РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Схема досліду, програма та методи дослідження
Дослідження проводились в дослідному господарстві "Чабани" Києво-Святошинського району Київської області, що знаходиться в північній частині Лісостепу України (Київський агрогрунтовий район центральної провінції), протягом 2003-2006 років.
Експериментальна частина польових досліджень виконувалась у стаціонарному досліді 8-пільної зерно-просапної сівозміни лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи Інституту землеробства УААН. Схемою досліду передбачалось вивчення впливу систем удобрення та систем захисту рослин на продуктивність озимого жита, яке вирощувалось в стаціонарному досліді після ярого ріпаку.
Розміщення варіантів по повторенням систематичне. Польові досліди закладались в 4-х разовому повторенні, загальна площа ділянки в стаціонарному досліді становила 42 м2, облікова - 25 м2
Обробіток ґрунту проводився відповідно вимогам технології вирощування озимих зернових культур, рекомендованих для виробничих умов зони. Строки, способи сівби та норми висіву жита встановлювались відповідно рекомендацій для умов зони. Сівбу проводили сівалкою СН-16А в оптимальні для зони Лісостепу строки. Норма висіву 4,0 млн. схожих насінин на гектар.
Оригінатором сорту озимого жита Інтенсивне-95, який вирощувався в дослідах, є ННЦ "Інститут землеробства УААН". Автори - Вітвіцкий М. А. Коваль Н. М. Оскирко Л. М. Занесено до Реєстру сортів рослин України у 1999 р. Сорт створено методом гібридизації сортів Київське 86 і Зарічанське зеленоукісне з наступним багаторазовим масовим добором низьких форм.
Сорт низькорослий, ранньостиглий, посухостійкий, високо зимостійкий, стійкий проти проростання зерна в колосі, вилягання, ураження основними хворобами. Зерно високої якості: вміст білка в зерні - 12,6%, число падіння - 183 с., об'ємний вихід хліба зі 100 г борошна - 304 мм, загальна хлібопекарська оцінка - 4,0 бали. Високопродуктивний, потенціальна урожайність зерна 82 ц/га. Рекомендовано для вирощування в зонах Полісся й Лісостепу України.
Мінеральні добрива застосовували у вигляді аміачної селітри (34,5 % д.р.), гранульованого суперфосфату (19,5%); хлористого калію (56%). Фосфорні і калійні добрива вносились під основний обробіток ґрунту, а азотні у підживлення за етапами органогенезу, згідно зі схемою досліду (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Схема внесення мінеральних добрив під озиме жито.
Номер варіанту у стаціонарному дослідіСистема удобрення, кг/га д. р.основне удобренняпідживлення азотом за етапами органогенезуР2О5К2ОIIIVVII12*Контроль - без добрив та побічної продукції попередника145602025-2901202050203--205020480120---51351803075309 Побічна продукція попередника + N3010Побічна продукція попередникаПримітка: На всіх варіантах застосовувалась побічна продукція попередника крім 12* варіанту (контроль).
У стаціонарному багатофакторному досліді на систему добрив накладали три системи захисту рослин:
І - інтегрована система захисту: застосовувалась згідно даних фітосанітарного обстеження посівів і економічних порогів шкодочинності організмів і включала крім протруєння насіння препаратом Дивіденд Стар (1кг/т), внесення суміші гербіциду Діален супер (0,8 л/га) з ретардантом Цикоцель (3,3 л/га) та фунгіцидом Альто Супер (400 мг/га) на IV етапі органогенезу;
ІІ - мінімальна мінімальна система захисту: протруєння насіння Дивіденд Стар (1кг/т) і внесення гербіциду Діален Супер (0,8 л/га);
ІІІ - мінімальна система захисту з елементами біологізації: обробка насіння препаратом Агробактерин, на основі штаму асоціативних азот- фіксаторів роду Agrobacterium radiobаcter. Інокуляцію насіння проводили вручну, в день сівби, норма витрат суспензії - 1 літр на гектарну норму посівного матеріалу (160 кг) або 300 тис. клітин на одну насінину та внесення гербіциду Діален Супер (0,8 л/га).
Програмою досліджень передбачалось вивчення таких питань:
- визначити морфофізіологічні особливості реалізації біологічного потенціалу жита озимого сорту Інтенсивне 95;
- встановити особливості формування структури агрофітоценозу - надземної та кореневої частин;
- виявити особливості росту і розвитку жита за різних систем удобрення та захисту рослин;
- встановити рівень стійкості посівів до вилягання;
- визначити врожайність зерна жита озимого за різних систем удобрення та захисту посівів;
- встановити параметри якості зерна, в т. ч. вміст регламентованих мікотоксинів залежно від системи удобрення та захисту посівів;
- дати економічну та енергетичну оцінку розробленим елементам технології вирощування жита.
У відповідності з програмою проводились наступні дослідження з використанням загальноприйнятих методик:
? проводили фенологічні спостереження, визначення зимостійкості, ураженості хворобами та вилягання рослин за "Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур"[95];
? визначали наростання вегетативної маси та накопичення сухої речовини, структурні біометричні показники за основними етапами органогенезу шляхом аналізу відібраних проб у двох несуміжних повтореннях з 0,33 погонного метра ділянки;
? визначали площу листкової поверхні методом "висічок" за А. А. Ничипоровичем [110];
? фотосинтетичний потенціал (ФПЛ) визначали розрахунковим шляхом, перемножуючи площу фігури, визначену кривою ходу росту площі листя і перпендикуляром, який опустили з кінцевої точки спостережень на вісь абсцис і самою віссю абсцис на показник ціни одного ділення осі ординат і осі абсцис;
? чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) за певні проміжки часу визначали за формулою:,
де: В2-В1 - приріст сухої маси рослин з одиниці площі за обліковий проміжок часу;
- середня площа листя за цей же проміжок часу;
Т - час між двома вимірами в днях;
- площу листової поверхні визначали методом "висічок" за Ничипоровичем А.А.
? проводили морфофізіологічні дослідже