РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматична характеристика місцевості
Експериментальна частина даної роботи виконувалась в 2001-2005 рр. у дослідному господарстві "Дніпро" Інституту зернового господарства УААН. Господарство розташовано на правому березі Дніпра, у південно-східній частині Придніпровської височини (130-140 м над рівнем моря). Територія його належить до північної підзони Степу України.
Клімат цієї зони помірно континентальний з недостатнім, нестійким зволоженням. Згідно з багаторічними даними Дніпропетровської метеостанції середньорічна температура повітря складає +7,90С. Середня сума атмосферних опадів коливається по роках від 250 до 700 мм і в середньому за багато років складає 472 мм. Період інтенсивної вегетації настає наприкінці другої - початку третьої декади квітня, коли середньодобова температура повітря перевищує 100С. Цей період продовжується 160 - 170 днів із сумою активних температур 2800-32000С. Останні весняні заморозки припиняються приблизно у третій декаді квітня, а перші осінні починаються в першій декаді жовтня.
Основна маса опадів випадає в теплий період року (близько 70%), більшість їх має зливовий характер і лише частина ефективно використовується рослинами. Висока температура і низька відносна вологість повітря призводить до інтенсивного випаровування ґрунтової вологи. Протягом вегетаційного періоду опади носять нерівномірний характер, що часто стає причиною посух, які негативно впливають на ріст і розвиток рослин і, як наслідок, обумовлюють до зниження врожайності ліній та гібридів кукурудзи. Домінуючі вітри - південно-східні. Сильні вітри разом з високою температурою повітря викликають значне пригнічення розвитку рослин, що негативно впливає і на формування врожаю. В середньому суховії спостерігаються 15-20 днів на рік.
Для весни характерне швидке наростання позитивних температур, що призводить до інтенсивного сніготанення і прогрівання ґрунту. Літній період характеризується теплою, найчастіше спекотливою погодою. Максимальна температура повітря в окремі роки досягає +36-380С. Високі літні температури зазвичай поєднуються з низькою відносною вологістю повітря. Та нестача достатніх запасів продуктивної вологи в ґрунті є найбільш вагомим фактором, який лімітує одержання високих та стійких урожаїв зерна кукурудзи в цій зоні.
У ґрунтовому покрові дослідного господарства домінуючими є чорноземи звичайні малогумусні повнопрофільні (близько 70%) і слабо еродовані (близько 25%). Основною породою, з якої складаються ґрунти, є бурувато-палеві леси. Загальна потужність гумусових горизонтів повнопрофільних звичайних чорноземів варіює в межах 74-85 см, слабо еродованих - 55-65 см. Основна частина повнопрофільних чорноземів (68%) містить у шарі 0-30 см від 3,0 до 3,5% гумусу.
В орному шарі ґрунту міститься 0,18-0,23% валового азоту, 100-150 мг/кг рухливого фосфору (Р2О5), 200-300 мг/кг обмінного калію (К2О). Реакція ґрунтового розчину гумусового горизонту близька до нейтральної (рН - 6,75-7,29). Поглинені луги представлені, в основному, кальцієм та магнієм. Структура гумусового та верхньої частини перехідного горизонту пухка.
2.2. Погодні умови в роки проведення досліджень
Характеристика погодних умов проводиться за даними Дніпропетровської метеорологічної станції (рис.2.1; 2.2).
Рис. 2.1. Кількість опадів за вегетаційний період 2001-2005 рр. (за даними Дніпропетровської метеостанції).
Погодні умови 2001 року характеризувались як контрастні. Травень та червень були прохолодні з температурою повітря нижче норми на 1,2-1,50С. Пройшли холодні рясні дощі (у третій декаді травня опадів випало майже втричі, а в червні - вдвічі більше норми). Такі умови стали причиною запізнення сходів на 6-7 днів, а потім повільного розвитку рослин. Починаючи з липня і до кінця вегетації кукурудзи, встановилась спекотлива погода, температура повітря в абсолютному значенні перевищувала норму на 0,9-4,40С, яка супроводжувалась дефіцитом вологи: в липні опадів випало на 34,1 мм нижче норми, в серпні - на 28,8 мм і в вересні - на 10,7 мм. Високі температури та дефіцит вологи в липні під час масового цвітіння кукурудзи призвели до поганого запилення жіночих суцвіть, що зумовило недостатню озерненість качанів. Велика кількість опадів в серпні і в вересні зумовила підвищену вологість зерна при збиранні.
Рис. 2.2. Температура повітря за вегетаційний період 2001-2005 рр. (за даними Дніпропетровської метеостанції).
Погодні умови 2002 року були ще менш сприятливими для нормального розвитку кукурудзи. Травень і червень характеризувалися підвищеними температурами повітря (на 1,2-3,00С вище середньої багаторічної), які супроводжувались посушливими умовами - опадів випало майже вдвічі менше норми. В останній декаді червня і в першій половині липня спекотна погода, коли середня температура повітря перевищувала норму на 3-60С, стала причиною утворення стерильного пилку і поганого запилення жіночих суцвіть кукурудзи. Це обумовило різке зниження врожайності кукурудзи, особливо ранньостиглих і середньоранніх форм. Велика кількість опадів в серпні і в вересні зумовила підвищену вологість зерна при збиранні.
Умови 2003 року виявились найбільш сприятливими для розвитку та формування врожаю кукурудзи. Температура повітря в травні і в червні була високою (в середньому +19,3 - 22,80С), яка супроводжувалась рідкими опадами (в середньому за два місяці - 56,2 мм). Це призвело до сильної диференціації різних за скоростиглістю форм. Більш ранньостиглі генотипи сформували меншу вегетативну масу в порівнянні з іншими формами. Помірні липневі температури повітря та велика кількість опадів (вдвічі більше норми) сприяли надалі успішному формуванню врожаю.
Знижені температури повітря в травні 2004 р. були причиною затримання появи сходів кукурудзи, незважаюч