Організаційно-правові питання оптового ринку сільськогосподарської продукції в Україні.

РОЗДІЛ 2
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОПТОВОГО РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
2.1. Правове регулювання діяльності окремих організаторів оптового ринку сільськогосподарської продукції
2.1.1. Правове регулювання діяльності оптового продовольчого ринку
Одним із найефективніших організаторів оптового ринку сільськогосподарської продукції є оптовий продовольчий ринок. Професор М.М. Вєдєнін зазначає, що "розвиток ОПР сприяє цивілізованому виходу аграрних товаровиробників на ринок продовольства, розвитку конкурентного середовища в аграрному секторі економіки" [149, с. 44].
Для формування дієвої системи оптово-продовольчих ринків в Україні беззаперечно корисним є досвід інших країн у організації та правовому забезпеченні діяльності оптово-продовольчих ринків. В зарубіжних країнах накоплений значний досвід функціонування оптових продовольчих ринків.
Наприклад, Уряд Російської Федерації підготував "Федеральну програму розвитку оптових продовольчих ринків до 2005 р." і закон "Про оптові продовольчі ринки" для його прийняття в Державній Думі РФ. У деяких адміністраціях міст є розуміння того, що необхідно переходити на іншу схему розподілу сільськогосподарської продукції та забезпечення населення продуктами харчування через створення організованого оптового продовольчого ринку. Прикладом цього може бути робота, що проводиться керівництвом міст Москви та Санкт-Петербурга зі створення продовольчого оптового ринку, у яких вже затверджена комплексна програма, що передбачає започаткування сучасної системи оптових продовольчих ринків [150, с. 196]. У цьому контексті особливої уваги заслуговує Закон Красноярського краю від 20 жовтня 1994 р. "Про оптовий продовольчий ринок сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів Красноярського краю" [151, с. 64]. У пункті 1 статті 1 Закону закріплена наступна норма: "оптовий ринок сільськогосподарської продукції Красноярського краю - це система економічних відносин у сфері обігу сільськогосподарської продукції і продовольства". Російські вчені зазначають, що очевидним є те, що таке визначення стосується не тільки оптового продовольчого ринку регіону, а й загального продовольчого ринку, який є ширшим, ніж визначення оптового ринку [152, с. 35]. Кожне правове визначення, а особливо базове, як у випадку, що розглядається, повинне реально відображати його сутність. Тим більше, що в діючій на момент прийняття Закону постанові Уряду РФ від 3 жовтня 1994 р. № 1121 "Про створення Федеральної продовольчої кооперації і системи оптових продовольчих ринків" (зараз втратило силу) вказувалось: "ОПР є підприємствами і створюються у будь-яких організаційно-правових формах, передбачених законодавством" (п.4). Адекватним відображенням сутнісного визначення поняття ОПР є ви значення, що міститься у Законі Волгоградської області від 19 червня 1998 р. "Про оптові продовольчі ринки на території Волгоградської області": "ОПР - самостійна юридична особа, яка організовує оптову торгівлю продовольством і сільськогосподарською продукцією, що проводиться у спеціально відведеному місці за встановленими оптовим ринком правилами" (ст. 2). Становить інтерес і Закон Приморського краю РФ від 28 грудня 1998 р. "Про оптові продовольчі ринки на території Приморського краю", який визначив, що оптовий продовольчий ринок - це організація з правами юридичної особи, яка створюється у формі акціонерного товариства або (і) державного унітарного підприємства, яка має долю державної або муніципальної власності в статутному капіталі не менше ніж 51 відсоток, що формує оптовий ринок шляхом організації і регулювання оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією, сировиною і продовольчими товарами, котра проводиться в спеціально обладнаному місці і за встановленими правилами [153]. Нині почали функціонувати ОПР у багатьох містах Російської Федерації: Москві, Санкт-Петербурзі, Брянську, Твері, Калузі, Костромі, Смоленську, Ростові-на-Дону, Краснодарі й ін. Аналізуючи вищевикладене, можна сказати, що в Росії значно раніше та ефективніше розпочався процес формування оптово-продовольчих ринків, ніж в Україні, і вже напрацьований значний позитивний досвід правового забезпечення його діяльності.
Міністерство сільського господарства і харчової промисловості Польщі ухвалило в середині 1994 р. "Програму створення оптових ринків і товарних бірж", яка була спрямована на створення каналів збуту сільськогосподарської продукції, що базуються на сільськогосподарських товарних біржах, оптовому ринку, первинному ринку у формі маркетингових груп виробників. Стосовно оптових ринків Програмою передбачалося формування таких підприємств на міжрегіональному, регіональному, прикордонному та місцевому рівні.
У Польщі створені і вже успішно функціонують торгові об'єкти європейських стандартів у галузі сільського господарства та харчової промисловості - Варшавський, Познанський, Поморський оптові продовольчі ринки [154, с. 57]. Засновниками Великопольского плодоовочевого оптового центру у м. Познані виступили швейцарський уряд, Міністерство сільського господарства Польщі, Об'єднання сільськогосподарських ринків, Державний банк, керівництво міста Познань та окремі акціонери. Центр працює за двозмінною системою. Від 5-ої години до 13-ої дня проводять торгівлю овочами, плодами і продуктами їх переробки. У другій половині дня в павільйонах продають лише квіти. Роздрібна торгівля не ведеться. Кожен користувач плодоовочевого боксу вносить до каси щоденну плату еквівалентну 19 доларам США [155, с. 28]. Відділ маркетингу свою роботу здебільшого спрямовує на збір та накопичення інформації щодо осіб та фірм у сфері сільського господарства та харчової промисловості, збору та розповсюдження інформації про кон'юнктуру ринку, рекламування нових форм оптової торгівлі та організацію реклами продукції. Щоденно випускають бюлетені, де повідомляється інформація про діючі ціни на продукцію. З кожного контракту в дохід центру відраховується 1-2 % його вартості [156, с. 11].
В Японі