РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика перевивних пухлин і експериментальних тварин
Всі досліди по вивченню впливу слабомінералізованої води Нафтуся проводились на щурах лінії Вістар обох статей з масою тіла 200-220 г. До початку дослідів з метою виключення спонтанної захворюваності тварини витримувались впродовж двох тижнів в стандартних умовах віварію. Після розвитку пальпованих пухлин тварин розподіляли відповідно їх величині на контрольні та піддослідні групи. Групи комплектувалися з тварин приблизно однакової маси з пухлинами рівного об?єму. Всього в дослідах використано 160 щурів. Розподіл тварин по групах наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
№ п/пГрупи тваринКількість тварин1.Інтактний контроль282. Пухлинний контроль323.Щоденне пероральне навантаження з допомогою зонду водою Нафтуся в дозі 1,5% від маси тіла304.Вільний доступ до мінеральної води в автопоїлках285.Превентивне пероральне навантаження з допомогою зонду водою Нафтуся в дозі 1,5% від маси тіла 21 день до трансплантації пухлин та впродовж терапевтичного досліду32 В якості моделей злоякісних пухлин використовувались перевивні штами карциноми Герена, лімфосаркоми Пліса, саркоми 45, отримані з Інституту проблем онкології ім. Е.Р. Кавецького НАН України.
Прищеплюваність солідних пухлин в різних серіях дослідів сягала 90-100%. Спонтанного розсмоктування пухлин не спостерігалося. Перевивка проводилась пухлинною тканиною, подрібненою ножицями. Відбір матеріалу, звільнення від капсули, промивка і подрібнення пухлинної тканини, а також трансплантація тваринам проводилось в стерильних умовах. Профілактика інфікування досягалася обробкою подрібненої тканини пеніциліном впродовж 15-20 хвилин в кількості 2 000 ОД на 1 мл зависі. 10% завись подрібненої пухлини на ізотонічному розчині хлористого натрію в кількості 1,0 мл вводилась підшкірно в лівий бік [100], а також в м?язи правого стегна.
К а р ц и н о м а Г е р е н а
Штам отриманий в 1934 році супружжям П. і М. Герен [100, 128] і являє собою епітеліальну пухлину матки щура. Спочатку пухлина спонтанно виникла у безпородного білого щура і була типовою аденокарциномою. При подальшій трансплантації пухлина дедиференціювалася і в даний час являє собою малодиференційований рак, котрий тільки зрідка утворює псевдозалозисті структури.
Пухлини, що пальпуються (5-8 мм в діаметрі) розвиваються до 5-7-го дня після прививки. Перші два тижні після інокуляції пухлини ростуть нерівномірно, в подальшому їх ріст прискорюється і вирівнюється. Тривалість життя тварин з пухлинами коливається в межах 30-50 днів.
В підшкірній клітковині пухлина росте у вигляді м?яких вузлів, розмежованих тонкою сполучнотканинною капсулою. Регіональні метастази з?являються в 80-90% випадків.
В розвинутій пухлині міститься велика кількість некротичної тканини, посякнутої кров?ю, що пояснює нерівномірність росту. Тому, в деяких серіях дослідів трансплантація пухлин проводилась внутрішньом?язево в область судинно-нервового пучка стегна. В останньому випадку спостерігався швидший і рівномірніший ріст пухлин, а також зменшувалась вираженість некротичних змін. При такому способі трансплантації пухлина має виаженіші прошарки сполучної тканини, завдяки чому збільшується її щільність.
При мікроскопічному дослідженні [68] паренхіма пухлини складається з тяжів і суцільних полів клітин середньої величини. Ядра відносно великі, пухирцеподібні, містять невелику кількість хроматину, розташованого переважно біля ядерної оболонки, містять 2-5 добре виражених ядерця. Зустрічається багато мітотичних фігур. Строма пухлини добре виражена і представлена тонкими прошарками сполучної тканини. На окремих ділянках зустрічаються псевдозалозисті структури, утворення істинних залозистих структур не спостерігається. В центральній частині великих за розмірами пухлин видно обширні оля некрозу, котрі чергуються з вогнищами некробіозу.
Карцинома Герена широко використовується в експериментальних онкологічних дослідженнях.
Л і м ф о с а р к о м а П л і с а
Первинна пухлина була виявлена у 3,5-місячного щура, котрий з моменту народження одержував з їжею 3,31 - дихлорбензидин в дозі 20 мг. Найбільш ймовірно, що пухлина походить з лімфатичних вузлів кореня брижейки або заочеревинної клітковини. Трансплантація тканини вихідної пухлини під шкіру молодим тваринам дала початок новому штамові пухлин щурів [128, 140]. Лімфосаркома Пліса прищеплюється на звичайних білих щурах майже в 100% випадків. Латентний період складає 5-7 днів. Тривалість життя тварін 30-35 днів з моменту прищеплення їм пухлин. Мікроскопічно лімфосаркома Пліса складається з круглих, середнього розміру лімфоїдних клітин з великими круглими, або бобовидними помірно гіперхромними ядрами. Хроматин розміщений рівномірно по каріоплазмі, виявляються 1-2 ядерця. Деяка частина пухлинних клітин має полігональну форму. Зустрічається багато мітотичних фігур. Лімфоїдної метаплазії кісткового мозку не відзначено. В печінці деколи спостерігаються невеликі скупчення молодих лімфоїдних клітин в периваскулярних прошарках, в селезінці - інфільтрати з лімфоїдних клітин і вогнища проліферації ретикулярних елементів. У деяких тварин поряд з ростом основної пухлини в підшкірній клітковині може відбуватися генералізація процесу. Лімфосаркома Пліса досить резистентна до існуючих хіміопрепаратів [140] і використовується для вивчення спектру дії відібраних протипухлинних речовин.
С а р к о м а 45
Штам одержаний З.Л. Байдаковою в 1949 році шляхом трансплантації вихідної пухлини, індукованої підшкірним введенням 9,10-диметил-1,2-бензантрацену. Саркома 45 прищеплюється на білих лабораторних щурах в 100% випадків. Спонтанно не розсмоктується. Латентний період 5-6 днів. Пухлина росте швидко і приводить тварин до загибелі через 25-30 днів після імплантації. В тканині пухлини часто виникаю