РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань у період з 2002 по 2006 роки нами було проведено шість дослідів:
1) досліджено бактеріальне обсіменіння молока, отриманого за використання різного доїльно-молочного обладнання;
2) порівняно бактеріальне обсіменіння сирого збірного молока, що виробляється на сільськогосподарських підприємствах та в особистих підсобних господарствах населення;
3) досліджено ефективність пастеризації на молокопереробному підприємстві залежно від бактеріального обсіменіння сирого молока;
4) вивчено кількісний і якісний склад вторинної мікрофлори молока;
5) досліджено стійкість пастеризованого молока під час зберігання;
6) досліджено мікробіальні характеристики молока в торговельній мережі.
Загальна схема експериментальних досліджень представлена на рисунку 2.1.
Експериментальна частина досліджень виконувалася на базі науково-дослідних лабораторій кафедри екотрофології, кафедри лабораторної діагностики інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин Інституту післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини, міжкафедральної лабораторії новітніх методів дослідження Білоцерківського державного аграрного університету, Білоцерківської міської державної лабораторії ветеринарної медицини, а також у виробничих умовах СТОВ "Агросвіт" (с. Карапиші Миронівського району), СВК "Колосок" (с. Коженики Білоцерківського району) та молокопереробного підприємства ВАТ "Віта" (м. Біла Церква) Київської області.
Дослід 1. Досліджували молоко, яке отримувалося в умовах сільськогосподарського підприємства СТОВ "Агросвіт" за використання системи доїльно-молочного обладнання фірми "Де Лаваль" та підприємства СВК "Колосок" за використання молокопроводу АДМ-8 для доїння та резервуара-охолоджувача МКА-2000 для охолодження молока. Проби відбиралися безпосередньо з вим'я корови, із молокозбірника доїльної установки, із резервуара-охолоджувача перед охолодженням та із резервуара-охолоджувача через 1 год після початку охолодження.
У дні проведення досліду переддоїльна обробка вимені, а також санітарне очищення і дезінфекція доїльно-молочного обладнання здійснювалася в обох господарствах однаково - із застосуванням мийно-дезінфекційних засобів фірми "Де Лаваль". Було здійснено 12 відбирань проб молока, в них визначали загальне бактеріальне обсіменіння бактеріологічним методом і колі-титр.
Дослід 2. Об'єктом досліджень було сире збірне молоко від сільськогосподарських товаровиробників Білоцерківського району та з особистих підсобних господарств населення Білоцерківського, Васильківського та Володарського районів Київської області. Загалом досліджувалося молоко із 47 господарств. Проби молока для аналізу відбирали із автомолцистерн, які доставляли молоко на ВАТ "Віта" з різних господарств. Було здійснено 12 відбирань проб молока, в них визначали МАФАнМ, кількість термостійких, молочнокислих, протеолітичних бактерій, колі-титр, титр ентерококів, кількість бактерій Bacillus cereus, Listeria monocytogenes.
Дослід 3. Щомісяця впродовж року на ВАТ "Віта" досліджували сире та пастеризоване молоко. Проби сирого молока відбирали в стерильний посуд із проміжного бачка перед пастеризацією, а пастеризоване - на виході із секції охолодження пастеризаційно-охолоджувальної установки. Температура пастеризації коливалась в межах 76-85 °С з експозицією 25-30с. В пробах молока визначали загальне бактеріальне обсіменіння за пробою на редуктазу з резазурином та метиленовим блакитним, кількість МАФАнМ, молочнокислих, протеолітичних бактерій та Bacillus cereus, колі-титр, титр ентерококів. Ефективність різних режимів пастеризації визначали шляхом прямого посіву молока на агар з гідролізованого молока (АГМ) та м'ясо-пептонний агар (МПА). Крім того, проводили бактеріоскопічне дослідження проб молока.
Дослід 4. Паралельно з визначенням ефективності пастеризації молока досліджували кількісний та якісний склад вторинної мікрофлори. Для цього всі проби по ходу технологічного процесу відбирали в ті ж дні, що й після пастеризації.
Точки відбирання проб пастеризованого молока були: із проміжної ємності, із поліетиленового пакета відразу після фасування, із пакета з експедиції перед реалізацією. В пробах молока визначали кількість МАФАнМ, молочнокислих, протеолітичних бактерій та Bacillus cereus, колі-титр, титр ентерококів.
Дослід 5. Стійкість пастеризованого молока під час зберігання досліджували за двох температурних режимів - 20 °С та 4-6 °С. В першому випадку молоко зберігали за кімнатної температури впродовж 24 год, в другому - протягом 7 діб в домашньому холодильнику. В пробах охолодженого молока через 1, 2, 5 та 7 діб визначали кількість МАФАнМ, молочнокислих, протеолітичних бактерій та Bacillus cereus, колі-титр, титр ентерококів.
Дослід 6. Досліджували проби молока, відібрані із споживчої тари в трьох точках торговельної мережі м. Біла Церква, на початку та в кінці реалізації. Від моменту завезення молока в торговельну точку до реалізації споживачу проходило 3-12 год. В пробах молока визначали температуру, кислотність, кількість МАФАнМ та молочнокислих мікроорганізмів, колі-титр, проводили пробу на кип'ятіння.
2.1. Мікробіологічне дослідження молока
Відбирання проб молока здійснювали на молокопереробному підприємстві ВАТ "Віта" впродовж зимово-весняного (грудень-травень) та літньо-осіннього (червень-листопад) періодів. Досліджували сезонні зміни видового складу мікрофлори сирого збірного молока, яке надходило на молокопереробне підприємство в середньому від 47 постачальників.
Проби сирого молока відбирали із приймальної ємності перед пастеризацією.
Проби пастеризованого молока відбирали після пастеризаційно-охолоджувальної установки фірми "Альфа-Лаваль". Охолодження є обов'язковою операцією, яка здійснюється після пастеризації молока, тому ми відбирали для досліджень молоко, ох