РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННя
2.1.Загальна характеристика хворих
Всього за періо з 1997 до 2006 рр обстежено 262 пацієнтів віком від 35 до 78
років з післяопераційними попереково-боковими грижами живота різних
локалізацій. Всі пацієнти знаходились у хірургічних відділеннях клінічної
лікарні № 15 м. Києва. Жінок було 172 (65,6%), чоловіків-90 (34,4%). Розподіл
пацієнтів з післяопераційними попереково-боковими грижами живота за віком та
статтю представлено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл пацієнтів за віком і статтю
Стать
Вікова група та к-ть пацієнтів
Всього пацієнтів
35-50 років
51-60 років
61-78 років
Абсолютне число
Жінки
Чоловіки
75
41
65
25
34
22
172
90
65,6 %
34,4 %
Всього
116
90
56
262
100 %
Рецидивні попереково-бокові грижі спостерігались у 98 (37,4 %) пацієнтів, в
тому числі післяопераційні вентральні грижі після апендектомії-у 26 (26,5 %).
Розподіл пацієнтів із післяопераційними попереково-боковими грижами живота за
віком та локалізацією грижі представлено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл пацієнтів із післяопераційними попереково-боковими грижами живота за
віком та локалізацією грижі
Локалізація грижі
Вікова група та кількість пацієнтів
Всього пацієнтів
35-50 років
51-60 років
61-78 років
Абсолютне число
%
Післяопераційна попереково-бокова грижа живота
22
64
26
112
42,7 %
Післяопераційна грижа після апендектомії
86
12
23
121
46,1 %
Післяопераційна грижа підреберної ділянки
16
6,1 %
Післяопераційна грижа після лапароскопічних операцій
13
4,9 %
Всього, %
44,3 %
34,3 %
21,4 %
262
100 %
За розмірами післяопераційні попереково-бокові грижі живота відповідно до
міжнародної класифікації SWR [144] розподілялись наступним чином: малого та
середнього розміру (LW1-2) спостерігались у 61 (23,3 %) пацієнтів, великого
(LW3) у 125 (47,7 %) пацієнтів, гігантського (LW4) у 76 (29,0 %) пацієнтів
серед прооперованих хворих.
З анамнезу було встановлено, що післяопераційна попереково-бокова грижа живота
виникла у 28 (25 %) пацієнтів після нефректомії з приводу гіпернефроми,
пієлолітотомії з приводу сечокам’яної хвороби - у 84 (75%) пацієнтів;
холецистектомії за хірургічним доступом Федорова - у 16 (6,1 %) пацієнтів;
апендектомії за хірургічним доступом Мак-Бурнея - у 121 (46,1 %) пацієнтів;
лапароскопічних операцій з використанням хірургічних бокових доступів - у 13
(4,9 %) пацієнтів.
Супутні захворювання діагностовані у 176 (67,1%) пацієнтів. Серед них
переважали серцево-судинна патологія, в тому числі гіпертонічна хвороба І-ІІ
стадії - у 56 (31,8 %) пацієнтів, ішемічна хвороба серця - у 37 (21 %),
хронічний бронхіт - 12 (6,8 %), варикозне розширення вен нижніх кінцівок - у 9
(5,1 %), цукровий діабет - у 19 (10,8 %) пацієнтів. Ожиріння ІІ-ІІІ ступеня
мало місце у 119 (68 %) пацієнтів.
Поєднання післяопераційних попереково-бокових гриж живота з іншими хірургічними
захворюваннями органів черевної порожнини виявлено у 50 (19,1%) пацієнтів.
Післяопераційна попереково-бокова грижа живота у поєднанні зі спайковою
хворобою спостерігалась у 39 пацієнтів, хронічним калькульозним холециститом -
у 6, симптомною міомою матки - у 3, кістою яєчників - у 2, звислим животом на
тлі ожиріння ІІІ ступеня - у 4, хронічним апендицитом - у 2.
Діагноз грижі попереково-бокової стінки живота встановлювався на основі
загальноклінічних і спеціальних методів дослідження. Загальноклінічні методи
включали: загальний аналіз крові, цукор крові, загальний аналіз сечі,
біохімічний аналіз крові, коагулограму, флюорографію, електрокардіографію.
Спеціальні методи (УЗД органів черевної порожнини, черевної стінки [70],
спірографія, рентгенологічні методи дослідження, морфологічні дослідження).
2.2. Методи досліджень та оперативних втручань
Морфологічну оцінку м’язово-апоневротичних тканин попереково-бокової стінки
живота здійснювали методом світлової мікроскопії операційного матеріалу, який
брали на відстані 2-3 см. від краю грижових воріт (у 47 пацієнтів) або
лапаротомної рани (у 16 контрольних пацієнтів). Групи пацієнтів були якісно
однорідними (Р>0,05). Операційний матеріал фіксували в 10 % розчині формаліну і
заливали в парафін. Гістологічні зрізи виготовляли 7 та 30 мкм завтовшки 7-мкм
зрізи фарбували гематоксиліном і еозином, азур II-еозином, залізним
гематоксиліном і пікрофуксином за Вейгертом, синім Еванса-пікриновою кислотою і
кислим фуксином за Новеллі, фосфорновольфрамовим гематоксиліном за Маллорі.
30-мкм зрізи депарафінували, дофіксовували в 10 % нейтральному формаліні та
імпрегнували азотнокислим сріблом за Грабовим [41].
Морфологічні дослідження виконували на кафедрі гістології і ембріології
Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.
З метою оцінки функції зовнішнього дихання досліджували вентиляційну функцію
легень з використанням апарату “Spirosift- 3000” (Fukuda DENSNI Co., Ltd.,
Японія). Виходячи з отриманих спірограм і кривих “потік-об’єм”, аналізували
найбільш інформативні показники зовнішнього дихання: життєву ємкість легень (VC
max), форсовану життєву ємкість легень (FVC max), об’єм форсованого видиху за
першу секунду (FEV1), показник Тіффно (FEV1/VC max), миттєві максимальні
швидкості видиху на рівні 25% FVC ex (MEF 25), 50 % FVC ex (MEF50), 75 % FVC ex
(MEF 75) і пікову швидкість видиху (PEF). Саме дослідження, а також
інтерпретація виявлених змін проведені у відповідності до рекомендацій по
стандартизації легеневих функціональних тестів. Всі показники наводились у
відсотках до належних величин (за EKGS ).
З метою вивчення моторно-евакуаторної функції кишечнику в пацієнтів
- Київ+380960830922