РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення досліджень
Робота виконувалась на кафедрі рослинництва і селекції Подільського державного
аграрно-технічного університету з 2001 по 2005 рр.
Польові досліди проводили в сівозміні науково-дослідного поля Коломийської
дослідної станції Івано-Франківського інституту АПВ УААН. За обласним зональним
районуванням Коломийський район відноситься до Передкарпатської
грунтово-кліматичної зони, клімат якої має антициклонну природу, за характером
– помірно-континентальний, з м’якою зимою і теплим літом. Середня температура
січня -4…-5,5 єС, липня – 18…19 єС.
Середньорічна температура повітря +7,3 єС з коливаннями за роками від 6,9 °С до
8,9 °С; максимальна температура влітку +36...38 °С (липень-серпень), мінімальна
взимку – -31...32°С (січень).
За умовами зволоження територія відноситься до зони достатнього зволоження:
річна сума опадів 600…800 мм; у вегетаційному періоді 370...420 мм; в окремі
роки становить до 500 мм. Найбільша їх кількість випадає в червні-липні (до
70...100 мм), найменша – в лютому (до 15...25 мм).
Тривалість безморозного періоду – 190...200 діб, інколи – до 210...215; з
температурою повітря > +5 °С – 210 діб, > +10 °С – 165...170 днів (18.04), і >
+15° – 140...150 діб. Сума активних температур за період із середньою
температурою повітря > +10°С – 2600…2700 єС, в окремі роки – 2800…2900 єС.
Дата стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0 °С
відбувається в другій декаді березня. Весна триває близько двох місяців. В цей
час великого значення набуває швидкість прогрівання грунту, так як від цього
залежать строки початку польових робіт.
В умовах Передкарпаття грунт повністю відтає в кінці березня, через 10...20
днів після остаточного зникнення снігового покрову, до +10° С на глибині 20 см
прогрівається в другій половині травня.
В першій декаді квітня відбувається стійкий перехід середньодобової температури
повітря через +5° С, а в третій декаді цього ж місяця – через +10°. В окремі
роки можливе зниження температури до -5 °С в другій, та до -3 °С – в третій
декаді травня. Максимальна тривалість заморозків в першій декаді травня досягає
три доби, в другій – одну.
Літній період починається в кінці травня, після переходу середньодобової
температури повітря через +15° С і закінчується у першій декаді вересня. В цей
період року спостерігається переважно тепла малохмарна погода. Опади в літні
місяці мають переважно зливовий характер і можуть супроводжуватись грозами, а
інколи і градом. Влітку переважають північно-східні вітри.
Осінь починається при стійкому переході середньої добової температури повітря
нижче +15°. На початку цієї пори року стоїть тепла, порівняно ясна погода. Але
потім все частіше утворюються тумани, збільшується відносна вологість повітря,
хмарність, кількість днів з опадами, хоч вони менш інтенсивні, ніж влітку.
Стійкий перехід температури повітря нижче 10° С звичайно спостерігається в
третій декаді вересня. Після цього вже можливі перші осінні приморозки.
Агрометеорологічні умови в роки вегетації культури охарактеризовані за даними
Коломийської метеорологічної станції.
За температурним режимом весна 2001 року розпочалася в третій декаді березня,
літо – в кінці травня, осінь – в третій декаді вересня і зима – в середині
листопада. Середньомісячна температура травня становила 14 єС, червня – 17 єС,
липня – 20,5 єС, серпня – 17,5 єС, вересня – 12,5 єС (рис. 2.1.1).
За період вегетації рослин випало 577 мм, в т.ч. в червні – 202 мм (35,0%),
липні – 160 мм (27,7%).
В порівнянні з багаторічними даними, опадів значно більше було в
Рис. 2.1.1. Метеорологічні умови 2001 року
червні – на 90 мм, липні – на 40 мм, вересні – на 32 мм. В травні, навпаки,
було на 30 мм менше.
В 2002 році, за температурним режимом різниці з багаторічними показниками були
незначні, що не можна сказати про опади (рис. 2.1.2). Істотні різниці в опадах
спостерігались в березні, червні, липні, серпні і вересні. Сумарна різниця за
цей період із багаторічними даними становила 178 мм.
Рис. 2.1.2. Метеорологічні умови 2002 року
Погодні умови 2003 року також мали ряд особливостей. 2003 рік відрізнявся
посухістю в період з квітня по серпень включно. Середньомісячна температура
повітря перевищувала норматив на 1...2 єС, при зменшенні суми опадів на 185 мм.
За місяцями, нестача становила (мм): в квітні – 43, червні – 71, липні – 11,
серпні – 60 (рис. 2.1.3).
Нестача опадів та дефіцит вологи в ґрунті під час весняної вегетації негативно
позначились на сходах фенхеля звичайного.
Такий водний катаклізм привів до недобору врожаїв по багатьох
сільськогосподарських культурах, в тому числі і фенхеля звичайного.
Рис. 2.1.3. Метеорологічні умови 2003 року
В 2004 році провокувалась рання весна; температура повітря у лютому набула
плюсових значень і зберігала їх тривалий час. В середньомісячному виразі
становила +11 єС. На початок березня температура опустилася до +4 єС і в
подальшому змінювалась за стандартним режимом (рис. 2.1.4).
Опади перевищували багаторічні показники в квітні – на 20 мм, травні – на 18
мм, липні – на 24 мм. Зимовий період пройшов без опадів, що негативно відбилося
на весняних запасах вологи в ґрунті у 2005 році.
Рис. 2.1.4. Метеорологічні умови 2004 року
Весною 2005 року у квітні і на початку травня було достатньо опадів і
температура перевищувала середні багаторічні дані. За таких умов отримано
рівномірні сходи культури(рис. 2.1.5).
В липні спостерігалась сильна ґрунтова та повітряна посуха, (випало у 14 разів
менше опадів за середні багаторічні дані). Випадання надмірної кількості опадів
у серпні (у три рази більше за середні багаторічні) зумовило подовження
- Київ+380960830922