Розділ 2.
Умови та методика проведення досліджень
2.1. Місце та умови проведення досліджень
2.1.1. Розташування об’єкту досліджень
Дослідження проводили протягом 1998-2005 рр.
Для вивчення особливостей водоспоживання та формування врожаю
сільськогосподарських культур при веденні неоптимального зрошення у 1998-2000
рр. на полях Кам’янко-Дніпровської дослідної станції ІГіМ в м.
Кам’янка-Дніпровська Запорізької області на зрошуваному масиві Кам’янський Під
було проведено польові дослідження.
У період 2001-2005 рр. на основі обробки даних польових досліджень та
імітаційного моделювання досліджувалась можливость застосування одержаних
емпіричних статистичних моделей врожаю для економічного обґрунтування прийняття
рішень щодо проведення поливів в умовах обмежених ресурсів та динамічної моделі
продукційного процесу WOFOST [70]. Вивчались існуючі та розроблялись нові
підходи до прийняття рішень з проведення поливів сільськогосподарських культур
за таких умов.
Зрошуваний масив Кам’янський Під, на якому розміщено дослідні ділянки, має
площу 15,9 тисячі га та складається з трьох зрошувальних систем: Кам’янської,
Івановської, Благовіщенської. Масив забезпечується водою з Каховського
водосховища та Білозерського лиману (рис 2.1).
Рис. 2. 1 Зрошуваний масив Кам’янський Під
На зрошуваному масиві в минулому було розташовано п’ять радгоспів та
дослідно–меліоративна станція (КДДС). Внутрішньогосподарська мережа на системі
виконана в відкритих каналах.
2.1. 2 Кліматичні умови проведення досліджень
Згідно з агрокліматичним довідником Запорізька область та район досліджень [88]
по кліматичних умовах відноситься до степової зони, для якої характерна
недостатня кількість опадів та нерівномірність їх розподілення по періодах
року, високі температури і низька відносна вологість повітря.
За багаторічними метеоданими Кам’янсько-Дніпровського метеопоста
середньомісячна температура самого холодного місяця січня від –2,0 до – 4,0 оС,
а самого теплого серпня + 23,9 оС. Безморозний період складає від 160 до 175
днів. Весняні заморозки припиняються в другій декаді квітня, наступають восени
в кінці другої декади жовтня. Середня протяжність безморозного періоду складає
214 днів. Сума температур вище 10 оС за вегетативний період складає 3200 оС. В
зимовий час панують північні та східні вітри, а в літній - східні і
південно-східні. Сила вітру в середньому за рік складає 3,8 м/с, але часто
буває до 15 м/с. Це в значній мірі підвищує сухість повітря в літній період.
Бездощові періоди та суховії, що часто повторюються сильно висушують ґрунт,
погано діють на розвиток та продуктивність сільськогосподарських культур.
Середня кількість опадів 422 мм. За вегетативний період випадає 244 мм,
переважно у вигляді злив. Такі опади досить інтенсивні і короткочасні. Значна
кількість опадів не може використовуватись рослинами.
Зими малосніжні, середньомісячна висота снігового покрову складає від 1 до 4
см.
Середньомісячна вологість повітря в холодний період року становить від 58 до
65%, у літні період від 63 до 69%.
Близьке розміщення Каховського водосховища (15 км) в значній мірі впливає на
підвищення вологості повітря.
Сума активних температур теплого періоду дозволяє вирощувати весь набір
сільськогосподарських культур різної групи стиглості, згідно гідротермічного
коефіцієнта Селянинові (ГТК) умови забезпеченості вологою території становлять
0,8 (дуже засушливі) [89].
Аналіз природно-кліматичних умов району досліджень свідчить про те, що при
низькій забезпеченості опадами рослин в вегетаційний період, високій величині
сумарного випаровування, тривалих бездощових та засушливих періодах отримати
стабільні високі врожаї сільськогосподарських культур можливо лише за умови
застосування зрошення.
Метеорологічні умови в роки досліджень.
В роки проведення експериментальних досліджень (1998-2000 рр.) метеорологічні
показники отримано за даними спостережень метеопоста КДДС, який знаходиться на
відстані 200 м від дослідних ділянок. Кам’янко-Дніпровський метеопост
зареєстрований в списках відомчої гідромеліоративної сітки України та
відноситься до спеціальних метеорологічних постів [90].
Аналіз погодних умов свідчить про ранню і теплу весну в роки спостережень (рис.
2.2 )
Рис. 2.2 Середньобагаторічна динаміка середньомісячних значень середньодобової
температури повітря (tб) та їх динаміка за період вегетації в роки досліджень
Середньодобова температура повітря в роки спостережень знаходилась в межах
багаторічних значень, хоча є значні коливання між максимальною та мінімальною
температурою повітря та максимальною температурою поверхні ґрунту. Так в 1998
році максимальна температура повітря (tmax) та ґрунту (tmax.гр) складала: 37,5
оС , 60 оС відповідно, в 1999 році tmax=40,5 оС, tmax.гр =65,3оС, а 2000 році
tmax=33,6 оС, tmax.гр =55,0 оС.
Всі роки спостережень по забезпеченості вологою відносяться до сухих,
забезпеченість опадами вегетативного періоду складала 86,0-89,8% від норми,
спостерігалась лише різна забезпеченість опадами по місяцях (рис. 2.3).
Рис. 2.3 Середньо багаторічна динаміка середньомісячної кількості опадів (Рб)
та їх динаміка за період вегетації в роки досліджень(Р, мм)
Значна диференціація в динаміці випадання опадів по місяцях (табл. 2.1)
спричинила різні умови для розвитку сільськогосподарських культур по роках
дослідів.
Таблиця 2.1
Забезпеченість опадами по місяцях вегетаційного періоду
Місяці
Рік
Забезпеченість, %
Характеристика забезпеченості
Березень
1998
14
вологий
1999
25
вологий
2000
65
середній
Квітень
1998
73
середньосухий
1999
15
вологий
2000
73
середньосухий
п
- Київ+380960830922