Ви є тут

Оптимізація структури травосумішок багаторічних трав для пасовищного використання в умовах Лісостепу західного

Автор: 
Тимчишин Степан Михайлович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U003250
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика грунтово-кліматичних умов західного Лісостепу
Зона Лісостепу України є північною частиною суббореального (помірного) ґрунтового біокліматичного поясу і простягається безперервною смугою від Передкарпаття на заході до західних відрогів Середньоруської височини на сході. Загальна площа зони 20,2 млн. га, що становить 33,6 % території України [172].
В зону західного Лісостепу входять: Тернопільська, частково Львівська, Івано-Франківська, Рівненська, Волинська, Чернівецька і частина Хмельницької областей.
Лісостепова зона, де проводились дослідження, складає 37% території Львівської області. Тут чергуються райони з хвилястим рельєфом, площі лісів з великими площами полів, лісової флори і фауни із степовою, опідзолених лісостепових ґрунтів із чорноземами і перегнійно-карбонатними, суходільних лук із низинними, заплавами і болотами [69].
Західна частина Лісостепу на півдні поступово переходить у Карпатське передгір'я, а на півночі - у західне Полісся. Через це клімат тут відносно м'який і вологий.
Грунтотворною породою є головним чином лесовидні суглинки, на яких утворились опідзолені ґрунти - чорноземні темно-сірі і світло-сірі. У тальвегах ярів і долинах рік поширені лучні і болотні ґрунти, низинні торфові. В межах західного Лісостепу виділяють п'ять агрогрунтових районів, які в той же час є геоморфологічними і фізико-геоморфологічними або ландшафтними районами [69].
Західний (Городоцько - Рудківський) район, на території якого проводились наші дослідження, являє собою слабохвилясту рівнину з широкими, часто заболоченими долинами (Сансько-Дністровська водороздільна рівнина і Львівське плато). Тут переважають опідзолені чорноземи і темно-сірі опідзолені суглинкові ґрунти. Острівцями зустрічаються дерново-підзолисті піщані і супіщані. ґрунти цього району переважно глеюваті і достатньо кислі. Сіножаті і пасовища займають 25% всіх сільськогосподарських угідь. На понижених елементах рельєфу зони поширені дернові лучні і болотні ґрунти. В основному це достатньо гумусовані, легкосуглинкові ґрунти. Вони нейтральні, лужні (карбонатні), інколи кислі.
Ґрунти більшості природних кормових угідь, на яких створюються культурні пасовища у західних областях України переважно оглеєні, бідні на рухомі форми азоту, фосфору і калію [236].
Загальною особливістю клімату Західного Лісостепу України є її більша в порівнянні із відповідними широтами на сході вирівняність, літо тут холодніше, а зима тепліша, перехід однієї пори року в іншу поступовий і повільний. Вологість повітря майже ніколи не знижується до критичної. Формується клімат під впливом теплих вологих атлантичних мас, що приходять із західними вітрами і сухих континентальних, що заносяться східними вітрами. Внаслідок цього періоди вологої погоди з помірними температурами часто змінюються порівняно з сухими періодами з високими температурами. У ґрунті частіше спостерігається надлишок вологи, ніж її нестача [140].
Територія Львівської області знаходиться під домінуючим впливом морських мас повітря, які приходять із заходу завдяки чому клімат області помірно теплий, вологий.
Середні річні суми опадів на північному заході області - 670-680 мм, на півночі - 550-600 мм, із них на теплий період року припадає 72%. В той же час в окремі роки бувають значні відхилення від середньої суми опадів. Середня температура повітря найхолоднішого січня - 4-50С. Абсолютний річний мінімум температури повітря - 34-350С, а максимум 35-360С.
Безморозний період триває 140-160 днів, період із температурою 50С - 205-210, а температурою 100С - 155-166 днів [220].

2.2. Грунтові та погодні умови в роки проведення досліджень.

Польові дослідження з вивченням еколого-біологічних особливостей основних видів багаторічних трав і на їх основі бобово-злакових травосумішок для пасовищного використання проводились на експерементальній базі Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН.
Досліди закладено на темно-сірих опідзолених, оглеєних середньо-суглинкових осушених гончарним дренажем грунтах з такими агрохімічними показниками в горизонті 0-20 см: рН-сольове - 5,3-5,5, вміст гумусу - 2,9-3,1%. Вміст легкогідролізованого азоту (за Корнфільдом - 16,0-18,2 мг/100 г грунту; вміст рухомого фосфору (за Кірсановим) - 5,6-6,2 мг; обмінного калію (за Масловою) - 8,8-9,2 мг/100 г грунту; гідролітична кислотність (за Каппеном) - 2,8-3,1 мг/екв на 100 г грунту; сума ввібраних основ - 5,5-6,8 мг/екв на 100 г грунту.
Дослідження проводили за методикою Інституту кормів УААН [30].
Погодні умови, під час досліджень, не однаково впливали на ріст і розвиток багаторічних трав. За час проведення досліджень (2002-2005 років) метеорологічні умови характеризувались різною температурою і не однаковим рівнем опадів (рис.1, 2). Несприятливими умовами для росту лучних трав визначився 2002 рік, коли в середньому за вегетаційний період в основному випало на 27,7 мм менше норми. Температура повітря перевищувала за середньорічну на 1,3? С..

Значною недостачею опадів та підвищеною температурою повітря відрізнялись умови травня і липня (опадів на 35,1 і 64,6 мм менше норми, а температура повітря на 2,9?С і 3,4?С вище норми). Більш сприятливим був червень. При надлишку опадів до норми (на 31 мм) і вищій температурі повітря (на 2,4?С) одержано досить високий збір корму за цей вегетаційний період. В інші місяці метеорологічні умови майже не відрізнялись від середньорічних.
Погодні умови 2003 року мали ряд особливостей і в середньому за вегетаційний період в основному були несприятливими для росту і розвитку лучних трав.
Протягом вегетаційного періоду опадів випало менше норми на 80,4 мм, при вищій температурі повітря за середньорічну на 0,5?С, тільки в квітні і жовтні - нижчою за середньорічну на 1,1 і 2,9 ?С. Значною недостачею опадів та підвищеною температурою повітря відзначився серп