РОЗДІЛ 2
СУДОВА ГІРНИЧОТЕХНІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ЯК ПРОЦЕСУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
2.1. Принципи і зміст судово-експертної діяльності в галузі судової гірничотехнічної експертизи
Судово-експертна діяльність - це заснована на конституційних засадах діяльність органів державної влади, юридичних і фізичних осіб щодо забезпечення правосуддя незалежною, об'єктивною, кваліфікованою, такою, що спирається на досягнення науково-технічного прогресу, судовою експертизою. [92, с.29].
Аналіз судово-експертної діяльності, як єдиної динамічної системи, показує, що вона включає в якості основних три моменти:
- вхідний - полягає в діяльності судово-слідчих органів щодо призначення експертизи, які повинні поставити питання перед експертом та забезпечити його необхідними для дослідження матеріалами;
- центральний - полягає в діяльності судового експерта щодо проведення судової експертизи;
- вихідний - полягає у використанні органом, що призначив експертизу, висновку судового експерта для встановлення обставин справи [93, с.129-130].
Як і всяка система, судово-експертна діяльність може бути представлена у вигляді сукупності взаємодіючих компонентів, до яких в першу чергу необхідно віднести суб'єктів судово-експертної діяльності. Суб'єктом судово-експертної діяльності , безумовно, є і судовий експерт [94, с.5-6].
Судово-експертна діяльність ґрунтується на принципах законності, незалежності експерта, об'єктивності і повноти досліджень (ст. 3 Закону України "Про судову експертизу") [65].
Точне дотримання вимог правових актів визначає провідний принцип судово-експертної діяльності - законність. Саме на забезпечення законності при проведенні судової експертизи в кримінальному судочинстві спрямовані законодавчі акти, які регулюють судово-експертну діяльність і, насамперед, Закон України "Про судову експертизу"[65] та Кримінально-процесуальний кодекс України [89]. Порушення закону при проведенні судової експертизи неприпустимо і приводить не тільки до визнання її результатів неприпустимим доказом, але і до відповідальності експерта у встановленому законодавством України порядку. Відповідно до Конституції України [12] на всій території України закони мають верховенство над будь-якими іншими законодавчими і нормативними актам. Міжнародні договори України, що є частиною правової системи країни, мають перевагу перед іншими законодавчими актами, і якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про судову експертизу, застосовуються правила міжнародного договору України (ст. 2 Закону України "Про судову експертизу") [65]. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори України" "...укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства" [95].
Судово-експертна діяльність здійснюється при неухильному дотриманні рівноправності громадян, їхніх конституційних прав на свободу й особисту недоторканність, повагу їхнього достоїнства, недоторканність особистого і сімейного життя, а також інших прав і свобод людини і громадянина відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права і відповідно до Конституції України [12].
Судовий гірничотехнічний експерт у своїй діяльності не вправі керуватися політичною чи національною приналежністю, матеріальним чи посадовим положенням осіб, у відношенні яких проводиться експертиза, їхніх родичів чи законних представників. Забезпеченню цього принципу служать система прав і гарантій учасників судочинства в зв'язку з призначенням і проведенням судової експертизи, заборона експерту розголошувати дані, що стали йому відомими в силу участі в кримінальному процесі, і кримінальною відповідальністю за порушення закону при проведенні експертизи.
Основним принципом судово-експертної діяльності є незалежність експерта. Законодавство України (ст. 75 КПК України) [89] прямо встановлює, що експерт не може знаходитися в будь-якій залежності від обвинувачуваного чи потерпілого, тобто від осіб, зацікавлених у результатах справи.
Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються:
- процесуальним порядком призначення судового експерта;
- забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому до проведення судової експертизи;
- існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання та попереднього слідства;
- створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;
- кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків;
- можливістю призначення повторної судової експертизи;
- присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи. (ст. 4 Закону України "Про судову експертизу") [65].
Експерт дає висновок, ґрунтуючись на результатах проведених досліджень, у відповідності зі своїми спеціальними знаннями. Не допускається вплив на експерта з боку судів, суддів, органів дізнання, осіб, що проводять дізнання, слідчих і прокурорів, а також інших державних органів, організацій, об'єднань і окремих осіб з метою одержання висновку на користь будь-кого з учасників процесу чи в інтересах інших осіб. Особи, які винні в здійсненні впливу на експерта, підлягають відповідальності за законодавством України. Принцип незалежності забезпечується процесуальною самостійністю експерта як учасника судочинства, наданими йому широкими правами в кримінальному процесі (поза залежністю від того, чи є він співробітником державної або іншої експертної установи, чи експертом, що здійснює судово-експертну діяльність на підприємницьких засадах), однаковими вимогами до с