РОЗДІЛ 2
ПАРТІЙНА ДЕМОКРАТІЯ ЯК ГОЛОВНИЙ І НЕОБХІДНИЙ ЧИННИК СТАНОВЛЕННЯ І УТВЕРДЖЕННЯ
ЗАХІДНИХ ЛІБЕРАЛЬНИХ ДЕМОКРАТІЙ
2.1. Стандарти партійної демократії в діяльності західних масових політичних
партій
У сучасних західних країнах із сталими демократичними системами існують певні
відмінності у формах їх прояву. Це пов’язано, перш за все, з політичними,
історичними, національними, культурними, психологічними особливостями і
традиціями тих або інших народів, що вибрали демократичний шлях свого розвитку.
Існує досить поширена думка, що проблема реального функціонування сучасної
демократії – це, в першу чергу, питання про те, як співвідносяться між собою
державна влада, бюрократія, громадянське суспільство і політика. Останню, як
правило, розуміють як сферу боротьби політичних партій і організацій за владу,
виборчих кампаній і дії загального виборчого права [169, с. 270]. Саме в цій
сфері спостерігається різноманітність демократичних проявів у вигляді різних
партійних систем, устрою влади, виборчих систем і т. ін. У той же час в
будь-якій країні, яку з повним правом можна назвати демократичною, існує певний
набір принципів, правил і стандартів, які мають загальнодемократичний сенс і
зміст. І цей набір не може бути зведений до розуміння демократії переважно як
політичної системи.
Д.Стур, досліджуючи теоретичну спадщину Д.Дьюї, особливо відмічає його думку
про те, що демократія „набагато ширша, ніж особлива політична форма, ніж спосіб
організації, управління за допомогою народного голосування і виборних
посадовців. Хоча все це також є демократією. Але вона є чимось ширшим і
глибшим…Вона…є способом життя, соціального і індивідуального” [180, с. 16]. Ми
цілком розділяємо цю точку зору і вважаємо за можливе зробити на її основі
висновок про те, що загальні принципи і правила демократії виступають як
вихідні і визначальні у формуванні стандартів партійної демократії.
М.Острогорський в своїй праці „Політичні партії і демократія” висловив думку,
що демократія, будучи режимом свободи, може мати успіх лише за умови, що вона
користується методами, які пройняті тим же духом [115, с. 612]. Як вказує
А.Кулініченко, аналогічної точки зору дотримується і німецький політолог
М.Бубе, вважаючи що „в демократичній правовій державі партії повинні будуватися
на демократичних засадах” [74, с. 157]. Автор дисертаційного дослідження
повністю розділяє цю точку зору і робить спробу в подальшому викладі матеріалу
сформувати сукупну цілісність основних стандартів партійної демократії, які
повинні бути органічно пов'язані один з одним і мати важливу евристичну і
практичну цінність. При цьому слід зазначити, що вказана система стандартів
партійної демократії пов'язана з узагальненням демократичного досвіду західних
масових політичних партій, які відіграли визначальну роль у становленні й
утвердженні західної ліберальної демократії, тобто того періоду, в початковій
стадії якого знаходиться Україна.
Поняття стандарт (англ. Standart) в своєму смисловому значенні пояснюється як
встановлений зразок або норма. Велика Радянська Енциклопедія визначає стандарт
як „зразок, еталон, модель, що приймаються за вихідні для зіставлення з ними
інших об’єктів” [15, с. 410]. Тому під стандартами партійної демократії ми
розуміємо якийсь встановлений зразок, еталон, норму або модель, яка
характеризує цілісну сукупність характеристик життєдіяльності політичних
партій, наповнених демократичним змістом.
При цьому слід зазначити, що автор дисертаційного дослідження розглядає поняття
„стандарт партійної демократії” не в якомусь прямому технічному розумінні, яке
вимагає визнання абсолютної і точної відповідності одного досліджуваного
об’єкту іншому, що виступає зразком або еталоном. Подібний підхід в дослідженні
партійних демократичних стандартів є неприйнятним. В цьому випадку йдеться
виключно про систему основних демократичних суттєвих ознак, які є
самодостатніми для побудови моделі масової ідеальної партії, що може виступати
зразком або еталоном партійної демократії. У цьому плані система стандартів
партійної демократії дає можливість використання їх як своєрідних критеріїв при
оцінюванні рівня і характеру демократичності життєдіяльності політичних партій,
що реалізовують себе на пострадянському просторі в умовах трансформаційного
переходу до демократії. На тверде переконання автора дисертаційної роботи саме
західні масові політичні партії стали основним механізмом формування і
утвердження стандартів партійної демократії, демократичної культури населення і
самої демократії в цілому.
Розглядаючи модель масової партії Р.Катц і П.Маєр стверджують, що в них
„основними одиницями політичного життя є приречені і суворо окреслені соціальні
групи, а приватне життя їх членів обмежене рамками цих груп. Політика – це,
головним чином, конкуренція, конфлікт і кооперація даних груп, а політичні
партії – агенти, за допомогою яких групи й їх члени беруть участь в політиці,
висувають вимоги до держави, намагаються встановити над нею контроль, прагнучи
провести своїх представників на ключові державні посади. В кожної з цих груп є
власні інтереси, що артикулюються в програмі їх партій. Програма є зрозумілим і
логічним цілим. Партійна єдність і дисципліна є не лише вигідними для
практичної діяльності, але і легітимними. Ця легітимність залежить від прямої
народної участі у формулюванні партійної програми, а також від наявності
широкої членської мережі з відділеннями і осередками, що забезпечують залучення
мас в процес формування партійної політики…” [54, с. 28].
Для масових партій, які прагнуть реалізувати певний політичний курс,
характерний високий рівень внутрі
- Київ+380960830922