РОЗДІЛ 2
ПРАВОВІ ЗАСОБИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Загальна характеристика засобів державного регулювання підприємницької
діяльності
У сучасних умовах державне регулювання в сфері підприємництва має ґрунтуватися
на певній системі засобів. Побудова такої системи обумовлює необхідність
виділення їх самостійних видів, основних напрямків їхньої взаємодії. При
визначенні засобів державного регулювання підприємництва доцільно враховувати:
основні напрями економічної політики держави, результати постійного моніторингу
впливу існуючих засобів державного регулювання, забезпечення реалізації
загальних принципів господарювання;
Деякі фахівці вважають, що за характером впливу на керовану систему засоби
державного управління поділяються на:
а) засоби непрямого впливу — вплив на поведінку або
стан керованого об'єкта через створення ситуації, у рамках
якої буде досягнутий стан об'єкта управління, що є придатним для суб’єкта
управління. Як приклад такого роду можна навести дотування державою деяких
галузей промисловості з метою здійснення впливу на їхній розвиток, податкову
диференціацію;
б) засоби прямого впливу — надання вказівок, обов'язкових
для виконання керованим об'єктом, заборона здійснення певних видів діяльності
[36, с.28].
Вчені називають різні засоби державного регулювання економіки і підприємницької
діяльності.
Іноді вказуються лише основні засоби регулювання. Адміністративне регулювання
як складова нормативно-правового забезпечення підприємництва має цілий арсенал
адміністративних засобів, що базуються на силі державної влади і включають
різного роду заборони, дозволи, примушування тощо. Основними видами
адміністративного регулювання, що використовуються нині, є державна реєстрація
підприємства, ліцензування, сертифікація та стандартизація [13, с.224].
Інші вчені більш детально і широко позначають такі засоби. Серед засобів
адміністративного регулювання у сфері економіки називаються дозвіл здійснення
певних дій, наприклад, ліцензування; затвердження конкретних завдань тим або
іншим суб'єктам підприємницької діяльності; обов'язкові розпорядження
здійснення яких-небудь дій; заборона конкретних дій; реєстрація певних дій;
установлення квот та інших обмежень; застосування примусових заходів;
застосування матеріальних санкцій; видача державних замовлень; контроль і
нагляд і т.д. [94, с.309-310].
Іноді засоби державного регулювання підприємницької діяльності іменуються
методами. Так, на думку І.Є. Махрова, адміністративно-правове регулювання
суспільних відносин, що складаються у сфері підприємницької діяльності,
здійснюється низкою методів. Це державна реєстрація, ліцензування,
стандартизація, сертифікація, встановлення обов'язкових вимог і умов до окремих
видів підприємницької діяльності, організація контролю за дотриманням
законодавства в галузі підприємницької діяльності, створення системи захисту
прав і законних інтересів суб'єктів підприємництва, заборона і припинення
діяльності осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність з порушенням
установлених норм і вимог [142, с.14]. Інші вчені вважають, що до прямих
методів державного впливу на господарську діяльність відносяться: державна
реєстрація суб'єктів господарської діяльності; ліцензування і патентування
окремих видів господарської діяльності; стандартизація і сертифікація
продукції; атестація виробництва; валютне регулювання; установлення державних
фіксованих цін; націоналізація та ін. [143, с.59-60].
Погоджуючись з авторами щодо окремих інструментів регулювання підприємництва,
слід заперечити проти їхнього позначення в якості методів. Методами державного
регулювання економіки та підприємництва є способи впливу на економічні
відносини, що поділяються на прямі (адміністративні) і непрямі (економічні).
В.В. Долинська вважає, що державне регулювання економічного життя,
підприємницької діяльності здійснюється за допомогою певних інструментів
(методів) впливу на економічне життя суспільства в цілому і, зокрема, на
підприємницьку діяльність. До таких інструментів (методів) слід віднести:
прийняття певних правових актів, спрямованих на практичну реалізацію
можливостей державного регулювання за окремими напрямками;
організацію діяльності правових структур (суди, прокуратура та ін.), що
забезпечують дотримання на практиці всіх положень чинних правових актів;
використання економічних і адміністративних важелів (інструментів), що
включають: податкову систему, амортизаційну політику, державне кредитування,
державні субсидії, стандартизацію, сертифікацію продукції, ліцензування окремих
видів підприємницької діяльності, державне регулювання цін, порядок реєстрації
підприємницьких структур (полегшення процедури реєстрації для певного виду
суб'єктів підприємницької діяльності), оголошення підприємців банкрутами
(очищення економічного простору від неконкурентоспроможних підприємців), штрафи
та інші санкції, що застосовуються як засоби економічного впливу на юридичних і
фізичних осіб з метою досягнення цілей державного регулювання [92, с.78].
При цьому змішуються інструменти, методи, засоби і форми державного регулювання
підприємницької діяльності. Так, прийняття певних правових актів є формою, в
якій здійснюється державне регулювання. Організація діяльності правових
структур являє собою не певний інструмент або метод, а організаційний елемент
структури державного регулювання. Серед названих автором важелів (інструментів)
одні є напрямами державного регулювання (податкова політика, амортизаційна
політика та ін.), у той час як інші – власне засобами регулювання
(станд
- Київ+380960830922