РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження виконані на 100 статевозрілих щурах-самцях лінії "Вістар", віком
4,5 – 7,5 місяців і масою тіла 100-130г.
Матеріал дослідження представлений препаратами очних яблук щурів з ін'єкованим
судинним руслом, гістопрепаратами та біоптатами судинної оболонки очних яблук.
Характеристика матеріалу наведена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Характеристика матеріалу дослідження
МАТЕРІАЛИ
МЕТОДИ
Експериментальні групи тварин, строки забору матеріалу після початку
експерименту
Препарування, ін'єкція судинного русла очного яблука, просвітлення оболонок
очного яблука, морфометрія
Гістологічне дослідження судинної оболонки очного яблука, біохімічне
дослідження крові
Електронно-мікроскопічне дослідження
Всього
Інтактні щури
10
20
через 2 тижні
(5+3 контроль)
(5+3 контроль)
16
через 4 тижні
8
(5+3 контроль)
(5+3 контроль)
(5+3 контроль)
24
через 6 тижнів
(5+3 контроль)
(5+3 контроль)
16
через 8 тижнів
(5+3 контроль)
(5+3 контроль)
(5+3 контроль)
24
Всього
42
37
21
100
Перша серія дослідів налічувала 20 практично здорових щурів;
Друга серія дослідів – 10 щурів, через 2 тижні після початку експеримету
(моделювання ЦД);
Третя серія дослідів – 15 щурів, через 4 тижні після початку експерименту;
Четверта серія дослідів – 10 щурів, через 6 тижнів після початку експерименту;
П'ята серія дослідів – 15 щурів, через 8 тижнів після початку експерименту.
Контрольна група включала 30 інтактних щурів.
При виконанні роботи використовували наступні методи дослідження:
Ін'єкція судинного русла очного яблука;
Препарування просвітлених оболонок очного яблука і фотографування їх під
мікроскопом МБИ-1 на цифровому фотоапараті Olympus FE 210;
Морфометрія судин очного яблука на ін'єкованих та просвітлених препаратах;
Статистична обробка морфометричних даних на ЕОМ;
Гістологічне дослідження судинної оболонки очного яблука;
Електронно-мікроскопічне дослідження гемомікроциркуляторного русла судинної
оболонки очного яблука;
Біохімічне дослідження периферійної крові;
Моделювання цукрового діабету у щурів.
Ін’єкція судинного русла ока щура.
Щур кладеться на операційному столі на спинку. Проводиться вскриття черевної та
грудної порожнини. На міжреберні артерії накладаються затискачі. В грудну
частину аорти вводиться скляна канюля з гумовою насадкою, яка з'єднується зі
шприцом і фіксується шовковою лігатурою. Ін'єкційна маса вводиться шприцом в
судинне русло. Як ін'єкційна маса використовується водна суспензія
казеїново-олійної газової сажі "Темпера" (в пропорції Ѕ тюбика на 50 мл води,
розмір дисперсних частинок 0,2 – 0,3 мкм)[198] та ін'єкційна маса, яка
складається із суміші колларголу (20%) та гліцерину у співвідношенні 2 : 1.
Описані методики ін'єкції технічно прості, дозволяють обійтися без дефіцитних
препаратів і дають можливість ін'єкувати не тільки великі судини ока (війкові
артерії, центральну артерію сітківки, кільцеві артерії райдужки), але й крайову
петлясту сітку рогівки, хоріокапіляри і вени (транскапілярно), а також
диференціювати артеріальний, капілярний і венозний компоненти МЦР, оскільки, у
венозній частині наступає розрідження маси, що на просвітлених препаратах
помітно її світлішим забарвленням.
Просвітлення оболонок ока.
На наступний день після ін'єкції судинного русла очні яблука виймались і
занурювались на дві доби в суміш гліцерину з етиловим спиртом 1:1. Потім ОЯ
розсікалось вздовж екватора і відділялись оболонки ока. Оболонки ОЯ поміщались
в чистий гліцерин для просвітлення.
Препарування просвітлених оболонок очного яблука і фотографування у прохідному
світлі.
Препарування оболонок ОЯ здійснювалось послідовно: спочатку відокремлювалась
сітківка за допомогою тонкої струминки води, потім відділялась СО від білкової
оболонки ОЯ за допомогою тупої сторони леза скальпеля. Після просвітлення
здійснювалось фотографування в прохідному світлі мікроскопа при збільшенні 50х
(об'єктив 10, окуляр 5) та 100х (об'єктив 20, окуляр 5) на цифровому
фотоапараті Olympus FE 210.
Морфометрія судинного русла очного яблука на ін'єкованих та просвітлених
препаратах.
Дослідження cудин МЦР на ін'єкованих і просвітлених препаратах може бути
доповнене достовірною кількісною характеристикою структурних елементів.
Науковцями кафедри нормальної анатомії ЛНМУ була розроблена методика
морфометричного аналізу ангіоархітектоніки органів на ін'єкованих препаратах
[100], яка використовує наступні кількісні критерії:
діаметр мікросудин;
артеріоло-венулярний коефіцієнт (АВК);
густина пакування обмінних судин (ГПОС);
показник трофічної активності тканини (ПТАТ);
коефіцієнт звивистості (Кзв) судини;
Діаметр окремих мікросудинних ланок визначали за допомогою звичайного
окуляр-мікрометра.
Артеріоло-венулярний коефіцієнт визначали співвідношенням величини діаметра
артеріоли (Да) до величини діаметра супроводжуючої її венули (Дв).
Густина пакування обмінних судин визначається шляхом підрахунку кількості
капілярів на одиницю площі (за одиницю площі ми беремо площу поля зору
мікроскопа).
Показник трофічної активності тканини або радіус дифузії (РД) – це половина
відстані між двома сусідніми капілярами.
Коефіцієнт звивистості визначається на мікрофотографіях шляхом відношення
довжини середньої лінії проведеної через нульові значення періодів звивистої
судини, до її реальної довжини, виміряної за допомогою курвиметра [199].
Питомий об'єм судин вираховували за формулою:
(2.1)
де, – середня сума хорд пересічення судин з окулярною лінійкою;
l – ціна ділення лінійки;
L – довжина лінійки;
– питоми
- Київ+380960830922