РОЗДІЛ 2
ПЕРЕДУМОВИ РЕСУРСОЗБЕРЕЖНОГО ПРИГОТУВАННЯ КОМБІКОРМІВ БЕЗПОСЕРЕДНЬО В ГОСПОДАРСТВАХ
2.1. Раціональні принципи розробки машин для господарств малих форм
Товарне виробництво починається у господарствах, де утримуються десятки голів великої рогатої худоби, сотні свиней. Проте для приготування кормів на цих фермах за допомогою малопродуктивної техніки витрачається дуже багато часу, який у тваринництві потрібний для виконання ще цілого ряду й інших виробничих процесів.
Нарешті, при механізації виробництва тваринницької продукції в господарствах малих типорозмірів виникає потреба використовувати достатньо широкий набір машин та обладнання, якому фермер не завжди може надати високого рівня технічного обслуговування власними силами. Отже, ці засоби повинні розраховуватися на відповідні умови їх експлуатації.
Аналіз наявної науково-технічної інформації, а також попередньо проведені дослідження [99, 127, 128, 129] приводять до висновку, що міні-техніка, як і міні-ферми малоефективні і не мають суттєвої перспективи у товарному виробництві; дають змогу сформулювати основні раціональні принципи розробки і ефективного використання машин та обладнання цього призначення.
Перший принцип полягає в обґрунтованому виборі продуктивності машини саме з позицій ефективного використання, насамперед, енергетичних та трудових ресурсів.
З метою максимального скорочення затрат праці на кормоприготування подрібнювачі необхідно оснащувати пристроями для механізованого завантаження сировини та відведення продуктів подрібнення, надати можливості використання машин у технологічних лініях, автоматизації їх управління.
Машини та обладнання для тваринництва взагалі, а для підприємств малих типорозмірів, насамперед, повинні відзначатися простотою конструкції, технологічного та технічного обслуговування, надійністю і довговічністю в роботі, оскільки людські (трудові) і фахові можливості малих господарств досить обмежені.
Засоби механізації кормоприготування для малих ферм повинні бути відносно дешевими, які б відповідали економічним можливостям таких господарств. З метою зменшення капіталовкладень в окремих випадках доцільне міжгосподарське кооперування, наприклад, у використанні обладнання для переробки зерна, приготування комбікормів тощо.
2.2. Комплексна оцінка варіантів і визначення перспективного напряму
В попередньому розділі показано, що в Україні і за кордоном набуто певний досвід з технології та механізації виробництва комбінованих кормів на фермах. Є немало прикладів розробки, виготовлення і використання різних комплектів обладнання, а також окремих агрегатів цього призначення [128]. Серед них і відносно складні комплекти обладнання комбікормових цехів продуктивністю 2-9 т/год, а також значно простіші і дешевші установки та агрегати продуктивністю 0,15-2 т/год (додаток Б).
Крім виробничої потужності вказане обладнання розрізняється між собою конструктивно-функціональними схемами (від простого набору повного комплекту обладнання до модульно-блокового компонування необхідних технологічних елементів в поєднанні з комбінованим їх використанням за принципом суміщення окремих операцій), організацією технологічного процесу (порційно-періодичної та безперервної дії), способами дозування вихідних компонентів (вагове та об'ємне), рівнем механізації та автоматизації допоміжних операцій (завантаження вихідної сировини, затарювання готової продукції тощо). Названі відмінності суттєво впливають на показники техніко-економічної ефективності обладнання, які коливаються в досить широких межах (табл. 2.1).
Порівнюючи наявні комплекти обладнання, важко віддати перевагу тому чи іншому варіанту щодо його ефективності, оскільки кращі показники за різними критеріями оцінки практично не співпадають. Так, за питомими енергоємністю та трудомісткістю найкращі показники має установка УМК-Ф-2, металомісткістю -AWF-4. Кращу ж точність дозування вихідних компонентів забезпечує агрегат АКМ-1, бункери-змішувачі якого встановлені на тензометричних вагах, а кращу рівномірність змішування - агрегат "Ніагара" з порційним змішувачем.
Слід зазначити, що неможливо зробити раціональний вибір, орієнтуючись на якийсь один із критеріїв ефективності, незалежно від того, наскільки він важливий сам по собі. Ефективне виробництво і використання повноцінних комбікормів потребує комплексного вирішення організаційно-економічних, технологічних та інженерно-технічних проблем. У зв'язку з цим кінцеве рішення щодо вибору того чи іншого варіанту технологічної схеми процесу і засобів механізації приготування комбікормів вимагає системного аналізу всіх техніко-економічних показників можливих альтернативних варіантів. Іншими словами, необхідно вирішувати багатокритеріальну задачу.
Відомі різні методи вирішення вказаних задач [52, 76]. Практичного результату найпростіше досягти за методом оцінки інтегрального критерію відстані до цілі [85]. Суть цього методу полягає в обґрунтуванні ідеалізованого варіанту із наявних рішень, з наступною оцінкою альтернативних варіантів за мірою їх наближення до ідеалу.
Скористаємося вказаним методом для комплексної оцінки ефективності (досконалості) відомого обладнання для приготування комбікормів з урахуванням таких основних критеріїв:
Таблиця 2.1
Техніко-економічні показники обладнання для приготування комбікормів
Марка обладна-ння Загальні показники Показники якості роботи Питомі показники Проду-ктив-ність, т/годВстано-влена потуж-ність,
кВтМаса,
кгК-ть обслу-гову-ючого персо-налуПогріш-ність дозу-вання
v, %Рівномір-ність змішу-вання
р, %Елек-троєм-ність q,
кВт-год/тМета-ломіст-кість,
т,
кг/(кг/т)Трудо-місткість
з,
люд.год/т
ОКЦ-151,5-25084002888-9025-3042001,9ОКЦ-303,5-486115703888-9020-2528000,9ОКЦ-506,5-7130182003888-9018-2026000,7ОКЦ-44-4,8210422004390-9126-4037901,1ОКЦ-88-9,33508360053