РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ БАР'ЄРІВ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
У другому розділі роботи викладається загальна стратегія експериментального дослідження, обґрунтовується система методичних прийомів та діагностичних методик. Також аналізуються особливості комунікативних бар'єрів студентської молоді та чинники, що впливають на їх виникнення.
2.1. Мета, завдання, методика та організація констатуючого етапу дослідження
Реалізація даного етапу нашого дослідження передбачала, насамперед, визначення мети та завдань емпіричного дослідження комунікативних бар'єрів у студентської молоді.
Метою констатуючого експерименту полягала в виявленні психологічних особливостей комунікативних бар'єрів у студентської молоді та чинників, яків пливають на їх виникнення.
В основу дослідження покладено гіпотезу про те, що існує зв'язок між особливостями комунікативних бар'єрів студентської молоді та такими чинниками:
а)організаційно-професійними (тип майбутньої спеціальності студентів; форма навчання студентів; форма власності вищого навчального закладу);
б) соціально-демографічними (вік студентів; їх стать; сімейний стан).
Згідно з поставленою метою та висунутими гіпотезами було визначено такі завдання констатуючого етапу дослідження:
1.Виявити психологічні особливості комунікативних бар'єрів студентської молоді.
2. Визначити організаційно-професійні та соціально-демографічні чинники, що впливають на виникнення. комунікативних бар'єрів студентської молоді
Дослідження проводилося упродовж 2003-2004 рр. у два основні етапи.
На першому (орієнтувальному) етапі дослідження вивчалася міра представленості комунікативних вад серед інших якостей, що їх студенти вважають негативними, розуміння студентами сутності комунікативних бар'єрів (як одного з виявів негативних комунікативних характеристик), їх уявлень про відмінності комунікативних бар'єрів від технічних та ін. Було застосовано анкету № 1 "Комунікативні бар'єри студентської молоді", розроблену автором (в анкеті використовувалися відкриті питання). Нагромадження матеріалу йшло на базі закладів вищої освіти м. Києва і регіонів, серед яких - Державна Академія Податкової служби (м. Ірпінь), Національний технічний університет України "КПІ" (м. Київ). В цьому етапі дослідження взяло участь 200 респондентів.
На другому (основному) етапі дослідження проводилося поглиблене вивчення комунікативних бар'єрів студентської молоді (їх наявність/або відсутність в різних сферах життєдіяльності, основні види, вплив на життєдіяльність студентів, основні чинники, що обумовлюють їх виникнення). У даному етапі дослідження взяли участь 300 студентів різних спеціальностей з Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), Національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ), Київського міжнародного університету (м. Київ), Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (м. Київ), його філії (м. Чернігів), Національного університету "Києво-Могилянська Академія" (м. Київ), Національного технічного університету України "КПІ" (м. Київ).
Основний етап дослідження складався з чотирьох підетапів.
Перший підетап був спрямований на вивчення рівня вираженості комунікативних бар'єрів у студентської молоді, міри їх вияву в навчальній та позанавчальній сферах життєдіяльності студентів (при взаємодії з різними суб'єктами спілкування), впливу комунікативних бар'єрів на активність та самопочуття студентів та ін. Дослідження проводилося за допомогою анкети № 2 "Комунікативні бар'єри студентської молоді", розробленої автором (в анкеті використовувалися переважно закриті питання, зміст яких був розроблений з урахуванням відповідей студентів, отриманих на першому етапі дослідження).
На другому підетапі досліджувались основні психологічні характеристики студентів, які, скоріше за все, лежать в основі актуалізації комунікативних бар'єрів, які були виявлені на першому підетапі ("загострене" сприйняття відмінностей в інтелектуальному рівні, різних цінностей, емоційних станів, вікових відмінностей партнерів по спілкуванню тощо). До таких психологічних характеристик (на основі аналізу літератури) було віднесено: а) комунікативну нетолерантність (як систему негативних установок, як складову комунікативної спрямованості особистості; б) перешкоди у встановленні емоційних контактів в процесі спілкування (як важливу складову комунікативної та емоційної сфер особистості); в) стратегії психологічного захисту у спілкуванні (як важливу складову стилю спілкування).
На третьому підетапі дослідження було вивчено організаційно-професійні чинники (тип майбутньої спеціальності студентів; форма навчання студентів; форма власності вищого навчального закладу), які впливають на виникнення комунікативних бар'єрів студентської молоді. Використовувалися всі названі вище методики дослідження.
На четвертому підетапі дослідження було вивчено соціально-демографічні чинники (вік студентів; їх стать; сімейний стан, наявність дітей), які впливають на виникнення комунікативних бар'єрів у студентської молоді. Використовувались такі ж методики, що й на попередніх етапах дослідження.
Після цього проводилася обробка, узагальнення, аналіз та інтерпретація отриманих в ході дослідження даних (програма SPSS, версія 12.0.). Емпіричне дослідження проводилося за допомогою таких методів: опитування, тестування та математичної обробки даних (див. табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Основні етапи емпіричного дослідження та використані методики
з/пЗміст дослідженняМетодичний матеріалІ.І етап (орієнтувальний). 1.1.Вивчення розуміння студентами сутності поняття "комунікативний бар'єр" та його відмінності від технічного.Анкета № 11.2.Визначення суб'єктів спілкування та неформальних ситуацій, під час яких виникають комунікативні бар'єри. Анкета № 11.3.Відмінність комунікативних бар'єрів студентів від таки