Розділ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
У медичній практиці значна увага приділяється біохімічним методам діагностики,
зокрема визначенню кардіоспецифічних ізоферментів КК і ЛДГ [9]. Дані щодо
активності кардіоспецифічних ізоферментів у корів та їх інформативності для
діагностики хвороб серця відсутні, що і послужило вибором методів дослідження.
Роботу виконували упродовж 2005–2007 рр. на базі трьох господарств Київської
області (ВАТ “Терезине”, ТОВ “Агрофірма Глушки”, ПП “Агрофірма “Світанок”).
Дослідження крові проводили в лабораторії НДІ внутрішніх хвороб тварин,
гістологічні – у лабораторії кафедри ветеринарно-санітарної експертизи і
патологічної анатомії Білоцерківського ДАУ.
Комплексність дослідження та використання з метою діагностики ураження міокарда
біохімічних маркерів (активність КК, ЛДГ, їх ізоферментів КК-МВ та ЛДГ1)
підтверджується літературними даними [6, 119, 123, 128, 132]. За результатами
досліджень тварин розділяли на групи клінічно здорових, хворих на
міокардіодистрофію та з гепатокардіальним синдромом. В кінці експерименту була
розроблена та апробована в ТОВ “Агрофірма Глушки” комплексна схема лікування
високопродуктивних корів, хворих на міокардіодистрофію, та з гепатокардіальним
синдромом, яка є найбільш сприятливою для досягнення позитивного ефекту
[165–167, 170].
Відкрите акціонерне товариство “Терезине” Білоцерківського району
спеціалізується на виробництві молока та вирощуванні молодняку великої рогатої
худоби української чорно-рябої породи. Господарство з 1997 р. має статус
державного племінного заводу. У господарстві налічувалося 2309 голів великої
рогатої худоби, у тому числі 680 корів. Середньорічний надій молока на одну
фуражну корову у 2005–2006 рр. становив 5400 кг. Підготовка корів до отелення
ведеться у цеху сухостою на достатньому рівні. Тварини знаходяться на
прив’язному утриманні до закінчення молозивного періоду. Дійні корови
утримуються безприв’язно. Отелення проводиться у родильному приміщенні. Тут же
утримуються новонароджені телята до 20-денного віку, у т.ч. 7 днів – в
індивідуальних клітках. Щорічно від 100 корів одержують 90 телят і більше.
ТОВ “Агрофірма “Глушки” Білоцерківського району спеціалізується на виробництві
молока та вирощуванні молодняку великої рогатої худоби чорно-рябої молочної
породи. У господарстві утримуються 785 голів великої рогатої худоби, зокрема
350 корів. Середньорічний надій молока на одну корову упродовж 2004–2006 рр.
становив 6130 кг. Дійні та сухостійні корови утримуються на прив’язі в одному
приміщенні, де і проходять отелення. У літній період дійних тварин переводять
на табірне утримання. Від 100 корів отримують 85 телят.
ПП “Агрофірма “Світанок” Васильківського району спеціалізується на виробництві
молока та вирощуванні молодняку великої рогатої худоби голштинської чорно-рябої
молочної породи. У господарстві утримується 720 корів. Середньорічний надій
молока на одну корову протягом 2004–2006 рр. становив близько 8000 кг.
Утримання корів цілорічне стійлове із щоденним пасивним моціоном на вигульних
майданчиках. Від 100 корів отримують 87 і більше телят.
Для вивчення поширення і причин міокардіодистрофії провели дослідження 290
високопродуктивних корів (глибокотільних, новорозтелених і ранньої лактації), з
яких клінічно здорових – 116, хворих на міокардіо-дистрофію – 150, з
гепатокардіальним синдромом – 24 за наступною схемою: клінічне дослідження, у
тому числі тонометрія і електрокардіографія (ЕКГ), лабораторний аналіз крові.
За результатами досліджень корів розділили на 3 групи: клінічно здорових,
хворих на міокардіодистрофію, та з гепатокардільним синдромом ( рис. 2.1).
Функціональний стан серцево-судинної системи визначали загальноклінічними
методами (огляд, пальпація, аускультація) та спеціальними (АКТ, ЕКГ).
Електрокардіографічне дослідження 27 клінічно здорових корів, 41 хворої на
міокардіодистрофію та 25 з гепатокардіальним синдромом проводили у фронтальних
відведеннях за М.П. Рощевським [208]. За даними ЕКГ розраховували відносну
атріовентрикулярну провідність та систолічний показник.
У сироватці крові визначали активність креатинкінази (КК) і лактатдегідрогенази
та їх кардіоспецифічних ізоферментів: КК-МВ (наборами “Біофарма”) і ЛДГ1
(методом Севела-Товарека), а також АсАт і АлАт (методом Райтмана-Френкеля),
загальний білок (рефрактометричним методом), білкові фракції (нефелометрично).
Колоїдну стійкість сироватки крові визначали у реакціях з 40 %-ним
формальдегідом та 0,1 %-ним розчином сулеми (за Грінстедом). Крім того, у крові
визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів (меланжерним методом), уміст
гемоглобіну (геміглобінціанідним методом), гематокритну величину
(мікроцентрифугуванням за Шклярем). Шляхом розрахунків визначали вміст
гемоглобіну в еритроциті (ВГЕ) та середній об’єм еритроцита.
На завершальному етапі виконання експериментальної частини дисертаційної роботи
була розроблена й апробована в ТОВ “Агрофірма "Глушки” комплексна схема
лікування високопродуктивних корів, хворих на міокардіодистрофію, та з
гепатокардіальним синдромом. Лікували 20 високо-продуктивних корів, у тому
числі 10, хворих на міокардіодистрофію, і 10 з гепатокардіальним синдромом. У
контрольній групі було 5 корів (рис. 2.1).
Одержані результати клінічного дослідження, біохімічного аналізу крові та
спеціальних методів обробляли методами варіаційної статистики. Визначали
середнє арифметичне значення (М), статистичну помилку середнього арифметичного
(m), середнє квадратичне відхилення (д)