Ви є тут

Засоби та форми репрезентації зв'язності в газетному тексті.

Автор: 
Лазаренко Світлана В\'ячеславівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U005137
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗАСОБИ ТА ФОРМИ ГІПЕРТЕКСТОВОЇ ЗВ’ЯЗНОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ТЕКСТІ
2.1. Реалізація гіпертекстової зв’язності в українському газетному тексті на
змістовому рівні
Одним з видів гіпертекстової зв’язності в газетному тексті на змістовому рівні
є ідейна зв’язність, що характеризується наявністю спільних ідей у змісті
статей. Ідейна зв’язність як один із видів реалізації гіпертекстової зв’язності
може об’єднувати тексти статей як одного автора, тобто функціонувати в межах
автотекстуальності (термін Н. Фатєєвої), так і тексти статей різних авторів,
або функціонувати в межах інтертекстуальності.
Функціонування ідейної зв’язності як одного з різновидів гіпертекстової
зв’язності в межах автотекстуальності можна проілюструвати текстами статей
В. Портникова. Напр.: його статті “Атака на міражі” (ДТ. – 2004. – № 35),
“Порожній храм” (ДТ. – 2004. – № 36), “Умовно-дострокове поздоровлення” (ДТ. –
2004. – № 48) об’єднує спільна ідея, яку можна сформулювати так: завуальований
показ телебаченням реального життя в Росії. Експлікація цієї ідеї викладена в
таких контекстах: Владі явно подобалася вибудована нею на місці чеченської
проблеми декорація мирного життя й політичного врегулювання, яку ретельно
демонструвало телебачення (“Атака на міражі”); Ось тепер — зі свічками,
матрьошками, біговими доріжками, урочисто освітленою вечорами Москвою,
монументальним Путіним у Кремлі, бізнесменом, який купує яйця Фаберже,
міністром, що рапортує про економічне зростання, губернатором, який уже років
15 разом зі своїми підлеглими розвиває доручений йому регіон, сміливим
міліціонером на посту, серіалом на екрані та модно одягненим письменником у
кутку сцени — декорація готова. Можна дивитися і захоплюватися (“Порожній
храм”); Бо в цьому разі [автор має на увазі прихід до влади в Україні В.Ющенка]
Україна перетворюється на прекрасний полігон, прекрасну картину для російського
телебачення. Вже зараз, дивлячись на демонстрації в Києві, багато хто в Росії
вражається, яке стабільне спокійне життя забезпечив тут Володимир Володимирович
(“Умовно-дострокове поздоровлення”).
Функціонування ідейної зв’язності як одного з різновидів гіпертекстової
зв’язності в межах інтертекстуальності спостерігаємо в таких текстах. Тексти
статей Ю. Стадніченка “Без відбудови Київ неможливий?” (Д. – 2004. – № 112),
Н. Мельник “Чи потрібно відновлювати Десятинну церкву? Хочеться, але…” (Д. –
2005. – № 28), В. Герасимчук “Замість міста-саду – бетонний мішок” (Д. – 2005.
– № 52) об’єднує ідея, яку можна сформулювати так: незаконне привласнення
грошей, що йдуть на відбудову Києва. Ця ідея викладена в таких контекстах: У
планах столичної влади відновити масу релігійних споруд вбачають спеціалісти й
інший, зовсім не духовний, аспект, адже відбудова — процес недешевий, а кошти
на це беруть зазвичай не в інвестора (як, наприклад, при комерційному
будівництві), а з міської казни (“Без відбудови Київ неможливий?”); У тій
активності, яка проявляється, коли питання торкається відбудови чергового
храму, громадські діячі вбачають далеко не добрий намір і благі наміри. На
жаль, під “прапором” відродження духовності будівництво культових споруд давно
вже переросло на вигідну іміджеву і напівполітичну тему, вважає М. Пархоменко
(“Чи потрібно відновлювати Десятинну церкву? Хочеться, але...”); “У нас часто
реконструкція парків полягає не в тому, щоб зробити їх красивішими й
зеленішими. Вона полягає в зароблянні грошей, — переконаний В. Борейко. — На
такі заходи виділяються великі кошти, на них можна найняти багато чиновників,
аби платити їм солідні оклади. Саджати ж дерева невигідно — на цьому багато не
заробиш. А от на “глобальній реконструкції” парків “годуватися” можна декілька
років” (“Замість міста-саду – бетонний мішок”).
Разом з ідейною зв’язністю як один із видів семантичної гіпертекстової
зв’язності в газетному гіпертексті широко функціонує тематична зв’язність [120,
с. 362]. Розуміючи тему як змальовану в тексті ситуацію, компонентами якої в
газетному тексті здебільшого є суб’єкт, об’єкт, їхні динамічні або статичні
ознаки (предикат), локальні й темпоральні характеристики, поділяємо тематичну
гіпертекстову зв’язність залежно від типу ситуації та від того, який із
зазначених її компонентів є стрижневим у реалізації міжтекстових зв’язків. З
огляду на цей критерій виділяємо такі види тематичної гіпертекстової
зв’язності.
1. Суб’єктна зв’язність – зв’язність, що передбачає наявність одного суб’єкта в
різних текстах як одного автора, так і різних авторів. Автотекстуальність
ілюструють тексти статей П. Ямбурга “ВІНК: пряма із зигзагами” (ДТ. – 2004. – №
37) і “Нафтогазова ВІНК: відрядження на війну” (ДТ. – 2004. – № 38), які
об’єднані одним суб’єктом – вертикальний інтегрований нафтовий контроль (це
експліковано вже в заголовку). В основі зв’язності текстів статей О. Примаченко
“Справа Гонгадзе. Новий етап” (ДТ. – 2005. – № 3) і “Справа честі” Ющенка живе
й дивує” (ДТ. – 2005. – № 39) суб’єкт справа. Інтертекстуальність спостерігаємо
в таких текстах. Напр.: суб’єкт авіабудівний концерн “Антонов” є наскрізним для
текстів статей В. Коваленко “Небесне обличчя країни” (ДТ. – 2004. – № 47): АНТК
ім. Антонова — одне з небагатьох підприємств, що формує обличчя нашої країни у
світ і Л. Ярової “Концерн “Антонов”: “Кулак авіабудування” чи стратегічна
помилка? (ДТ. – 2004. – № 42); суб’єкт Папа Римський є наскрізним для текстів
статей І. Гора “Папа буде по сусідству” (П. – 2002. – № 115) і Л. Петренко
“Папа не залишиться в Польщі” (П. – 2002. – № 118); суб’єкт житлово-комунальні
тарифи є наскрізним для текстів статей “Тарифи: де розумна межа?” (ДТ. – 2006.
– № 37) і