РОЗДІЛ 2
Експериментально-дослідницька робота з виховання гуманності у майбутніх
соціальних працівників в умовах професійної підготовки
2.1. Діагностика рівнів сформованості гуманності у майбутніх соціальних
працівників
Перевірка висновків, зроблених у процесі теоретичного аналізу
соціально-педагогічних аспектів досліджуваної проблеми та ефективності
визначених педагогічних умов виховання гуманності у майбутніх соціальних
працівників, здійснювався в ході експериментального дослідження. Його програма
включала розв’язання наступних завдань:
* розкрити зміст дослідницької роботи, спрямованої на реалізацію мети
дисертаційного дослідження;
* виділити рівні сформованості гуманності та надати їм якісні характеристики;
* визначити критерії рівнів сформованості гуманності;
* розробити структурну модель виховання гуманності у майбутніх соціальних
працівників в умовах професійної підготовки;
* емпіричним шляхом визначити й узагальнити дані щодо стану сформованості
гуманності та окремих її показників у контрольних та експериментальних групах;
* створити базу даних для розробки методичних рекомендацій з метою забезпечення
ефективного виховного впливу на студентів в умовах навчально-виховного процесу
через оновлення курсу “Соціологія”.
Для досягнення поставлених завдань на різних етапах дослідження
використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів.
Теоретичні (первинні) методи дослідження:
* аналіз і вивчення письмових документів із проблеми гуманізації освітнього
середовища та дослідження ціннісних орієнтацій студентської молоді дали змогу
класифікувати та систематизувати теоретичний матеріал із досліджуваної
проблеми;
* підготовка соціологічного інструментарію (розробка опитувальних листів) та
його апробація (проведення пілотажного дослідження) – надали можливість
випробовування, перевірки та вдосконалення підготовленого інструментарію.
Емпіричні (вторинні) методи дослідження:
* анкетні опитування, бесіди, стандартизовані спостереження, вивчення творчих
робіт студентів – уможливили визначення рівнів сформованості гуманності в
студентів на різних етапах дослідження, а також реалізацію педагогічних умов
виховання гуманності в експериментальних групах;
* збір та опрацювання емпіричної інформації, контент-аналіз відкритих
відповідей – дозволили порівняти рівні сформованості гуманності на різних
етапах дослідження, сформулювати висновки експериментальної роботи, довести
ефективність запропонованих у гіпотезі педагогічних умов виховання гуманності у
майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки.
В експериментальній роботі були задіяні студенти І-ІV курсів спеціальностей
“Соціальна робота” – загальною кількістю 63 особи, “Політологія”– загальною
кількістю 60 осіб, “Інтелектуальні системи прийняття рішень” – загальною
кількістю 60 осіб Миколаївського державного гуманітарного університету імені
Петра Могили, а також студенти спеціальності “Соціальна робота” Політехнічного
інституту – загальною кількістю 45 осіб, які надалі позначатимуться “Соціальна
робота ІІ”. Виходячи із завдань нашого дослідження, до експериментальної групи
увійшли студенти спеціальності “Соціальна робота” МДГУ імені Петра Могили. Всі
інші спеціальності склали контрольні групи. Саме зі студентами спеціальності
“Соціальна робота” Миколаївського державного гуманітарного університету імені
Петра Могили проводилися запропоновані заходи. Реалізація завдань дослідження в
експериментальних групах здійснювалася за розробленою нами технологією, а в
контрольних – за традиційною методикою. Для порівняння результатів ми взяли
групи студентів гуманітарної спрямованості – студентів спеціальності “Соціальна
робота”, “Політологія”, а також групи студентів технічної спрямованості –
студентів комп’ютерного факультету спеціальності “Інтелектуальні системи
прийняття рішень”. Такий добір учасників експерименту дав змогу використати
гніздовий тип вибірки. При гніздовій (серійній) вибірці за одиницю відбору
беруть не окремих респондентів, а групи або інші підрозділи (бригада, школа,
клас, студентська група, відділ в установі) із суцільним опитуванням [208, c.
109]. Іще однією перевагою такої вибірки є те, що ми маємо змогу простежити
динаміку ціннісних пріоритетів студентів різних спеціальностей. Так, навчальні
плани політологів насичені гуманітарними дисциплінами. До навчальних планів
соціальних працівників максимально включені не тільки гуманітарні, але й
людиноорієнтовані дисципліни. Стосовно комп’ютерників, то навчальні плани цієї
спеціальності містять мінімум годин, відведених на вивчення гуманітарних
дисциплін.
Таким чином, експеримент мав такі характерні ознаки:
за умовами – природний;
за формою проведення – польовий;
за метою дослідження – перетворювальний;
за схемою “до – після”.
Одним із основних питань розділу є висвітлення компонентів, критеріїв і
показників сформованості гуманності та її специфічних рис.
Готовність до гуманної діяльності майбутнього соціального працівника
визначається, перш за все, взаємодією компонентів. На думку сучасного педагога
А.В.Семенової, системоутворюючим компонентом готовності фахівця до професійної
діяльності є мотиваційний. Мотив, за А.В.Семеновою, є суб’єктивною причиною
поведінки людини, яка безпосередньо збуджує її до вибору певного способу дії та
виконання. Мотивами можуть бути й спрямовані на певний об’єкт емоції та
настанови [137, с. 337] С.У.Гончаренко визначає мотивацію як систему стимулів,
яка спонукає людину до конкретних форм діяльності. Мотивами можуть виступати:
уявлення й ідеї, почуття й переживання, що виражають матеріальні або духовні
потреби
- Київ+380960830922