Розділ 2
Об’єкт та методи дослідження
Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології Івано-Франківського
державного медичного університету на базі Івано-Франківського міського
пологового будинку (відділення акушерської патології по невиношуванню
вагітності, акушерської патології, пологове та післяпологове; жіночі
консультації №1-3).
У відповідності до мети та поставлених завдань були визначені об`єкт
спостереження, комплекс клінічних і лабораторно-інструментальних методів
дослідження та підходи до лікування. До програми обстеження входило збір
анамнезу, об’єктивне обстеження жінок в різних термінах вагітності; визначення
екскреції йоду з сечею; дослідження гормонального статусу (ТТГ, загальних Т3,
Т4); виявлення АТ-ТПО; ультразвукове дослідження ЩЗ; оцінка стану
новонародженого та рівня неонатального тиреотропного гормону. Вивчали
порівняльну ефективність використання препаратів “Антиструмін” та
“йодид-фармак” для корекції йододефіциту та оцінювали можливість використання
препарату селену для зниження рівня АТ-ТПО.
Дослідження проводилось в чотири етапи. Первинний етап відбору вагітних
проводився в стаціонарі міського пологового будинку під час лікування загрози
переривання вагітності в І триместрі. Наступні два етапи (спостереження в
ІІ-ІІІ триместрах) проводились індивідуально: або в стаціонарних, або в
поліклінічних умовах. Кінцевим етапом стала оцінка пологів та стану
новонародженого в пологовому відділенні.
Всі дані про жінок та народжених ними дітей, одержані в процесі дослідження,
реєструвались в розробленій нами карті спостереження за вагітною та
новонародженим (додаток А).
Всі обстежені були розподілені на 4 групи. Традиційно групою контролю слугують
пацієнти, які не отримують препарат, фармакодинамічно подібний тому, що
підлягає клінічному вивченню. Проте, враховуючи, що в зоні природної ендемії
всі вагітні обов’язково одержують препарат йоду, контрольну групу склали
вагітні, які також одержували йодовмісний препарат. 91 жінка в комплексній
терапії загрози переривання вагітності отримували препарат йоду “Йодид-Фармак”
і були розподілені на 3 групи. Першу з них (n=30) склали жінки, які одержували
200 мкг препарату на добу. Другу (n=18) сформували вагітні, в яких на тлі
прийому 200 мкг середника за даними йодурії виявлено недостатнє йодне
забезпечення і дозу препарату збільшено до 250 мкг на добу. До третьої групи
(n=43) увійшли жінки з підвищеним рівнем АТ-ТПО, які одержували 200 мкг
препарату на добу. Четверту (контрольну, n=29) склали вагітні, які приймали
“антиструмін” по 0,5 таблетки через день.
2.1. Комплекс використаних методик при обстеженні жінок з загрозою переривання
вагітності
2.1.1. Методика загальноклінічного обстеження. Клінічне обстеження вагітної
жінки проводилось згідно “Нормативів надання медичної допомоги жіночому
населенню за спеціальністю “Акушерство та гінекологія”, затверджених наказом
Міністерства охорони здоров’я України №503 від 28.12.2002.
Загальноклінічне обстеження включало: збір анамнезу; загальне фізикальне
обстеження органів та систем з обов’язковим визначенням маси тіла, вимірюванням
артеріального тиску на обох руках; обстеження за допомогою дзеркал при
вагінальному огляді, бімануальне гінекологічне обстеження, зовнішнє акушерське
обстеження, комплекс лабораторних тестів (аналіз крові загальний, аналіз сечі
загальний, біохімічне дослідження крові, бактеріоскопічний аналіз виділень з
піхви, цервікального каналу, уретри, дослідження крові на сифіліс, torch),
ультразвукове дослідження.
2.1.2. Методики оцінки йодного забезпечення та функціонального стану
щитоподібної залози вагітних.
2.1.2.1. Методика пальпаторного дослідження щитоподібної залози. Пальпаторне
обстеження ЩЗ здійснювали з оцінкою розмірів за класифікацією ВООЗ (табл.
2.1.).
Таблиця 2.1
Оцінка ступеня збільшення розмірів щитоподібної залози
ступінь збільшення
Дані обстеження
зоб відсутній
ІА
зоб визначається при пальпації, але невидимий при відхиленні голови дозаду
ІБ
зоб пальпується, видимий при відхиленні голови дозаду
ІІ
зоб пальпується, видимий при звичайному положенні шиї
ІІІ
зоб видимий на відстані більше 5 м
2.1.2.2. Методика волюмометрії щитоподібної залози за даними ультрасонографії.
Ультразвукове обстеження ЩЗ з визначенням об’єму проводилось з допомогою
апарату ультразвукового дослідження “Aloka” з датчиком 7,5 МГц. Об’єм кожної
частки розраховували за формулою [133]:
Об’єм = (довжина Ч ширина Ч товщина) Ч 0,479 (см3), де 0,479 – коефіцієнт
поправки на еліпсоїдність.
Для вагітної жінки нормальним вважається об’єм, менший за 18 см3 [80].
2.1.2.3. Методика оцінки йодного забезпечення. Визначення концентрації йоду
проводилося в разових порціях сечі з допомогою реакції Sandell-Kolthoff за
методом J. Dunn et al. [178] у лабораторії епідеміології ендокринних
захворювань Інституту ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка
АМН України (керівник – доктор медичних наук В.І. Кравченко). Результати
вмісту йоду в сечі представлені в мкг/л. У реакції Sandell-Kolthoff іонізований
йод каталізує відновлення чотиривалентного іона церію до тривалентного з
одночасним окисленням миш’яку. Комплекс сірчанокислого амонію з чотиривалентним
церієм має жовте забарвлення, тоді як відновлений комплекс безколірний.
Швидкість зникнення жовтого забарвлення пропорційна кількості присутнього в
пробі йоду. Ця реакція високочутлива і специфічна для йоду. Численні
дослідження засвідчили, що вміст йоду в разовій порції сечі добре корелює з
рівнем йоду у добовій сечі [40, 99].
- Київ+380960830922