РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єкт дослідження
Дана робота відповідає міжнародним нормам проведення біологічних досліджень, що
засвідчено комісією з питань етики Луганського державного медичного
університету (Протокол № 10 від 23 січня 2007р).
Дослідження виконано на 112 вологих та корозійних препаратах голови плодів
людини різних термінів вагітності, отриманих з патологоанатомічного відділення
Луганської обласної клиничної дитячої лікарні (завідуюча відділенням
О.Ю.Уманська) (табл. 2.1). Розподіл матеріалу за віковими групами проводили
згідно з періодизацією індивідуального розвитку людини В.В.Бунака [97]. Термін
гестації визначали за масою та тімґяно-пґяточною довжиною плода [133].
Таблиця 2.1.
Розподіл матеріалу за термінами вагітності,
статтю та формою черепа
Вікові періоди,
тижні
ЧІ
Ранній фетальний період
Пізній фетальний період
Разом
16
20
24
28
32
36
Доліхокрани
18
Мезокрани
17
10
50
Брахікрани
11
10
12
Разом
23
31
24
13
12
112
2.2. Методи дослідження
Краніометрія мозкового та лицьового черепа. Для визначення залежності
індивідуальної анатомічної мінливості венозних пазух основи черепа, вен очної
ямки та вен глибоких ділянок обличчя від форми черепа визначали його подовжній
і поперечний розміри. Згідно з методикою В.С. Сперанского [123], подовжній
розмір (g-op) вимірювався між найбільш виступаючою вперед точкою лобової кістки
(glabella) та точкою потиличної кістки, що найбільш далеко відстає від glabella
в серединній площині (opistokranion); поперечний розмір (eu-eu) - між найбільш
віддаленими від серединної площини точками бічної поверхні черепа (euryon -
euryon) (рис.2.2). Виміри проводили спеціальним вимірювальним пристроєм, що
складається з дерев’яного короба розміром 30Ч60 см та висотою його стінок - 10
см. До центру передньої стінки короба фіксована вертикальна стійка довжиною 20
см. На її передній поверхні та на внутрішніх поверхнях бокових стінок короба
нанесена шкала ділень у мм, вздовж якої по осі пересуваються металеві пластини
(рис. 2.1).
Рис. 2.1. Вимірювальний пристрій для плодів (схема).
1 – дерев'яний короб; 2 – шкала ділень; 3 – вертикальна стійка;
4 – металеві пластини.
Пристрій дозволяє одночасно вимірювати поперечний і подовжній розміри черепа та
довжину плода (свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію № 3390 від
28.10.03).
Черепний індекс визначали за формулою:
поперечний розмір голови (g-op)
ЧІ = —————————————— х 100.
подовжний розмір голови (eu-eu)
За черепним індексом (ЧІ), відповідно до класифікації В.Н. Шевку-ненко, А.М.
Геселевича [158], препарати були поділені на три групи: доліхоцефали (ЧІ нижче
74,9 %), мезоцефали (ЧІ в межах 75,0 - 79,9 %) і брахіцефали (ЧІ більший за 80
%).
Для вивчення взаємозалежності розвитку лицьового відділу черепа і будовою
венозного русла визначали лицьовий індекс (ЛІ) за формулою наведеною В.П.
Алексеевым та Г.Ф. Дебиц [3]:
верхня висота лиця (n-al)
ЛІ = ——————————— х 100,
виличний діаметр (zy-zy)
де верхня висота лиця - це відстань між точкою перетинання серединної площини з
носо-лобовим швом (nasion) та найнижчою точкою альвеолярного краю верхньої
щелепи між передніми різцями (alveolare); виличний діаметр - найбільша відстань
між зовнішніми поверхнями виличних дуг (рис. 2.3).
За лицьовим індексом препарати були поділені відповідно до класифікації В.П.
Алексеева та Г.Ф. Дебиц [3] на три групи: еуріен (ЛІ нижче 29,9 %), мезен (ЛІ в
межах 30 – 34,9 %), лепітен (ЛІ більший за 35 %).
У верхньощелепній ділянці визначали відстань між точкою перетинання серединної
площини з горизонтальною лінією, що проходить по нижньому краю грушоподібного
отвору (nasospinale), та найбільш зовні розташованою точкою виличної дуги
(zygion); між найнижче розташо-
Рис. 2.2. Череп у фронтальній проекції:
еu - euryon;
fmo - maxillofrontale;
go - gonion;
n - назион;
ns - nasospinale;
or - orbitale;
al - alveolare;
zy - zygion.
Рис. 2.3. Череп у сагітальній проекції:
fmo - maxillofrontale;
g - glabella;
go - gonion;
n - nasion;
ns - nasospinale;
op - opistokranion;
or - orbitale;
po - порион;
al - alveolare.
ваною точкою нижнього краю очної ямки (orbitale) та крайньою точкою кута
нижньої щелепи (gonion).Трапеція, утворена умовними лініями, що послідовно
з’єднують між собою точки nasospinale (ns) – orbitale (or) – zygion (zy) –
gonion (go), відмежовує зону проекції крилоподібного венозного сплетення на
фронтальну площину (рис. 2.5 А). ЇЇ площу визначали за формулою:
S = (a/в) cos г [79]
де а і в – довжина діагоналей трапеції ns - zy та or – go, а г – кут
перетинання діагоналей, який виміряли проекційним кутоміром (свідоцтво на
раціоналізаторську пропозицію № 3411 від 10.03.04). Основою пристрою є коло
діаметром 15 см, до центру якого фіксований транспортир та дві пружні струни,
що вільно пересуваються вздовж нього (рис. 2.4). Струни встановлювали
паралельно до умовних діагоналей бокового проекційного поля та вираховували кут
між ними.
Рис. 2.4. Проекційний кутомір (схема).
1 – зовнішнє коло; 2 - транспортир; 3 - основа; 4 - струни; 5 – шкала ділень.
Завдяки цьому пристрою необхідні краніометричні прямі фіксуються в одній
площині та зникає необхідність попереднього переносу координат краніометричних
точок на папір.
У бічній лицьовій ділянці визначали відстань між точкою розташованою на
верхньому краї зовнішнього слухового проходу (porion) та о