РОЗДІЛ 2
ПРОВІДНІ НАПРЯМИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
СТУДЕНТІВ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГРИ НА ФОРТЕПІАНО
2.1 Активізація оцінного мислення як основа забезпечення результативності
мистецько-пізнавальної діяльності студентів
Для визначення змісту методики та основних напрямків формування мистецької
компетентності майбутніх вчителів музики в процесі навчання гри на фортепіано
необхідно окреслити принципові положення досліджуваного педагогічного явища.
Педагогічні принципи ( від лат. principium – основа, начало) належать до
фундаментальних категорій педагогіки, означають основні вимоги, вихідні
положення, а отже – визначають першооснову навчання і виховання та спрямування
навчально-виховного процесу загалом. Саме педагогічні принципи забезпечують
обґрунтування завдань та змісту педагогічної роботи, специфіку організації та
перебігу педагогічного процесу, методичні напрямки їх забезпечення.
У педагогіці загальновизнано, що принципи мають як широке узагальнююче
значення, так і конкретне виявлення шляху певної педагогічної роботи.
Так, у сучасній педагогіці широко використовуються принципи дидактики, що
виражають нормативні основи навчання і зумовлюють вимоги до всіх компонентів
навчального процесу, а саме: цільового, стимуляційно-мотиваційного,
контрольно-регулятивного, змістового, оцінно-результативного. Це такі принципи:
спрямованості на вирішення завдань освіти, розвитку і виховання; науковості;
зв’язку теорії з практикою, з життям; свідомості й активності; доступності;
наочності; систематичності і послідовності.
Принцип спрямованості на вирішення завдань освіти, розвитку і виховання (мети
освіти) передбачає єдність освітньої, розвиваючої та виховної функцій
навчання.
Принцип науковості стосується змісту освіти, оперування об’єктивними науковими
фактами, поняттями, теоріями, категоріями.
Принцип зв’язку теорії з практикою, з життям вимагає розуміння значення теорії
в житті, умілого застосування теоретичних знань для виконання практичних дій.
Принцип свідомості й активності акцентує значення пізнавальної активності,
оцінного мислення, свідомого засвоєння знань.
Принцип доступності передбачає відповідність змісту, характеру й обсягу
матеріалу, який вивчається рівню підготовленості студентів. З цим принципом
пов’язується поступове ускладнення змісту освіти й обсягу навчального
матеріалу.
Принцип наочності навчання. В сучасній дидактиці наочність розуміється ширше,
аніж безпосередні зорові сприймання. Даний принцип вимагає залучення всіх
органів чуття суб’єкта навчання, а отже якнайбільш виховувати увагу,
спостережливість, мислення, творчість, інтерес до учіння.
Принцип систематичності і послідовності навчання вимагає, щоб знання, уміння,
навички формувались систематично, в певному порядку, щоб кожний елемент
навчального матеріалу логічно пов’язувався з іншим, а нові знання спиралися на
засвоєні раніше і створювали фундамент для засвоєння наступних знань [95,169].
Оскільки педагогічний процес передбачає органічне поєднання навчання, виховання
та розвитку, означені принципи навчання мають реалізовуватися у взаємозв’язку
із принципами виховання. У сучасній педагогічній науці виділяються такі основні
принципи: гуманізму; демократизму; єдності національного і загальнолюдського;
природовідповідності; культуровідповідності; безперервності і наступності;
єдності навчання і виховання.
Розглянемо їх детальніше.
Принцип гуманізму. Це є провідний принцип сучасної педагогіки, що визначає
Людину вищою цінністю. Передбачає гуманне ставлення до особистості, повагу до
її переконань, запитів та інтересів.
Принцип демократизму. Принцип стверджує різноманітні форми співробітництва,
партнерства, встановлення довіри педагога з учнями.
Принцип єдності національного та загальнолюдського. Даний принцип
використовують більшість педагогічних систем, оскільки він зорієнтований на
формування громадянських і соціальних якостей особистості. Принцип передбачає
виховання національної свідомості, виховання шанобливого ставлення до рідної
землі, культури, традицій і звичаїв і свого народу. Також оволодіння надбаннями
світової культури.
Принцип природовідповідності. У основі даного принципу - урахування природних
задатків особистості, котра навчається: анатомо-фізіологічних, психологічних,
вікових, генетичних, національних, регіональних та інших особливостей.
Похідними від нього є принципи індивідуалізації навчально-виховного процесу,
особистісного підходу, єдності виховання і самовиховання.
Принцип культуровідповідності. Означає виховання в контексті культури,
орієнтацію на її цінності, засвоєння досягнень культури та їх відтворення,
подальший розвиток.
Принцип безперервності і наступності. Передбачає досягнення цілісності і
наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває упродовж усього
життя людини.
Принцип єдності навчання і виховання. Вимагає нероздільності навчання і
виховання, побудови єдиного процесу, що забезпечує набуття знань, вироблення
ставлень та цінностей, досвіду поведінки і діяльності, що в кінцевому підсумку
обумовлює світогляд та ідеали людини.
Означені принципи є основними і загальновизнаними у сучасній педагогіці. Вони
відображають результати багатовікового досвіду світової освітньої практики.
Такі принципи визначають загальну систему вимог нашого дослідження і охоплюють
всі сторони навчально-виховного процесу, що вивчається.
Зауважимо, що становлення таких педагогічних принципів як певних освітніх
настанов відбувалося поступово в ході багатовікової практики навчання і
виховання. Досвід і знахідки відомих педагогів поступово узагальнювалися в
окре
- Київ+380960830922