Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ІНТЕРКУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ФАХІВЦІВ З МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ
2.1. Організація і проведення експериментального дослідження
Головним завданням у вивченні іноземних мов є оволодіння усіма видами іншомовної діяльності, починаючи з роботи над текстом і закінчуючи мовленням, зокрема усною комунікацією у діловому середовищі.
Для більш ефективного перебігу процесу формування професійної компетентності та досягнення достатнього рівня інтеркультурологічної компетенції (ІК) студентів доцільно залучати до навчального процесу окрім традиційних (друковані - в першу чергу посібники, також періодичні видання, технічні - аудитивні, візуальні, аудіовізуальні), також сучасні засоби навчання - інформаційні технології, в першу чергу комп'ютер.
Процес формування ІК передбачає наявність базових знань іноземної мови (знань з граматики) та сформованих мовленнєвих навичок, тобто вміння спілкуватись з представниками іншомовних культур. Це пояснюється тим, що сутність даної компетенції полягає не тільки в тренуванні мовлення (слів та словосполучень), а й у адекватному розумінні та застосуванні мовного матеріалу з урахуванням інтеркультурологічних аспектів на рівні розуміння, інтерпретації та використання їх у процесі комунікації та професіональної діяльності. Вказане тренування доцільно проводити під час тренінгу, який передбачає адекватне сприйняття, розуміння та вірне тлумачення як вербальної, так і невербальної інформації.
В експерименті приймали участь студенти факультету міжнародної економіки та менеджменту (5 курс - магістранти), які поглиблено вивчають іноземні мови - німецьку мову як основну (першу), англійську, французьку чи іспанську мову як другу та юридичного факультету - (2,3 та 4 курси), а також студенти Центру магістерської освіти КНЕУ. Досить високий рівень знань студентів четвертого курсу міжнародної економіки та менеджменту, які вивчають німецьку мову як другу, дозволив залучити їх також до експерименту. Загалом у дослідженні на різних його етапах взяли участь близько 230 студентів. Показники щодо використаного часу на проведення експериментального дослідження подано у додатку А.4.
Педагогічний експеримент проводився у три основні етапи: констатувальний (вимірювання рівнів сформованості ІК у майбутніх фахівців з міжнародної економіки); формувальний (формування ІК у студентів); підсумковий (вимірювання рівнів сформованості ІК після проведення експерименту). Формування ІК відбувається поетапно, а саме - від стимулювання мотивів навчання студентів до сформованості у них ІК.
Мета експерименту полягала в перевірці ефективності розробленої методики формування ІК студентів-економістів як важливої складової їх професійної компетентності. З метою формування ІК у майбутніх фахівців з міжнародної економіки нами була розроблена структурна модель формування інтеркультурологічної компетенції.
Нагадаємо, що модель (франц. modele, від лат. modulus - зображення) - схема, графік будь-якого об'єкта, процесу або явища, що використовується як спрощена його заміна [198]. Водночас моделювання - це дослідження будь-яких явищ, процесів чи системи об'єктів шляхом побудови та вивчення їх складових. Як відомо, використовуються моделі для визначення або уточнення характеристик і раціоналізації побудови об'єктів.
Моделювання як науковий метод відомий вже давно. Під моделюванням у педагогіці розуміється дослідження педагогічних та психолого-педагогічних процесів і станів за допомогою ідеальних моделей. А.О. Реан, Н.В. Бордовська, С.І. Розум [217] розглядають моделювання як процес побудови і дослідження зв'язків досліджуваних явищ.
Як відомо, питання моделювання у педагогічних дослідженнях висвітлюються у роботах С.І. Архангельського, В.В. Давидовa, В.І. Загвязинського, I.А. Зязюна, Ю.А. Конаржевського, Н.В. Кузьміної, Р.С. Нємова та ін. Моделювання дозволяє глибше проникнути у сутність об'єкта дослідження. У логіці й методології науки модель розуміється як "аналог певного фрагмента природної і соціальної реальності, що служить для зберігання й розширення знань про оригінал, конструювання оригіналу, перетворення або керування ним" [201]. В основі методу моделювання лежить використання моделей дослідження об'єктів пізнання. Даний метод припускає побудову й вивчення моделей реально існуючих предметів, явищ і об'єктів, які конструюються, для визначення або поліпшення їхніх характеристик, раціоналізації способів їхньої побудови, керування ними тощо.
Р.С. Нємов визначає моделювання як приблизне відтворення яких-небудь об'єктів, які за своєю складністю і величиною не піддаються або погано піддаються дослідженню і виготовленню [176]; "модель" - умовний зразок (зображення, схема, опис і т.п.) якого-небудь об'єкта (або системи об'єктів) та служить для вираження відносин між людськими знаннями про об'єкти й цими об'єктами [176].
Основною ідеєю при моделюванні процесу формування ІК майбутніх фахівців з міжнародної економіки є розробка такої моделі, яка дозволила б оволодіти майбутнім фахівцям інтеркультурологічною компетенцією, що забезпечить їх більшу конкурентоспроможність відповідно до міжнародних вимог.
Подамо вказану модель (рисунок 2.1). Модель формування інтеркультурологічної компетенції майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов розроблено відповідно до результатів проведеного нами теоретичного пошуку. Вона містить чотири блоки: цільовий, організаційно-змістовний, реалізації та результативно-оцінювальний.
Цільовий блок включає наступне: мету, підходи та принципи, на яких ґрунтується формування інтеркультурологічної компетенції. Метою досліджуваного процесу є формування ІК у майбутніх фахівців з міжнародної економіки. Процес формування ІК передбачає наступні підходи: системний, комунікативний та рефлексивний, зміст яких викладено у параграфі 1.3 даного дослідження. Ефективність педагогічного процесу формування ІК майбутнього фахівця з міжнародної економіки вимагає