простір ставить перед системою освіти питання реорганізації процесу підготовки майбутнього фахівця.
С. Ніколаєнко у доповіді "В освіті - інформаційна революція" зазначає: "Одним із головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства є навчання учнів і студентів використанню сучасних інформаційних й комунікаційних технологій. У зв'язку з цим виникає нагальна потреба у прискоренні підготовки викладачів і фахівців у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, у забезпеченні навчальних закладів сучасною комп'ютерною технікою, педагогічними програмними засобами, електронними підручниками тощо. Від розв'язання цього завдання суттєво залежатиме розвиток країни вцілому" [133].
Провідним фахівцем у загальноосвітній школі, який здійснює підготовку учнів до ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), є вчитель інформатики. Не виникає заперечень, що цей фахівець повинен розуміти принципи функціонування інформаційних технологій та застосовувати їх у навчальному процесі. Поряд з цим значної ваги набувають уміння вчителя інформатики створювати інформаційні ресурси, зокрема освітні.
Серед інформаційних технологій для освітнього процесу велике значення мають мережні технології. Технології комп'ютерних мереж дають змогу суттєво покращити використання інформаційних ресурсів.
Важливим кроком до входження України в Європейський освітній простір є створення вищими навчальними закладами єдиного освітнього інформаційного простору, яке передбачає об'єднання їх інформаційних і телекомунікаційних потужностей. Інноваційний розвиток такого простору передбачає створення та впровадження в навчальний процес, поряд із традиційними навчальними засобами, сучасних електронних засобів його підтримки; розробку засобів інформаційно-технологічної підтримки; забезпечення якості електронних засобів; підготовку педагогічних, адміністративних та інженерно-технічних кадрів навчальних закладів, здатних ефективно використовувати у навчальному процесі інформаційні технології. З огляду на цю обставину, важливими складовими єдиного освітнього простору можуть стати навчальні мережні комплекси. Актуальність проблеми розробки методики застосування зазначених комплексів у вищій школі зумовила вибір теми дисертаційного дослідження "Методичні основи застосування навчальних мережних комплексів у процесі підготовки майбутніх учителів інформатики".
Під терміном "навчальний мережний комплекс" розуміємо інформаційно-комунікаційну систему, яка використовується в дидактичних цілях. Протиріччя між об'єктивним потенціалом викладання інформатики у педагогічному навчальному закладі із застосуванням пропонованих комплексів і нерозробленістю відповідного методичного забезпечення породжує актуальну проблему, на вирішення якої спрямоване це дослідження.
Аналізу загальних принципів підготовки фахівців у вищій школі присвячені праці A.M. Алексюка, В.П. Андрущенка, М.В. Буланової-Топоркової, Б.Л. Вульфсон, В.М. Галузинського, Е.О. Гришина, М.Б. Євтуха, С.І. Зінов'єва, І.І. Кобиляцького, Б.І. Коротяєва, С.І. Самигіна, З.І. Слєпкань, М.А. Соколової.
Дидактичні та психофізіологічні основи застосування засобів ІКТ закладено у дослідженнях Б.Г. Ананьєва, Л.С. Виготського, В.В. Давидова, Д.Б. Ельконіна, Л.В. Занкова, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, Ю.І. Машбиця, С.Л. Рубінштейна, М.Л. Смульсон, Н.Ф. Тализіної, О.К.Тихомірова та ін.
Дослідженню можливостей застосування засобів інформаційних технологій та удосконаленню змісту підготовки майбутнього вчителя інформатики присвячені роботи Н.В. Апатової, Н.Р. Балик, Л.І. Білоусової, В.Ю. Бикова, Л.В. Брескіної, І.Є. Булах, А.Ф. Верланя, Ю.В. Горошка, A.M. Гуржія, О.В. Данильчук, В.М. Дем'яненка, О.В. Євдокимова, В.С. Єремєєва, А.П. Єршова, М.І. Жалдака, Ю.О. Жука, І.С. Іваськіва, В.А. Ізвозчикова, В.І. Клочка, А.Ю. Кравцової, Е.І. Кузнєцова, О.А. Кузнєцова, М.П. Лапчика, В.В. Лапінського, С.О. Лещук, І.В. Лупан, П.М. Маланюка, В.М. Монахова, Н.В. Морзе, С.А. Ракова, Ю.С. Рамського, В.Д. Руденка, О.В. Рєзіної, С.О. Семерікова, О.В. Співаковського, О.М. Спіріна, І.О. Теплицького, Ю.В. Триуса, Г.Ю. Цибко, Т.І. Чепрасової, М.І. Шкіля та ін.
Поза увагою дослідників, зокрема, залишилася проблема організації навчально-пізнавальної діяльності студентів за умов застосування складових навчальних мережних комплексів. Недостатньо розробленою є і методика підготовки студентів до застосування мережних технологій та розробки на їх основі власних освітніх ресурсів.
Протиріччя між об'єктивним потенціалом навчання інформатики у вищих педагогічних навчальних закладах із застосуванням пропонованих комплексів і нерозробленістю відповідного методичного забезпечення породжує актуальну проблему, на вирішення якої спрямоване це дослідження.
У дисертаційному дослідженні розглянуто такі можливості використання навчальних комплексів:
* навчальний мережний комплекс у системі засобів організації навчально-пізнавальної діяльності студентів;
* мережний комплекс як об'єкт вивчення;
* навчальний мережний комплекс як засіб для створення інформаційних ресурсів.
Розвиток сучасних мережних технологій створив лише технічну базу для вирішення проблеми підготовки висококваліфікованих фахівців освітньої галузі. Однак без наукової основи, як показує практика, час
- Київ+380960830922