РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи дослідження
2.1 Загальна характеристика обстежених хворих
Наша робота проводилася на базі лабораторії клінічної радіології та
радіобіології і діабетологічного відділення Інституту ендокринології та обміну
речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України. Для вирішення завдань дослідження
обстежено 119 осіб. Серед обстежених було 42 хворих на ЦД типу 1, 30 хворих на
ЦД типу 2, 35 хворих на хронічний гепатит та 12 практично здорових людей, що
ввійшли до контрольної групи.
Таблиця 2.1.1
Характеристика груп обстежених хворих на ЦД
ЦД типу 1 (осіб)
ЦД типу 2 (осіб)
Всього
42
30
Тривалість ЦД
0-5 років
18
10
6-10 років
11
більше 10 років
16
Вік
до 40 років
34
41-60 років
16
більше 60 років
13
Ускладнення
Полінейропатія
15
10
Ступінь компенсації
Декомпенсований ЦД
41
26
Компенсований ЦД
Клінічно виявлене збільшення печінки
12
15
Хворі на ЦД характеризувалися тяжким перебігом хвороби. Серед 42-х хворих на ЦД
типу 1 34 особи мали вік до 40 років, 9 хворих – в інтервалі від 41 до 60
років. Серед 30 хворих на цукровий діабет типу 2 - 16 осіб мали вік в інтервалі
від 41 до 60 років, та 13 осіб віком понад 60 років. Вік пацієнтів з ЦД типу 1
коливався від 17 до 58 років (32,2±11,8 років в середньому). Вік пацієнтів з ЦД
типу 2 коливався від 39 до 69 років. Середній вік хворих на ЦД типу 2 складав
57,5±7,4 років. Обстежені хворі мали цукровий діабет середнього або важкого
ступеню. ЦД характеризувався лабільним перебігом. У хворих були наявні
ускладнення ЦД. У 15 хворих на ЦД типу 1 перебіг хвороби був ускладнений
наявністю полінейропатії. В групі хворих на ЦД типу 2, явища полінейропатії
було діагностовано у 10 осіб. Явища кетоацидозу відмічалися у 13 хворих на ЦД
типу 1 та 5 хворих на ЦД типу 2. Окремо виділена група хворих у яких клінічно
діагностовано збільшення печінки (12 осіб з ЦД типу 1 та 15 осіб з ЦД типу 2).
До контрольної групи належали практично здорові особи (6 мужчин і 6 жінок,
середній вік 38,4±14,4) та окремо виділена умовно-контрольна група хворих на
хронічний гепатит (19 чоловіків і 16 жінок, середній вік 39,8±10,4). Показники,
що характеризують стан досліджуваних систем у хворих умовно-контрольної групи
наведено у розділі 2.2.5).
Перед початком обстеження і лікування всі пацієнти отримали інформацію щодо
методів діагностики та лікування. Пацієнти включалися в групи дослідження
тільки після надання інформованої згоди. Факт інформованої згоди зафіксовано
протоколом комісії з питань біоетики Інституту Ендокринології.
Методи статистичної обробки результатів.
Значення параметричних показників - приведені в їхньому середньому значенні
(M), із середньої квадратичною помилкою середньої величини (m). Значимість
розходжень параметричних показників обчислювали за критерієм Стьюдента.
Розрахунки проводилися за допомогою програмних пакетів:
Excel 2003 виробництва компанії Microsoft,
SPSS 10.0 виробництва компанії SPSS Inc.
2.2 Методи дослідження
Радіонуклідні дослідження виконувалась на сцинтиляцiйнiй томографiчнiй
гамма-камерi ГКС-301Т з низькоенергетичним колiматором загального призначення.
Запис даних проводився за допомогою програми "ANTICS" - система збору
радiодiагностичної iнформацiї (розробник "New System" на замовлення "Amcrys-H
Ltd"). Обробка отриманої iнформацiї проводилась програмним пакетом "Spect
Works".
2.2.1 Дослідження гепатобіліарної системи. Динамічна гепатобілісцинтіграфія
Таблиця 2.2.1
Протокол дослідження гепатобіліарної системи
Радіофармпрепарат
99m-Тс-Мезида
Активність що вводиться
1 МБк на 1 кг маси пацієнта (65-100МБк). Внутрішньовенно.
Променеве навантаження
Печінка
Сім’яники
Яєчники
Жовчний міхур
Еквівалентна доза опромінення
0,014 мЗв/МБк
0,0013 мЗв/МБк
0,0035 мЗв/МБк
0,027 мЗв/МБк
0,0028 мЗв/МБк
Підготовка пацієнта
Голодування перед дослідженням 4 години або більше.
Коліматор
Низькоенергетичний, паралельний, загального призначення
Методика дослідження
Пацієнт в положенні лежачи на спині. Поле огляду гамма-камери - вся передня
поверхня тулуба. Зразу після введення РФП - запис в режимі 1 кадр/хв на протязі
90 хв. На 60-й хв. проводиться стимуляція виведення жовчі з жовчного міхура).
Дослідження проводилися натще, без попередньої медикаментозної підготовки
пацієнта. Пацієнти були попереджені про тривалість процедури. По можливості,
дослідження призначалося на першу половину дня, тому що тривале голодування
збільшувало періодичні скорочення сфінктерів Одді і Людкінса і збільшувало
ймовірність розвитку явищ гіпоглікемії, що могло ускладнювати інтерпретацію
результатів.
Центр детектора гамма-камери проектувався на мечоподібний відросток
обстежуваного так, щоб у поле зору входили серце, печінка, селезінка і верхні
відділи тонкого кишечнику. Детектор орієнтувався паралельно поверхні стола.
У пацієнток з великими розмірами молочних залоз останні відводилися нагору, з
метою запобігання екранування печінки. Руки обстежуваного розташовувалися
паралельно тулубові. Пацієнтові рекомендовано зберігати нерухомість під час
дослідження.
Існують дані про те, що введення сумарної активності менш 80 МБк, знижує якість
зображення жовчних протоків, а збільшення активності індикатора, що вводиться,
до 300 МБк і більше не приводить до поліпшення якості зображення, у тому числі
і при функціональній недостатності гепатоцитів. [60].
Стимуляція жовчовідтоку
Стимуляція жовчовідтоку проводилась відповідно до методологічного підходу
запропонованому в даних роботах: [55, 116]. Цей підхід має на увазі, що
стимуляція спорожнювання жовчних шляхів здійснюється у всіх випадках при
проведенні гепатобілісцинтиграфії, оскільки в голодної людини сфінктер Од
- Київ+380960830922