РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ
ОПОДАТКУВАННЯ
2.1. Поняття та елементи механізму здійснення контролю та нагляду за
дотриманням законодавства у сфері оподаткування
Платник податків, володіючи майном на праві власності або іншому речовому
праві, завжди прагне захистити свій приватний майновий інтерес від податкових
вилучень. Природне бажання платника податків зменшити розмір податкових
платежів стосується майнового інтересу іншої сторони податкових правовідносин –
держави. У такій ситуації держава, захищаючи публічні інтереси в податкових
відносинах, змушена виробити спеціальний механізм взаємодії з кожним конкретним
платником податків, що у кінцевому рахунку забезпечив би належну поведінку
кожної особи щодо виконання нею податкового обов’язку.
Очевидно, що для захисту своїх майнових інтересів у податковій сфері держава
повинна, по-перше, створити спеціальний державний орган або органи і наділити
їх відповідними владними повноваженнями стосовно осіб, зобов’язаних сплачувати
податки, збори і обов’язкові платежі; по-друге, законодавчим шляхом установити
порядок, форми і методи здійснення впливу створених органів на поведінку
зобов’язаних осіб, що забезпечують у сукупності не тільки належну поведінку
платників податків, але і надходження податкових платежів до відповідного
бюджету. При цьому держава шляхом законодавчого регулювання системи взаємин
уповноважених органів і платників податків повинна забезпечити визначений
баланс публічного і приватного інтересів, з огляду на конституційні обмеження
на втручання в економічну діяльність суб’єктів податкових правовідносин в
умовах ринкової економіки.
Формуючи особливий організаційно-правовий механізм взаємин із зобов’язаними
особами, держава визначає основні елементи цього механізму: суб’єкти, об’єкт,
методи, форми, порядок і характер діяльності уповноважених органів. Зазначений
механізм є не чим іншим, як податковим контролем, що здійснюється створеними
державою уповноваженими органами, насамперед податковими органами. Таким чином,
податковий контроль можна визначити як особливий організаційно-правовий
механізм, що становить собою систему взаємозалежних елементів, за допомогою
якого забезпечується належна поведінка зобов’язаних осіб щодо сплати податків і
зборів, а також дослідження і встановлення основ для здійснення примусових
податкових вилучень і застосування мір відповідальності за вчинення податкових
правопорушень.
В юридичній літературі існує багато трактувань поняття механізму. В теорії
держави і права, наприклад, застосовується поняття механізму держави, яке
включає систему державних органів, а також двосторонні зв’язки між ними [[lxi]
, [lxii]
]. У науковій літературі з адміністративного права механізм розглядався
переважно в аспекті характеристики організації і діяльності апарату управління.
Але особливо предметного визначення поняття механізму та його елементів набуло
в теорії державного управління. Серед учених, які досліджували механізм
управління, провідна роль належить Ю.А. Тихомирову, який, на нашу думку,
найбільш змістовно і конкретно визначив поняття механізму управління [[lxiii]
, [lxiv]
, [lxv]
]. Проте, необхідно зазначити, що комплексні дослідження механізму управління в
сукупності його елементів належать до радянського періоду. Визначальне місце в
дослідженні певних елементів механізму управління після набуттядержавою
незалежності належить В.Б. Авер’янову, який дослідив організаційні структури
управлінського апарату, а також елемент механізму – суб’єктів управління, і
В.В. Цвєткову, який присвятив наукові роботи методам управління як елементу
його механізму [[lxvi]
, [lxvii]
, [lxviii]
, [lxix]
, [lxx]
, [lxxi]
, [lxxii]
].
Здійснивши аналіз наукових праць стосовно дослідження елементів механізму
управління, доходимо висновку, що переважна більшість авторів надає перевагу
статичній характеристиці такого елементу, як суб’єкт управління, нехтуючи
іншими елементами, що призводить до відсутності дослідження механізму у
комплексі елементів як цілісного явища. Наше ж розуміння механізму управління
як способу взаємодії елементів управління і його функціонування, дозволяє
стверджувати, що нечітке теоретичне визначення елементів механізму управління
ускладнює їх практичне застосування в різних сферах і функціях управління.
Серед багатьох формулювань механізму управління надаємо перевагу визначенню,
яке належить Ю.А. Тихомирову: механізм соціального управління –це спосіб
організації і функціонування управління, який виявляється у створенні
управлінської системи. У широкому розумінні механізм управління – це процес
узгодженого впливу суб’єктів управління на явища соціальної дійсності. Він
служить динамічним проявом управління, яке без нього знаходиться у статиці [63,
с. 45].
У зв’язку з тим, що контроль у сфері оподаткування є функцією управління,
загальна модель механізму управління автоматично переноситься на названу
контрольну функцію. Проте, вважаємо, що особливості контрольної діяльності
повинні відбитися на елементах механізму контролю в податковій сфері.
Таким чином, визначаємо механізм контролю і нагляду за дотриманням
законодавства у сфері оподаткування як спосіб організації і функціонування
контролю, що виявляється у створенні і розвитку системи суб’єктів контролю і
нагляду, які за допомогою встановлених законодавством повноважень і методів
контрольної діяльності покликані досягти обгрунтованих цілей контролю у сфері
оподаткування.
Вважаємо, що до елементів контролю за дотриманням законодавства у сфері
оподаткування на підставі тверджен
- Київ+380960830922