РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
У межах виконання дисертаційного дослідження було обстежено та ліковано 131 хворого, з числа яких 87 увійшли до складу основних груп, 44 - до груп порівняння.
Для вирішення задач дослідження проведено аналіз результатів лікування 87 пацієнтів, яким з діагностичною та лікувальною метою була виконана відеоторакоскопія з приводу захворювань плеври, межистіння та легень в період з 1999 по 2006 рік у відділенні торакальної хірургії Головного військового клінічного госпіталю (ГВКГ) Міністерства оборони України (табл. 2.1).
До виконання ВТС всі пацієнти були обстежені в пульмонологічному відділенні ГВКГ та інших медичних закладів МО та МОЗ України. Обстеження носило традиційний характер і включало: клінічні, лабораторні, променеві, інструментальні та морфологічні методи дослідження. Клінічне обтеження було виконане всім хворим. Основне значення при цьому надавалось вивченню скарг, анамнезу, даних перкусії, аускультації, пальпації периферійних лімфатичних вузлів. В більшості випадків аналіз клінічних ознак дозволяв виявити наявність плевриту, а також сформулювати попередній діагноз та намітити план обстеження хворого.
Променеві дослідження були основними для виявлення провідного патологічного синдрому: наявність рідини в плевральній порожнині, вогнищевих та інфільтративних змін в легенях, наявність дисемінованого ураження легень, патологічних змін в межистінні, а також для уточнення локалізації, об'єму та поширення ураження. Рентгенологічні дослідження включали рентгенографію в 2-х проекціях, рентгеноскопію - 100 % пацієнтів, ком'ютерну томографію (72 пацієнтам - (82,8 + 4,1) %).
Таблиця 2.1
Хронологія виконання відеоторакоскопій та вік оперованих хворих
Роки виконання ВТСВік оперованихдо 25 років25- 45 років45 - 60 роківпонад 60 роківВсього1999Абс.--112%--1,21,22,32000Абс.--112%--1,21,22,32001Абс.111-3%1,21,21,2-3,42002Абс.247215%2,34,68,02,317,22003Абс.7110-18%8,01,211,5-20,72004Абс.247215%2,34,68,02,317,22005Абс.3112-16%3,41,213,8-18,42006Абс.645116%6,94,65,81,218,4ВсьогоАбс.211544787%24,117,250,68,0100,0
Також всім пацієнтам виконувалось ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, а пацієнтам з наявністю плевриту - і плевральних порожнин.
Лабораторні дослідження включали загальні аналізи крові та сечі, біохімічне дослідження крові та плевральної рідини, аналізи харкотиння та плеврального випоту на МБТ методом бактеріоскопії, наявність атипових клітин, а при необхідності - дослідження на крові на ВІЛ та RW.
Більшості виконана фібробронхоскопія, в тому числі з біопсією і цитологічним і гістологічним дослідженням біоптата у 80 пацієнтів ((92,0 + 2,9) %), а у 22 пацієнтів ((25,3 + 4,3) %) - з трансбронхіальною біопсєю легень.
При наявності плеврального випоту 52 хворим ((59,8 + 5,3) %) виконувалось від однієї до восьми плевральних пункцій, з обов'язковим дослідженням отриманої рідини. Крім цього 12 хворим ((13,8 + 3,7) %) була виконана трансторакальна біопсія.
В результаті зазначеного вище обстеження діагноз основного захворювання не був виставлений, або викликав сумнів. Це стало підставою для проведення відеоторакоскопії, з метою морфологічної верифікації етіології захворювання.
Основні нозологічні стани, з приводу яких виконувалась відеоторакоскопія представлені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Основні патологічні стани, при яких виконувалась ВТС
ПоказанняКількість хворих%Туберкульоз легень, плеври2629,9 + 4,9Саркоїдоз легень, внутрішньогрудних лімфовузлів2023,0 + 4,5Первинні онкозахворювання легень, плеври, межистіння1416,1 + 4,0Вторинні онкоураження легень, плеври44,6 + 2,3Лімфогранульоматоз, лімфома55,7 + 2,5Доброякісні новоутворення органів грудної клітки33,4 + 2,0Неспецифічні захворювання легень, плеври1314,9 + 3,8Інші22,3 + 1,6Всього87100,0
Згідно з даними табл. 2.2, найчастіше хворим виконувалась ВТС з приводу туберкульозу - (29,9 + 4,9) %, саркоідозу - (23,0 + 4,5) %, первинних онкологічних захворювань органів грудної клітки - (16,1 + 4,0) %, вторинних онкологічних уражень - (4,6 + 2,3) %.
Серед хворих, що спостерігалися, було 68 чоловіків ((78,2 + 4,5) %) та 19 жінок ((21,8 + 4,5) %), віком від 18 до 70 років. Розподіл представлено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за статтю та віком
Стать Кількість хворихВсьогоВік до 25 років25- 45 років45 - 60 роківбільш 60 роківЖінкиАбс.1911251%21,8 + 4,51,1 + 1,113,8 + 3,75,7 + 2,51,1 + 1,1Чоловіки Абс.682032106%78,2 + 4,523,0 + 4,536,8 + 5,211,5 + 3,46,9 + 2,7ВсьогоАбс.872144157%100,024,1+ 4,650,6 + 5,417,2 + 4,18,0 + 2,9
Як видно з таблиці 2.3, (92,0 + 2,9) % хворих знаходились в працездатному віці.
Тривалість захворювання до моменту виконання ВТС ми розглядали, як важливий фактор, що впливав на ефективність методу для встановлення етіології захворювання. Відповідні дані наведені в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Тривалість захворювання до моменту виконання ВТС
Строки в місяцяхдо 1 місяцявід 1 до 2 місяціввід 3 до 6 місяціввід 6 до 12 місяцівбільш 12 місяцівВсьогоКількість хворихАбс.2118182987%24,1 + 4,620,7 + 4,420,7 + 4,42,3 + 1,610,3 + 3,3100,0
У нашиму дослідженні (див. табл. 2.4), тільки у 21 ((24,1 + 4,6) %) пацієнта строк до моменту застосування ВТС з метою верифікації етіології захворювання склав до 1 місяця, а у 9 ((10,3 + 3,3) %) пацієнтів він перевищив 12 місяців. Цей факт свідчив, по-перше, про значні труднощі діагностики етіології внутрішньогрудних захворювань, по-друге, про відсутність поінформованості лікарів щодо ефективності сучасних малоінвазивних методів діагностики, а також, імовірно, відсутності можливості застосувати їх.
В залежності від провідного клініко-рентгенологічного патологічного син
- Київ+380960830922