Розділ 2 Загальна характеристика правовідносин за участю органів внутрішніх справ у ординарних та надзвичайних умовах
2.1. Поняття та ознаки правовідносин за участю органів внутрішніх справ у ординарних та надзвичайних умовах
Як відомо, поняття правового відношення конкретизується в його ознаках. До основних ознак правовідносин слід віднести те, що вони:
1) є різновидом суспільних відносин, соціальним зв'язком;
2) є ідеологічними відносинами - результатом свідомої діяльності (поведінки) людей;
3) є вольовими відносинами, що поєднують в собі волю держави та волю учасників даних відносин;
4) є провідною формою реалізації норм права (їх виникнення, зміна та припинення передбачене нормами права);
5) мають, як правило, двосторонній характер і є особливою формою взаємного зв'язку між конкретними суб'єктами, що проявляється через їх права, обов'язки, повноваження та відповідальність;
6) охороняються державою, забезпечуються заходами державного впливу [169, с.375-376].
Ми підтримуємо запропоновані О.Ф. Скакун ознаки правовідносин, які повторюються у тому чи іншому вигляді майже в усіх наукових працях, присвячених цій проблематиці. Разом з тим нагадуємо, що правовідносини забезпечені не тільки охороною, але й захистом9 з боку держави.
Розглянувши у першому розділі основні концепції поняття "правовідносини" у вітчизняній літературі ми, дотримуючись законів формальної логіки, можемо перейти до характеристики поняття "правовідносини за участю органів внутрішніх справ" (надалі - правовідносини за участю ОВС). Взагалі дослідженням правовідносин за участю ОВС займалися такі науковці, як Н.Л. Гранат [175], А.М. Миронов [176], А.Ю. Олійник [177], С.Н. Сабікенов [178], І.А Сердюк [179, с.215-218], О.Ф. Скакун [169], О.В. Юриста [180] та інші. На жаль, у більшості з цих досліджень відсутнє визначення правовідносин за участю ОВС.
На нашу думку, для визначення сутності поняття "правовідносини за участю ОВС" необхідно розглянути специфіку наведених вище ознак більш об'ємного поняття, яким є "правовідносини". При цьому необхідно враховувати здійснений вище аналіз правових засад діяльності ОВС таких, як функції права та правова форма.
Першою ознакою, що визначає специфіку правовідносин за участю ОВС є їх зв'язок з правовими нормами, які відображені у великій кількості нормативно-правових актів, починаючи з Конституції України і закінчуючи відомчими актами. На нашу думку, специфіка нормативної бази, яка визначає правовідносини за участю ОВС, полягає у таких особливостях:
- наявність великої кількості джерел правового регулювання діяльності ОВС та їх різногалузева належність;
- безпосередня та опосередкована спрямованість більшості нормативно-правових актів, що регулюють діяльність ОВС, на захист об'єктів національної безпеки України;
- постійний та винятковий (ситуативний) характер нормативно-правових актів, які регулюють діяльність ОВС.
Схожу позицію щодо першої ознаки правовідносин за участю ОВС займає А.М. Миронов. Він вважає, що причинами, які визначають специфіку правового регулювання діяльності ОВС, є:
- велика кількість джерел правового регулювання діяльності ОВС;
- різногалузева належність джерел правового регулювання діяльності ОВС;
- вагоме значення в структурі нормативних актів, які відносяться до діяльності ОВС, тих, що регулюють їх діяльність не безпосередньо, а опосередковано [176, с.4].
Аналіз наведеної позиції А.М. Миронова вказує на те, що перша та друга причини, які розкривають специфіку нормативної бази, що визначає правовідносини за участю ОВС, співпадають з нашою першою особливістю. Щодо третьої причини, яка запропонована А.М. Мироновим, то безпосередній та опосередкований регулюючий вплив нормативно-правових актів на діяльність ОВС автором, на жаль, не проаналізований. Загальновідомо, що приписи нормативно-правових актів мають обов'язковий характер і за їх порушення передбачена юридична відповідальність. У зв'язку з цим, вважаємо недоцільним виділення такої особливості нормативного масиву, що визначає правовідносини за участю ОВС, як опосередкованість нормативно-правових актів. Нормативно-правовий акт може постійно здійснювати регулюючий вплив на суспільні відносини (Закон України "Про міліцію"), або тимчасово, наприклад, у зв'язку з виникненням надзвичайної ситуації (Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану"). За усталеною позицією в теорії права виняткові (надзвичайні, ситуативні) нормативно-правові акти є різновидом тимчасових правових актів [169, с.351]. При цьому підставою введення в дію або припинення дії положень виняткових (ситуативних) нормативно-правових актів є не календарні дати, а наявність або відсутність визначених у законодавстві надзвичайних обставин [7, с.682]. Отже, доцільно вести мову про постійність та винятковість(ситуативність) регулюючого впливу нормативно-правових актів на діяльність ОВС, а не про безпосередність та опосередкованість. Пов'язано це з тим, що діяльність ОВС забезпечує охорону та захист різноманітних сфер суспільного життя, а велика кількість правовідносин за участю цих органів та їх працівників виникає тільки у зв'язку з наявністю виняткових обставин.
Таким чином, нормативно-правові акти, що регулюють діяльність ОВС, становлять специфічну систему. У цій системі одні акти постійно впливають на діяльність ОВС, а інші винятково (ситуативно) або тимчасово.
Щодо першої особливості нормативної бази, яка визначає появу, зміну та припинення правовідносин (динаміку правовідносин [144, с.283]) за участю ОВС, то на теперішній час вона має негативний характер. Так, співробітники ОВС у своїй повсякденній діяльності повинні застосовувати та виконувати велику кількість приписів нормативно-правових актів, які є різноманітними як за своєю ієрархією, так і галузевою приналежністю. У підсумку це призводить до втрати субсидіарності (ініціативності) ОВС, оперативності, динамічності та послідовності заходів, які здійснюються ними, а звідси й ефективності
- Київ+380960830922