Ви є тут

Композиційні аспекти формування квартальної забудови Львова кінця ХVІІІ - початку ХХ століть

Автор: 
Ідак Юлія Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U001836
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОМПОЗИЦІЙНОГО АНАЛІЗУ.
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА
ДОСЛІДЖЕННЯ КВАРТАЛЬНОЇ ЗАБУДОВИ.

2. 1 Загальні характеристики методів.
Для проведення досліджень визначається комплекс загальнонаукових та архітектурних методів і послідовність їх застосування при аналізі архітектурно-планувальної структури квартальної забудови історичної частини Львова.
Методи дослідження передбачають історичний, типологічний, порівняльний, узагальнюючий, морфологічний та композиційний аналізи її фронту (табл. 2.1). Враховуючи визначення основних характеристик квартальної забудови було окреслено два рівні дослідження: рівень макро - містобудівельний аналіз, що враховує розвиток об'ємно-просторової структури, та рівень мікро - аналіз площини фасадів забудови.
Аналіз архітектурно-планувальної структури передбачає дослідження об'ємних, площинних, планувальних та просторових характеристик квартальної забудови (табл. 2.3). Враховуючи поставлені завдання у дослідженні основний акцент зорієнтовано на аналіз фронту забудови (табл. 2.2). Розгляд ж просторових та об'ємних характеристик проводиться в загальному, в процесі дослідження планувальної структури квартальної забудови.
Простір квартальної забудови визначається взаємним розташуванням кварталу та пористістю забудови, яка формує внутрішній простір. Він залежить від низки ознак: форм розпланування забудови і планування окремих будівель, типів будівель та технічних параметрів. Окремі частини внутрішньоквартального простору є достатньо обжиті і використовуються мешканцями будинку. Внутрішньодворові фасади створюють внутрішню оболонку. Внутрішня оболонка має вільний зв'язок із зовнішньою оболонкою кварталу через горизонтальні комунікації (переходи). Однак функціональне використання внутрішнього простору не входить у предмет дослідження. Зовнішня оболонка кварталу сформована фронтальними фасадами, а їх композиційна гармонійність має найбільший вплив на образ та сприйняття міста.
Визначення об'ємних характеристик квартальної забудови передбачає морфологічний аналіз, який спрямований на визначення характеру розвитку маси в просторі. Засоби вираження об'ємів ґрунтуються на співвідношенні сторін, плановій конфігурації форм та їх геометричних характеристиках [81, 11].
Аналіз розпланувальної структури квартальної забудови спрямований на виявлення містобудівельних характеристик квартальної забудови. Враховуючи напрям дослідження в основу аналізу включено композиційну побудова та характер планувальної структури квартальної забудови.
Аналіз площинних характеристик передбачає дослідження композиційної побудови фронту квартальної забудови і здійснюється за рядом критеріїв: членування, співставлення різнохарактерних поверхонь (різні типи текстури) та архітектурних елементів (міжповерхові пояски, слабо виражені аттики та ризаліти тощо), декор, фактура (руст), колір, світлотінь [81, 9].
***
Для повноцінного дослідження розвитку містобудівельних систем необхідний історичний аналіз - метод першоджерел. Він орієнтований на виявлення закономірностей формування містобудівельних систем в процесі суспільного розвитку і є результатом взаємозв'язку людини та суспільства, суспільства та навколишнього середовища [124, 16].
Виявляючи особливості територіального розвитку Львова в період кінця ХVІІІ - початку ХХ століть для кожного історичного періоду передбачається створення "моделі" поширення забудови, де виділяється десять типів планувальної структури квартальної забудови за щільністю та характером розпланування. У дослідженні історичний аналіз дозволив, зіставивши всі "моделі", охарактеризувати поширення квартальної забудови на всіх етапах її розвитку.
Історичний аналіз неможливий без дослідження картографічних джерел. Вони дозволять виявити розвиток містобудівельних ідей і ступінь відповідності їх до періоду з своїми економічними і політичними умовами, в якій мірі даний матеріал підтверджує правильність висунутих гіпотез опису (аналізу) містобудівельних об'єктів.
Обов'язковим завданням при дослідженні історичних територій, а зокрема містобудівельних фрагментів, є опрацювання історико-архівних матеріалів. Вони включають: бібліографічні, історико-архівні (робота з архівними справами та музейними матеріалами).
Бібліографічні дослідження проводяться на основі опублікованих праць, де описано політичне, економічне та культурне становище Львова на період дослідження. На основі першоджерел можна виявити як містобудівельний і об'ємно - просторовий розвиток міста та окремих його фрагментів, так і чинники, які впливають на формування міської структури.
2.1.1 Рівень МАКРО - дослідження містобудівельних характеристик.
Метод морфологічного аналізу полягає у визначенні послідовності творення характеру архітектурно-планувальної структури квартальної забудови. Як одиниця для морфологічного аналізу приймається квартал. До основних його компонентів відноситься забудова, яка переважно складається з житлової забудови [113, 403]. В залежності від містобудівного положення та композиційних особливостей, кожен квартал відрізняється структурною побудовою зовнішньої та внутрішньої розпланувальної структури забудови. Цей метод визначає характер забудови, яка в процесі еволюції формує будову кварталу, композиційні особливості та принципи її внутрішнього планування. Застосування цього методу дало можливість визначити основні морфологічні характеристики планувальної структури квартальної забудови: характер забудови (побудова найпростіших елементів шляхом нарощення простими формами з метою максимального "загосподарювання" виділеної ділянки), структуру внутрішнього простору (відкриті, напіввідкриті, замкнуті) та двориків (одинарні, подвійні, тупикові, прохідні, пасаж), розташування забудови по відношенню до червоної лінії (без виносів, з виносом за червону лінію, з відступом, з курдонером, з присадибною ділянкою).
Метод композиційного аналізу уможливлює виявлення закономірностей формування кварт