Ви є тут

Види роду Fritillaria L. (Liliaceae) в Україні (еколого-ценотичні особливості та охорона)

Автор: 
Діденко Інна Петрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U005356
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
В основу роботи покладено матеріали досліджень, проведених автором протягом
2001–2006 років в різних регіонах України й Національному дендрологічному парку
„Софіївка” НАН України.
Об’єктами досліджень на популяційному рівні були ценотичні популяції видів роду
Fritillaria, які зростають в Україні: F. meleagris, F. meleagroides, F.
montana, F. ruthenica.
За цей період було проведено 10 експедиційних виїздів, в ході яких було
досліджено 32 ценопопуляції з участю видів роду Fritillaria (рис. 2.1.):
в Житомирській області: 1 — Ружинський район, с. Голубівка (2002);
в Київській області: Білоцерківський район, Сухоліське лісництво
Білоцерківського держлісгоспу (2004, 2005, 2006);
в Київській області: між с. Пугачівка Білоцерківського району та с. Острів
Рокитнянського району (байрачний ліс) (2004, 2005,2006);
в Київській області: між с. Пугачівка Білоцерківського району та с. Острів
Рокитнянського району (лука) (2004, 2005,2006);
в Київській області: Рокитнянський район, східніше від с. Синява (2004, 2005,
2006);
в Полтавській області: Великобагачанський район, околиця с. Остап’є (2003);
в Полтавській області: Глобинський район, околиця с. Заможне (2005);
в Полтавській області: Новосанжарський район с. Зачепилівка (2005);
в Полтавській області: Козельщинський район, західна околиця смт. Козельщина
(2005);
в Львівській області: Миколаївський район: між селами Розвадів та Надітичі
(2004);
в Львівській області: Миколаївський район: між селами Розвадів та Пісчане
(2004).
Популяції F. meleagroides досліджувались в:
в Черкаській області: Тальнівський район, смт. Катеринопіль (2003, 2005, 2006);
в Полтавській області: Котелевський район, околиця с. Маловидне (2006);
в Луганській області: Кремінський район: Кремінський лісовий масив,
Серебрянське лісництво, околиці озера Чернікове (2005);
в Луганській області: Кремінський район: Кремінський лісовий масив, Веригінське
лісництво, в2 км на північ від р. Сіверський Донець (2005);
в Луганській області: Кремінський район: Кремінський лісовий масив,
Серебрянське лісництво, урочище “Скорода” (2005);
в Луганській області: Кремінський район: Кремінський лісовий масив,
Комсомольське лісництво, околиці озера Довге (2005).
Популяції F. montana Hoppe. досліджувались в:
в Хмельницькій області: Кам’янець-Подільський район, між селами Устя та Велика
Слобода (2003, 2005);
в Чернівецькій області: Сокирянський район, околиці с. Розкопинці (2005);
Популяції F. ruthenica Wikstr. досліджувались в:
в Полтавській області: Кобеляцький район, с. Драбинівка;
в Полтавській області: Котелевський район, околиці с. Маловидне;
в Київській області: Миронівський район, с. Центральне (2004, 2005, 2006);
в Миколаївській області: Первомайський район, поблизу с. Грушівка, на лівому
березі р. Південний Буг (2005, 2006);
в Луганській області: Лутугінський район, околиці с. Розкішне (байрачний ліс)
(2004);
в Луганській області: Лутугінський район, околиці с. Розкішне там же (екотон)
(2004);
в Луганській області: Станично-Луганський район: околиці с. Піонерське (2004);
в Луганській області: Станично-Луганський район: околиці с. Паньківка (2004);
в Луганській області: Краснодонський район, околиці с. Давидово-Микільське
(2004);
в Луганській області: Свердловський район: околиці с. Провалля (2004);
в Луганській області: Свердловський район: с. Черемшине (2004);
в Луганській області: Свердловський район: околиці с. Провалля, заповідник
“Провальський степ” (2004);
в Луганській області: Свердловський район: околиці с. Провалля, геологічна
пам’ятка природи “Королівські стелі” (2004).
Польові дослідження проводились за загальноприйнятими фітоценотичними методами
досліджень (маршрутним та напівстаціонарним) у різних регіонах України, а також
в культурі в умовах Національного дендрологічного парку “Софіївка” НАН
України.
Назви видів наводяться згідно “Vascular plants of Ukraine. A nomenclaturae
Cheklist” (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999) [270]. Фітоценотична характеристика
угруповань складена на основі опису пробних ділянок (10x10). В бланки описів
рослинності заносились дані про видовий склад та проективне покриття видів.
Описи трав’яного ярусу проводились лише для весняних синузій в зв’язку із
специфікою досліджень ефемероїдів. Класифікація рослинних угруповань
проводилася на основі домінантного підходу (Продромус…, 1991) [165].

Рис. 2.1. Місцезнаходження видів роду Fritillaria в Україні, досліджені
автором
- F. meleagris - F. montana
- F. meleagroides - F. ruthenica
При аналізі географічного поширення були використані дані польових досліджень
автора, з урахуванням літературних даних та матеріалів 7 вітчизняних гербаріїв:
Національного Ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАНУ (KWHA), Інституту ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАНУ (KW), Львівського національного університету ім. Івана
Франка (LW), Інституту екології Карпат НАН України (LWE), Одеського державного
університету ім. І.І. Мечнікова (MSUD), Ботанічного саду Харківського
державного університету, Чернівецького державного університету ім. Ю.
Федьковича (CHER), Державного Нікітського ботанічного саду НАНУ (YALT), а також
гербаріїв Росії: Московського державного університету ім. М. Ломоносова (MW),
Ботанічного інституту ім. В.Л. Комарова РАН в Санкт-Петербурзі (БННА),
Центрального ботанічного саду Національної академії наук Білорусі.
Фенологічні спостереження проводили згідно „Методики фенологических наблюдений
в ботанических садах” (1975) [132] і методики І.П. Бейдеман (1974)
[19].Феноспостереження за видам