РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вирішення висунутих завдань і досягнення таким чином поставленої мети здійснювалось на теоретичному та емпіричному рівнях з використанням відповідних груп методів досліджень:
- отримання ретроспективної інформації;
- збору поточної інформації;
- констатуючого і формуючого педагогічних експериментів;
- математико-статистичних методів обробки результатів досліджень.
Під час їх вибору користувались вказівками та рекомендаціями відповідної науково-методичної літератури [105, 179].
2.1. Методи отримання ретроспективної інформації
Теоретичний аналіз літературних джерел передбачав вивчення, аналіз, систематизацію та узагальнення даних наукової, науково-методичної літератури з питань впливу різних рухових режимів на морфофункціональний розвиток, фізичну підготовленість і працездатність школярів за наступними напрямками:
- вивчення динаміки морфофункціонального розвитку, фізичної підготовленості і працездатності нетренованих школярів;
- вивчення особливостей морфофункціонального розвитку, фізичної підготовленості і працездатності школярів при заняттях футболом;
- дослідження проблеми впровадження додаткового уроку футболу в навчальний процес, як засобу підвищення організованої рухової активності школярів.
Результати проведеного теоретичного аналізу дозволили визначити проблематику, сформулювати гіпотезу, встановити коло завдань та намітити шляхи їх вирішення.
2.2. Методи отримання поточної інформації
Базовими в отриманні поточної інформації були зрізові дослідження. Зміст дослідження передбачав застосування педагогічних і медико-біологічних методів.
2.2.1. Педагогічні методи. Педагогічне спостереження передбачало контроль за перебігом констатуючого і формуючого педагогічного експериментів, стану учасників експерименту під час виконання тестових завдань. При цьому увага зверталась на:
* точність виконання і результати контрольних завдань;
* точність виконання експериментальних завдань;
* реакцію організму школярів на запропоноване тренувальне навантаження.
Остання оцінювалась за зовнішніми ознаками з урахуванням рекомендацій спеціальної літератури [129]. В разі необхідності, у педагогічний процес вносили корективи (регулювали тривалість відпочинку, кількість повторень вправи, темп виконання завдань).
Педагогічне тестування здійснювалось з метою визначення:
* величин прояву фізичного розвитку і фізичної працездатності школярів з різними руховими режимами;
* вікової динаміки морфофункціонального розвитку, фізичної підготовленості і працездатності хлопців від 11 до 17 років з різними руховими режимами;
* ефективності впливу експериментальної методики на показники, що досліджувались в 11 річних хлопчиків.
Тестування проводилось наприкінці навчального року упродовж першого і четвертого етапів дослідження. Під час формування батареї тестів добирались такі тести, які відповідали наступним вимогам: по-перше, дозволяли комплексно визначити рівень морфофункціонального розвитку, фізичної підготовленості і працездатності; по-друге, відповідали метрологічним вимогам [27, 192]; по-третє, легко відтворювались та були нескладними у реєстрації результатів. Результати фіксувались в протоколах досліджень. Під час проведення тестування дотримувались відповідних методичних вимог [181].
Констатуючий педагогічний експеримент був організований з використанням зрізових досліджень - вивчався вплив футболу на морфофункціональний розвиток, фізичну підготовленість і працездатність хлопців 11-17 років в умовах спортивного інтернату в порівнянні з однолітками неспортсменами. Метою цього виду педагогічного експерименту було дослідження розвитку морфофункціональних властивостей, фізичної працездатності і підготовленості учнів. Зокрема, вивчались:
* морфологічні показники - довжина, маса і площа тіла, обвід грудної клітки, акроміальний (плечовий) і вертлюжний (тазовий) діаметр, розвиток кісткового, м'язового і жирового компонентів складу тіла;
* функціональні показники - ЖЄЛ, МЗД, МОШ вдиху і видиху, ЧСС у стані спокою, АТ (систолічний, діастолічний, пульсовий);
* головні компоненти моторики - швидкісний, силовий, швидкісно-силовий, аеробна, анаеробна і статична силова витривалість, гнучкість та деякі різновиди координаційних здібностей;
* фізична працездатність - показники субмаксимального тесту PWC170, МСК.
В результаті проведеного експерименту був отриманий матеріал, який дозволив; по-перше, розширити знання щодо особливостей морфофункціонального розвитку, фізичної підготовленості і працездатності юних футболістів; по-друге, виявити періоди найбільш інтенсивного розвитку показників, що вивчались; по-третє, розробити вікові нормативи комплексної оцінки функціонального розвитку; по-четверте, на підставі отриманих даних внести корективи в навчальну програму з фізичного виховання з додатковим уроком футболу.
Формуючий педагогічний експеримент передбачав перевірку ефективності впливу додаткового уроку футболу на морфофункціональні показники, фізичну підготовленість і працездатність школярів шляхом порівняння кінцевих результатів експериментальної і контрольної групи. Перші займались за розробленою експериментальною методикою фізичного виховання з додатковим уроком футболу. Контрольна група - за загальноприйнятою програмою фізичного виховання з трьома уроками фізичної культури.
Основний зміст експериментальної методики складав третій урок футболу, що передбачав цілеспрямований педагогічний вплив на фізичні якості з врахуванням виявлених нами, на основі власних теоретичних та експериментальних досліджень, особливостей фізичного розвитку.
2.2.2. Медико-біологічні методи.
2.2.2.1. Методи вивчення антропометричних характеристик. Для вимірювання довжини тіла використовували антропометр. Досліджуваний ставав вертикально, одночасно торкаючись вертикальної поверхні п'ятками, сідниц