Ви є тут

Чинники соціального формування особистості в умовах розбудови інформаційного суспільства (соціально-філософський аналіз)

Автор: 
Кривоконь Олександр Григорович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U000198
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II
ДЕТЕРМІНАНТИ Й МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНОГО ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ РОЗБУДОВИ
ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
2.1. Особливості детермінації соціального формування особистості
в умовах розбудови інформаційного суспільства
Аналіз особливостей детермінації соціального формування особистості в умовах
розбудови інформаційного суспільства, насамперед, припускає розгляд системи
детермінант процесу формування особистості. Звертаючись до даної проблеми, слід
зазначити, що вона знайшла досить широке відбиття в науковій літературі. Разом
із тим, варто констатувати існування як розбіжностей у тлумаченні системи
факторів, так і необґрунтованого ігнорування окремих з них.
У наукових дослідженнях знайшли відображення два основних підходи до проблеми –
рівнево-факторний (пов’язаний із розкриттям усієї сукупності факторів, які
впливають на процес формування особистості, і їхньою диференціацією за певними
рівнями) і об’єктивно-суб’єктивний (пов’язаний із виокремленням об’єктивних і
суб’єктивних факторів процесу формування особистості). Так, наприклад,
А. Ефендієв стверджує, що процес виховання детермінований економічними,
соціальними, політичними й духовними факторами, які у свою чергу й у своїй
єдності утворюють три рівні детермінації: соціально-загальний,
соціально-особливий і соціально-одиничний. На думку вченого, фактори
соціально-загального рівня детермінації процесу виховання виявляються в
суспільстві, що виступає соціальним макросередовищем особистості. До даних
факторів А. Ефендієв відносить: продуктивні сили й виробничі відносини
суспільства; соціальну структуру суспільства; потреби й інтереси класу, до
якого належить особистість; політичні погляди, правові норми, моральні
принципи, естетичні погляди; політичні партії, громадські організації та
державні установи. Особливу роль учений відводить факторам соціально-особливого
рівня детермінації процесу виховання, які визначаються як безпосередні фактори
формування особистості. До даної групи факторів віднесено трудову,
суспільно-політичну й сімейно-побутову сфери. Соціально-загальні й
соціально-особливі фактори характеризуються як зовнішні стосовно особистості.
Внутрішній фактор, що визначає специфічні риси поведінки й свідомості
особистості, утворює соціально-одиничний рівень [255, С. 48-58]. Позитивний у
цілому, такий підхід, пов’язаний із прагненням не тільки виокремити економічні,
соціальні, політичні й духовні фактори процесу формування особистості, але й
здійснити їхню диференціацію за певними рівнями, водночас не позбавлений і
певних недоліків. Головним з них є те, що вчений, виокремлюючи
соціально-загальний, соціально-особливий і соціально-одиничний рівні,
відмовляється від проголошеної єдності зазначених факторів.
У дослідженнях факторів формування особистості знайшло відбиття прагнення
виокремити об’єктивні й суб’єктивні фактори формування особистості в умовах
сучасного українського суспільства [64]. Об’єктивний фактор формування
особистості традиційно розглядається як органічна єдність економічних,
соціальних, політичних і духовних компонентів. Оригінальну концепцію формування
особистості запропоновано В. Ларцевим, якій обґрунтував обумовленість
формування особистості унікальністю взаємодії основних детермінант цього
процесу – природи, суспільства й культури; розкрив співвідношення природних і
соціальних детермінант формування особистості, здійснивши їхній розподіл на
загальні, особливі й одиничні; визначив об’єктивні й суб’єктивні фактори, які
визначають особливості цього процесу в Україні [127]. Серед загальних природних
детермінант В. Ларцев визначає дві великі групи: внутрішні й зовнішні. Перші
пов’язуються зі структурою й механізмами функціонування людини як представника
одного з біологічних видів на Землі. До зовнішньої групи віднесено космічні,
біосферні й географо-ландшафтні детермінанти. Вплив внутрішніх і зовнішніх
природних детермінант на процес формування людини й особистості, на думку В.
Ларцева, найбільше повно втілюється у феномені спадковості [127, С. 9].
Заслуговує на увагу й запропонований вченим підхід до соціальних детермінант
формування людини. Якщо загальним у соціальних детермінантах є
структурно-функціональні елементи підсистем суспільства й культури, то
особливим – їхні історико-цивілізаційні й етнонаціональні модифікації. Одиничне
в соціальних детермінантах формування людини й особистості розглядається як те,
що обумовлено: унікальністю взаємодії успадкованих кожним індивідуумом
біологічних характеристик організму та психіки із природними умовами,
суспільним і культурним простором його розвитку в епігенезі; особливостями
переломлення соціальних факторів у персональних педагогічних впливах на дитину
– родини, найближчого оточення, дитячого садка, школи, засобів масової
інформації, інших державних і суспільних установ; унікальністю життєвого шляху
кожної людини й, відповідно, неповторністю пов’язаних з кожною подією її
індивідуального життя комбінацій природних, культурних і суспільних
детермінант, об’єктивних і суб’єктивних факторів [127, С. 10].
Таким чином, можна констатувати, що, хоча напрацьовані дослідниками
багатофакторний, об’єктивно-суб’єктивний, рівнівий підходи дозволяють
вирішувати окремі проблеми формування особистості, вони не дають можливості в
цілісному вигляді відобразити систему детермінант процесу соціального
формування особистості.
По-перше, багатофакторний підхід до детермінант процесу формування особистості
не може обмежитися лише визначенням економічних, соціа